Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.

Організація Об’єднаних Націй: минуле і сьогодення (до Дня Організації Об’єднаних Націй)

 День народження Організації Об’єднаних Націй відзначається щорічно 24 жовтня, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.

24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органу, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй

прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.

Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності.

Попри те, що Україна є членом-засновником Організації Об’єднаних Націй, вона почала брати активну участь у миротворчих операціях лише після проголошення незалежності. Загальна кількість українських військовослужбовців, які брали участь у миротворчих операціях, становить понад 45 тисяч.

Миротворчі операції є одним з вагомих елементів підтримки високого рейтингу українських військових. З перших днів російської агресії на Донбасі більшість українських миротворців стали учасниками антитерористичної операції, а згодом — операції Об’єднаних сил.

Головною перепоною для розгортання нейтральної миротворчої місії на Донбасі залишається Росія. Адже бажання певної країни запросити до себе миротворчий контингент недостатньо. Рішення надіслати «блактині шоломи» має ухвалити Рада Безпеки ООН, у складі якої п’ять постійних членів, серед яких РФ, яка має право вето.

Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй сприяє здійсненню високих сподівань людства. 

Підготувала Тетяна Зуляк, зав. сектору МБА

пʼятниця, 16 жовтня 2020 р.

«Ми є те, що ми їмо» (до Всесвітнього дня здoрoвoгo харчування)

 Весь світ щорічно 16 жовтня відзначає День здорового харчування. Його мета — звернути увагу громадськості на проблему харчування в сучасному світі та залучити її до вирішення проблем, пов’язаних з неправильним харчуванням.

За словами батька медицини — Гіппократа, «ми є те, що ми їмо». І з цим важко не погодитися, адже причинами високої захворюваності в наш час є:

 - надмірне вживання їжі по кількості і частоті;

 - зменшення в раціоні людини «харчових комплексів», створених природою;

 - введення великої кількості рафінованих продуктів (кондитерських виробів, виробів з білого борошна, очищеного рису);

 - хімічні додатки до їжі (консерванти, стабілізатори, покращувачі смаку);

 - засмічення організму людини токсичними, отруйними та радіоактивними речовинами, які часто потрапляють із забрудненими водою, їжею, повітрям;

 - споживання алкогольних напоїв і паління;

 - надлишок солі в щоденному меню;

 - зменшенння або повна відсутність в раціоні чистої живої води з джерел;

Кожна клітина нашого тіла постійно відновлюється. І якщо створити організму належні умови для самовідновлення можна жити понад 100 років, не хворіючи.

Правила прості і їх добре знали наші прадіди. Ми цінуємо власний час, економимо його на приготуванні їжі – купуємо готове, розігріваємо, і… крадем у себе здоров'я.

Тіло дорослої людини містить понад 70% води. Найкраще джерело води для нашого організму – чиста структурована вода. Окрім цього корисно пити узвари, настої трав та гілочок плодових дерев та кущів, молочну сироватку – вона прекрасно очищує печінку, суглоби, втамовує спрагу в спеку. А також свіжо відтиснені соки зі стиглих овочів та фруктів. Сік потрібно пити в перші 10 хвилин після приготування, тоді він зберігає свої цілющі якості. Він швидко засвоюється. Овочеві соки містять амінокислоти, мінерали, солі, вітаміни, ензими, які необхідні тілу для відновлення і будівництва. Фруктові - очищують організм.

Їжа обов'язково має бути свіжою. При тривалому зберіганні харчових продуктів в них накопичуються перекислені сполуки жирів, які впливають на спадковість. Особливо небезпечні отруйні речовини, які продукує пліснява, що оселяється на м'ясних продуктах. А приготований салат вже за 30 хвилин втрачає половину своєї цінності. А в салаті, заправленому сметаною нітрати перетворюються в нітріти. У народів, які славляться своїм довголіттям, наприклад абхазців, після трапези залишки їжі змітають зі столу, щоб не їсти розігріту їжу. Бо під час розігрівання майже усі цінні речовини руйнуються.

Кількість їжі, яку ми вживаємо за один прийом не повинна перевищувати об’єм нашого шлунку. За один раз можна з'їсти стільки, скільки вміститься у долонях, складених ковшиком. Температура страв не має бути надто гарячою або надто холодною. Здорова доросла людина має їсти не частіше трьох разів і у визначені години. Жуйте довго і ретельно. Сирих продуктів в раціоні має бути не менше 60%, адже ферменти нашого тіла налаштовані на живу рослинну їжу, у якій зберігається механізм самоперетравлення.

Найкраще зберігає якість їжі запікання. Можна готувати їжу на парі, тушкувати з невеликою кількістю води чи варити. Але чим довше варимо, тим більше руйнуємо корисні якості продукту. Варто уникати смажених страв. Бо саме при цьому утворюються канцерогенні речовини, особливо якщо жир використовують повторно.

Посуд, в якому готують і зберігають їжу також впливає на її якість.

Не зловживайте жирною їжею. Краще використовуйте рослинні нерафіновані олії. Найкраще – вживати жири в натуральному вигляді: насіння, горіхи, зерна. В цих продуктах містяться не лише важливі для людини ненасичені жирні кислоти, а й антиоксиданти (вітамін Е, лецитин). При виробництві олій ці речовини втрачаються і олії гіркнуть. Корисні олії холодного віджиму, які маю короткий термін придатності. Зберігати їх треба в холодному темному місці.

Ще одне правило – обирати продукти з коротким терміном придатності. Адже саме вони містять найменше шкідливих консервантів, або взагалі їх не містять.

Часом, щоб позбутися багатьох проблем, необхідно просто перестати надмірно вживати поварену сіль. Адже через це можуть бути проблеми з нирками, сечовим міхуром, слизовою шлунку. Люди вживали сіль радше не тому, що це необхідний продукт харчування. Це природній консервант. Для шанувальників солоного смаку можна порадити замінити її морською сіллю, яка містить понад 60 різних мікро і макроелементів, або ж сумішшю з меленого насіння кунжуту і 1/12 частини морської солі, або ж меленого насіння льону у тій же пропорції з морською сіллю, або меленим насінням кропу, коріандру або кмину. А також корисними приправами – паприкою, висушеним і змолотим на кавомолці пастернаком, селерою чи петрушкою. А можна і морською капустою.

Тож читайте усе, що написано на етикетках виробників. Цінуйте і бережіть своє тіло, бо воно у вас одне на все життя.

Підготувала Валентина Павлишин, бібліотекар відділу читального залу

четвер, 15 жовтня 2020 р.

«Рак молочної залози: профілактика та лікування» (до Всесвітнього дня боротьби з раком молочної залози)

 Щорічно 15 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з раком молочної залози. Цей День покликаний привернути увагу громадськості до проблем профілактики, раннього виявлення, діагностики, своєчасного та якісного лікування, а також реабілітації пацієнтів.

Рак молочної залози – злоякісна пухлина залозистої тканини молочної залози. У світі це найбільш часта форма раку серед жінок з показниками захворюваності 99,4 на 100 000 жінок у віці від 13 до 90 років. Це також друге за частотою після раку легенів онкологічне захворювання. Рак молочної залози іноді зустрічається і у чоловіків, але випадки цього виду раку у чоловіків становлять менше 1% від загальної кількості хворих даним захворюванням.

Фактори ризику розвитку раку молочної залози: пізні перші пологи (у віці понад 30 років) або відсутність в анамнезі вагітностей і пологів; раннє менархе (до 12 років); пізня менопауза (після 55 років); штучне переривання вагітності; обтяжений сімейний анамнез (онкозахворювання у кровних родичів); вживання екзогенних гормонів – при безперервному вживанні екзогенних гормонів з метою контрацепції або лікування – понад 10 років; фіброзно-кістозна мастопатія; травми грудей; ожиріння; цукровий діабет; гіпертонічна хвороба; зловживання алкоголем; куріння (особливо, якщо воно розпочато в юному віці);

Рак молочної залози – це захворювання, яке на ранніх стадіях може себе не проявляти. Але є ознаки, які повинні насторожувати:

щільне безболісне утворення в молочній залозі;

зміна форми молочної залози;

зморщування або втягнення шкіри грудей;

відчуття дискомфорту або болю в однієї з молочних залоз;

ущільнення або припухлість на соску, а також його втягнення;

кров’янисті виділення з сосків;

збільшення лімфатичних вузлів під пахвою з одного боку.

Хоча б один з цих симптомів — достатній привід для негайного звернення до лікаря!

Чим раніше виявлена пухлина, тим успішніше буде лікування! Щоб «зловити» пухлину на ранньому етапі розвитку, необхідно регулярно проходити обстеження і робити мамографію. Всі жінки від 40 до 49 років повинні проходити мамографію раз в 1-2 роки, а жінкам після 50 років настійно рекомендують обстежитися щорічно. Молодим жінкам, які не досягли 40 років, слід раз в 1-2 роки робити УЗД-діагностику і відвідувати мамолога, навіть якщо немає ніяких скарг. Особливо це стосується тих, хто потрапляє до групи ризику.

Всім жінкам рекомендується щомісяця проводити самостійне обстеження молочної залози. У разі виникнення одного з тривожних симптомів потрібно негайно звернутися до лікаря для професійного обстеження!

Своєчасна діагностика раку грудей має першорядне значення і значно підвищує шанси на успішне лікування!

Рекомендації, які допоможуть знизити ризик розвитку раку молочної залози:

1.Тримайте свою вагу під контролем.  Надмірна вага пов’язана з підвищеною вірогідністю розвитку раку, в тому числі і раку молочної залози, особливо після настання менопаузи.

2.Будьте фізично активними. Приділіть вправам 30 хвилин в день і ризик раку молочної залози знизиться.

3.Дотримуйтесь здорового харчування.  Не переїдайте,  обмежте  вживання висококалорійних продуктів і тваринних жирів.  Пріоритет рибних страв перед м’ясними.  У добовому  раціоні повинно  бути не менше  400-500 гр. свіжих овочів,  фруктів і зелені.

4.Відмовтеся або обмежте вживання алкоголю.

5.Годуйте дітей грудьми. Грудне вигодовування знижує ризик розвитку раку молочної залози. Не варто забувати, що грудне вигодовування добре позначається на розвитку і здоров’ї дитини.

6.Своєчасне виявлення і лікування доброякісних або передпухлинних захворювань молочних залоз (деякі форми мастопатії, предменструальна мастодинія, виділення із сосків поза годування грудьми).

Будьте уважні до себе! Бережіть своє здоров’я! Бережіть життя!

 ПідготувалаТетяна Зуляк, зав. сектором МБА

пʼятниця, 2 жовтня 2020 р.

«Революція на граніті — перший Майдан!» (до 30-ї річниці Революції на граніті у Києві)

 

30 років тому з 2 по 17 жовтня 1990 року, в Києві на Майдані Незалежності, який тоді називався площею Жовтневої революції, тривало політичне голодування студентів, яке згодом назвали Революцією на граніті. Це був перший успішний ненасильницький політичний протест проти комуністичної влади в Українській Радянській Соціалістичній Республіці. Студенти вимагали перевиборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року, а також відставки голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. Участь в акції взяло кілька сотень студентів, з них 137 голодували від одного до 12 днів.

 Учасниця голодування Анжеліка Рудницька згадувала: «Вже тоді ми називали Майдан територією, вільною від комунізму. Це був час катарсиса не лише для юних революціонерів, а й для країни, яка вміє думати і дивитися у майбутнє. Це були стреси, хвороби, втрата свідомості, поїздки у лікарні, допити. А ще це були зустрічі, знайомства із легендарними борцями за Україну, єднання поколінь. Це був початок того, що ми зараз святкуємо 24 серпня. І кому здається, що незалежність нам була дана просто так нічого не знає про історію своєї країни. Незалежність це історія боротьби багатьох поколінь, котре усіляко замовчувалося колись комуністичною ідеологічною машиною».

За кілька днів наметове містечко розрослося до кількох сотень його постійних мешканців та кількох тисяч тих, хто щодня збирався на Майдані. До протестувальників приєдналися студенти з інших вишів, молодь підтримали кияни.

Ідея такого громадянського спротиву народилася ще на святкуванні п’ятсотріччя Запорозької Січі влітку 1990 року, а форму протесту «запозичили» в болгарських студентів, які в червні 1990 року оголошували голодування, вимагаючи змін. Та й сама акція була на часі: в березні 1990 року вперше у Верховну Раду пройшло 115 представників національно-демократичних сил, на чию підтримку розраховували студенти.

 Організатори акції Українська студентська спілка, яку тоді очолював Олесь Доній, та Студентське братство Львова, організатором якої був Маркіян Іващишин. Також серед координаторів акції були Олег Тягнибок і В'ячеслав Кириленко. Студентство зі Сходу України представляв Олег Барков керівник УСС Дніпродзержинська.

Підготовка до акції відбувалася в умовах суворої конспірації. Львів’яни, які на 2 жовтня їхали до Києва, збиралися невеликими групами, квитки брали не більше п’яти за раз, щоб не викликати підозри. У кожного був чіткий план, яким маршрутом добиратися від вокзалу до центру столиці.

Спочатку акцію планували під стінами Верховної Ради, але там їх зустріли посилені загони міліції. Тому інша частина, яка опинилася на тодішній площі Жовтневої революції перед монументом Леніну, прийняла рішення зайняти позиції й розгорнути наметове містечко просто там. Все було зроблене за лічені хвилини, тож, коли правоохоронці отримали сигнал, позиції були зайняті і хлопці стали в кордон, щоб захистити їх. Розганяти силою молодь тоді не наважилися.

 Голодування тривало 16 днів і кардинально змінило обличчя тодішньої, багато в чому ще радянської, України. Центр столиці на два тижні став епіцентром політичних мітингів та дискусій. До студентів приходили політики і вчорашні дисиденти, частими гостями табору стали барди – лауреати першого фестивалю «Червона рута» Едуард Драч, Марія Бурмака. До голодувальників приєдналася народна артистка України Ніла Крюкова, приходила Ліна Костенко. Кілька народних депутатів на підтримку студентів також оголосили голодування просто в сесійній залі. Олесь Гончар після того, як комуністична частина Верховної Ради відмовилася підтримати студентів, демонстративно поклав свій партійний квиток.

 Переломним стало 15 жовтня, коли в Києві було оголошено загальний студентський страйк і студенти почали захоплювати приміщення вишів, а на Майдані зібралося близько ста тисяч робітників, студентів, простих людей. Того ж дня студенти прорвали міліцейський кордон біля Верховної Ради та організували на площі перед нею ще одне наметове містечко.

До Верховної Ради були запрошені лідери акції. Позицію студентів з трибуни парламенту озвучив Олесь Доній. Після численних дискусій 17 жовтня Верховна Рада 314 голосами «за» (лише 38 були «проти») прийняла рішення частково задовольнити вимоги студентів. Віталія Масола відправили у відставку, інші вимоги пообіцяли виконати по змозі. На жаль, головне питання про розпуск Верховної Ради так і не було втілене в життя.

Студентське голодування було першою та однією з найуспішніших політичних акцій, з якої почалася нова сторінка в історії України.

Саме «Революція на граніті» та подальші події стали поштовхом до перейменування Площі Жовтневої революції на Майдан Незалежності, що офіційно було закріплене в Рішенні виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року № 524.

Підготувала Валентина Павлишин