Ціна миру.

 

Рано чи пізно усі війни в історії людства закінчувалися. І найважливіше на яких умовах підписано мирний договір. Пропонуємо вам книжки з фонду читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки присвячені примиренню воюючих сторін і коротку розповідь про їхніх авторів.

Сергій Миколайович Плохій — український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті, де він також займає посаду директора Гарвардського українського наукового інституту. Один з провідних спеціалістів з історії Східної Європи. Член Українського ПЕН.

Автор більше десятка книг з історії України та Східної Європи. Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2018).

94(4)

П39 

Плохій, Сергій. Ялта. Ціна миру / С. Плохій ; пер. з англ. О. Коваль. — Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. — 412 с.

«У «Ялті» Сергій Плохій робить важливу та своєчасну переоцінку міфів, які тривали занадто довго. Його детальний та виважений наратив покликаний виправити наявні викривлення та непорозуміння.»

Ентоні Бівор, автор «Сталінграда» та «Падіння Берліна»

Третє лютого 1945 року. До вілл поблизу чорноморського курорту Ялта прибули два найпотужніші лідери демократичного світу — Рузвельт і Черчилль. Вони називали себе аргонавтами, які дісталися чорноморського узбережжя, щоб відібрати золоте руно у дракона, що ніколи не спав. Золотим руном мало стати завершення війни, а драконом був господар маєтку, Йосип Сталін. Ця доленосна зустріч визначила стратегію перемоги над Німеччиною та Японією. Проте роками довкола наслідків ялтинської конференції точаться запеклі суперечки: чи не поклало це початок холодній війні? Чи відповідало американським інтересам наполягання приєднати СРСР до війни з Японією? Хто продав Східну Європу? Чи дійсно західні лідери могли змінити в Ялті хід історії? Спираючись на нещодавно розсекречені радянські документи, неопубліковані щоденники, листи й протоколи зустрічей, Сергій Плохій не просто дає відповіді на ці запитання, а й ставить нові, не менш гострі та провокативні.

327

Д42 

Джуліман, Енвер. Примирення. Вказівники вздовж шляху / Е. Джуліман ; пер. з норв. О. Біла. — Київ : Ультрадрук, 2018. — 288 с.

Енвер Джуліман приїхав до Новегії в 1993 році як біженець з Боснії та Герцеговини, де був свідком і жертвою кровопролитної війни. Він працює в Норвезькому Гельсінському комітеті, займається питаннями освіти в сфері захисту прав людини, миротворчості та примирення. Джуліман був керівником довгострокових програм на заході Балканського півострова, в Азербайджані, Грузії, Вірменії, в Україні, в Росії і Білорусії і має досвід миротворчої та правозахисної діяльності в безлічі збройних конфліктів. Йому відомо, які кроки необхідно зробити, щоб процес примирення увінчався успіхом.

У своїй книзі Джуліман дає пояснення тих дефініцій, які мають ключове значення в миротворчої роботі, наприклад "істина", "провина", "культура спогадів", "історія" та "заперечення". Книга допомагає усвідомити роль людини в процесі миротворчості та природу конфліктів. Окрім того, книга розповідає про його своєрідний багаж та історію. Бо ті, хто намагається втекти від воєн і конфліктів, відвозять цей багаж в інші країни разом з собою.

1

П18 

Парахонський, Борис. Онтологія війни і миру: безпека, стратегія, смисл : монографія / Б. Парахонський, Г. Яворська ; Нац. ін-т стратегічних досліджень. — Київ : НІСД, 2019. — 560 с.

Монографію присвячено проблемам онтології війни і миру в контексті досвіду України у протидії російській гібридній війні, яка стала довгостроковим чинником деструктивних впливів на українську політичну, економічну та соціальну реальність. Агресивні дії РФ спричиняють руйнівні наслідки для системи світового порядку та міжнародної безпеки, є головним чинником дестабілізації безпекового середовища в регіональному оточенні України.

У праці сутність війни і миру розкривається через стратегічну та безпекову парадигми, із включенням різнорівневої взаємодії когнітивних смислів. Семантика концептів війни і миру, проблеми соціально-політичної онтології, опис глобального й регіонального стратегічного середовища, стратегічна культура та її зв’язок з дискурсом влади, роль ідентичності та мови війни і, нарешті, стратегія перемоги – стислий перелік питань, що розглядаються в книзі. Автори спираються на припущення про зв’язок онтологічних моделей із сучасними способами ведення воєнних дій, зокрема про зв’язок гібридної війни з логікою постмодерністського релятивізму і загальною боротьбою із владним порядком. Окрему увагу приділено ролі політики ідентичності та аналізові когнітивного виміру гібридних конфліктів.