Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

середа, 13 червня 2018 р.

Книжкова виставка «Жінки у дзеркалі історії: «Союзу українок» — 100»


«Союз українок» — добровільна всеукраїнська жіноча громадсько-просвітницька організація, яка започаткувала свою діяльність у 1917 році у Львові.
Мета «Союзу українок» полягала у вихованні свідомих жінок, піднесенні їхнього освітнього та економічного рівня (зокрема фахового досвіду у хатньому господарстві), суспільної гігієни, суспільно-харитативній праці, участі у світовому жіночому русі тощо. Для цього проводилися збори жіноцтва, на яких розглядалися питання про значення жінки, як дружини, матері, господині, громадянки. Велику роботу проводили союзянки серед молоді, виховували в дівчат високу моральність, норми поведінки.
«Союз українок» своєю працею виховував новий тип української громадянки, а тим самим зміцнював і поглиблював українську свідомість.
«Союз українок», що діяв в Україні з 1917 року, був ліквідований внаслідок більшовицької окупації у 1939 році й відновив свою діяльність у 1991 році.
Сьогодні основними напрямками діяльності Всеукраїнської громадської організації «Союз українок» є об’єднання українських жінок в демократичному жіночому русі, захист їхніх прав, досягнення гендерної рівності, спрямування творчих сил на утвердження в суспільстві історичних святинь, національних ідеалів і духовної культури, виховання нової генерації української молоді, здатної будувати правову демократичну українську державу.
Мета книжкової виставки «Жінки у дзеркалі історії: «Союзу українок» — 100» ознайомити користувачів з документами із фондів Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки про жінок — ідеологів українського жіночого руху, провідниць громадських організацій, які жертовно працювали і працюють, боролися і борються за незалежність, соборність та утвердження державності України та розбудову громадянського суспільства.
«Союз українок», об’єднавши жінок різних суспільних верств і розгорнувши многогранну діяльність, здобув собі прихильність не тільки жіноцтва, але й всієї української громади.
З ювілеєм, Вас, шановні союзянки!

пʼятниця, 8 червня 2018 р.

Інформаційна полиця «Україна — НАТО: історія, партнерство, перспективи»

Організація Північноатлантичного договору (НАТО) — це військово-політичний союз 26 країн з Північної Америки та Європи, який пропагує досягти мети Північноатлантичного договору, підписаного урядами 12 країн у Вашингтоні 4 квітня 1949 року. Основний принцип діяльності НАТО — це прагнення суверенних держав і їх співробітництво у забезпеченні неподільної безпеки усіх членів.
Інтеграція України до Європи і НАТО є проявом самобутності української нації, її історичної належності до європейського простору. Європейська інтеграція значною мірою визначає перебіг соціально — економічних і політичних процесів на континенті, змінюючи суть цивілізаційного простору в сучасному контексті.
У відділі читального залу пропонуємо увазі користувачів оновлену інформаційну полицю «Україна — НАТО: історія, партнерство, перспективи», де представлено видання, що містять загальну інформацію про історію, завдання, структуру НАТО, напрями діяльності організації, процеси трансформації та розширення Альянсу, а також партнерство й співпрацю з іншими країнами, і зокрема з Україною.

четвер, 3 травня 2018 р.

23 травня — День Героїв


Кожна держава має свої свята. Україна не виняток. Одне із них — День Героїв. Це свято величі духу українських вояків — борців за волю України, які загинули в боротьбі з ворогом і залишилися нескореними.
Українські герої поставили свободу рідного народу понад свої особисті інтереси і присвятили власне життя служінню українській нації. Україна пишається своїми Героями. Пам’ять про них — невмируща. Вічна їм слава!
У відділі читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки діє книжкова виставка «Україна — країна нескорених», яка присвячена Дню Героїв України.
Запрошуємо вас, шановні користувачі, переглянути надзвичайно цікаві видання.

Галина Шведа,
бібліотекар відділу читального залу

четвер, 26 квітня 2018 р.

Всесвітній день книги та авторського права

24 квітня у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася щорічна акція «Книжки у пошуку читача», приурочена до Всесвітнього дня книги та авторського права. Її мета — привернути увагу до книги й читання, залучити до бібліотеки нових користувачів. Цьогоріч гасло акції — «Книга. Читання. Успіх».
Наша виставка «Прагнеш успіху? Читай!», де увазі гостей свята представлені книжкові новинки з вітчизняної історії, правознавства, економіки, історії, медицини, психології, літературознавства тощо.




Відділ читального залу на святкуванні Всесвітнього дня книги та авторського права.


середа, 25 квітня 2018 р.

Всеукраїнський правовий диктант — 2018

«Всеукраїнський правовий диктант» – унікальний проект, призначення якого дослідити рівень правової грамотності громадян України, а також дати можливість кожному, хто бажає, пройти тестування та отримати результати своїх індивідуальних знань в області права.
25-26 квітня 2018 року Експертна юридична служба за підтримки Міністерства юстиції України запрошує прийняти участь у «Всеукраїнському правовому диктанті», який одночасно буде проходити в 24-х областях України.
Проект підтримують такі міста, як Київ, Львів, Одеса, Вінниця, Маріуполь, Рівне, Чернігів, Тернопіль, Житомир та інші.
«Всеукраїнський правовий диктант» – унікальний проект, призначення якого дослідити рівень правової грамотності громадян України, які представляють різні вікові групи, а також показати суспільству, що власна правова безпорадність є вельми небезпечною та має наслідком серйозні фінансові та моральні витрати. Проект дає можливість кожному, хто бажає, пройти тестування та отримати результати своїх індивідуальних знань в області права. За підсумками проекту будуть сформовані пропозиції для державних органів влади, що дадуть можливість суттєво підвищити рівень правової грамотності громадян України.
Кожен громадянин зможе перевірити свій рівень правової грамотності з 5-ти публічних галузей права: сфера фінансів, сфера здоров’я, соціальна сфера, особиста сфера, безпека.
За результатами проекту буде створена загальна карта правового населення України.
Тернопіль цьогоріч за підтримки Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області прийматиме «Правовий диктант» у трьох місцях.
25 квітня о 14.30 в Тернопільському національному педагогічному університеті ім. Володимира Гнатюка, за адресою вул. Кривоноса 2, центральний корпус, аудиторія 178.
26 квітня о 14.30 в Тернопільському національному економічному університеті, за адресою вул. Львівська 2, центральний корпус, аудиторія 2307,
та о 16.30 в Тернопільському національному технічному університеті ім. Івана Пулюя, за адресою вул. Руська 56, корпус 2, читальний зал науково-технічної бібліотеки.

Прийняти участь можуть усі бажаючі тернополяни та гості нашого міста.

неділя, 15 квітня 2018 р.

АКЦІЯ «КНИЖКИ У ПОШУКУ ЧИТАЧА» 23 квітня — Всесвітній день книги та авторського права


24 квітня 2018 року, з 11.00 до 15.00, у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці відбуватиметься щорічна акція «Книжки у пошуку читача», приурочена до Всесвітнього дня книги та авторського права. Її мета — привернути увагу до книги й читання, залучити до бібліотеки нових користувачів. Цьогоріч гасло акції —  «Книга. Читання. Успіх».
В рамках акції 24 квітня о 12.00 у відділі читального залу відбудеться круглий стіл «Авторське право: законодавство і практика». Гості заходу зустрінуться з юристами громадської організації «Інформаційно-правовий центр «Права людини» та представниками кіберполіції, дізнаються про особливості провадження справ з авторського права, як захистити свої авторські інтереси.
Книжкові новинки з вітчизняної історії, правознавства, економіки, історії, медицини, психології, літературознавства будуть представлені на виставці нових надходжень з фонду відділу читального залу «Прагнеш успіху? Читай!».
Запрошуємо на наші заходи всіх бажаючих.

четвер, 5 квітня 2018 р.

180 років від дня народження Володимира Дмитровича Лучаківського



У березні виповнюється 180 років від дня народження Володимира Дмитровича Лучаківського — адвоката, бургомістра Тернополя.
Народився Володимир Лучаківський 19 березня 1838 року в селі Ременові (повіт Камінка-Струмилова, Австрійська імперія, нині Кам'янка-Бузький район, Львівська область) в родині спадкоємних священиків, отця Дмитра Лучаківського та його дружини Антоніни Дольницької. У 1945 році, разом з батьками переїхав у село Довжанка Тернопільського району, де його батько був парохом.
Успішно закінчив школу, Тернопільську гімназію і, після правничий факультет Львівського університету. Згодом захистив докторат у Ягеллонському університеті в Кракові й з другої половини 1860-х років Володимир Лучаківський працював адвокатом у Тернополі. До нього потягнулися краяни, бо був єдиним юристом-українцем у місті, серед тих, кого він захищав був і Іван Франко.
А сталося це так. 22 червня 1898 р. в окрузі Тернопіль-Збараж-Скалат проводились повторні вибори і газета «Громадський голос» висунула Івана Яковича депутатом. Одразу почались цькування, у багатьох польських виданнях літератора намагались скомпрометувати, ображали і принижували. Не випадково, коли Франко приїхав у Тернопіль на зустріч із громадою, письменника спровокували на бійку з Підгайним і Франко нібито побив останнього. Підгайний подав у суд. Франко змушений був просити Володимира Лучаківського захищати його в суді. Вони виграли справу, але Франко все-таки на виборах не пройшов, програв поляку Гладішевському.
Те, що в березні 1896 року Володимира Лучаківського одностайно обрали бургомістром Тернополя стало справжньою сенсацією у тодішньому політичному житті Галичини. Лучаківського знали в місті як людину вельми доступну і чуйну до потреб кожного, шанували за щиру товариськість і жертовність в ім’я інтересів громади. Тому-то на виборах міського посадника це була постать найбільш компромісна та об’єднавча.
Про великі і малі добрі справи першого посадника-українця можна цікаво та багато говорити. Часто ці справи починалися з підказок звичайних міщан. Вони, приміром, порадили побудувати залізничний міст через колію на Смиковецькій дорозі, перед рогаткою, на місці колійної рампи, яка сильно стримувала вуличний рух у бік нинішнього стадіону. Мабуть, ніхто з тернополян, ідучи чи їдучи зараз мостом біля політехнічного університету, і не здогадується, що побудовано міст у 1898 році завдяки Лучаківському. І таких ініціатив було десятки.
Цікава деталь, яка підтверджує, що Лучаківський справді прислухався до пропозицій простих городян. На передвиборчих зустрічах вони висловили побажання встановити в центрі міста великий годинник, який би точно показував час. Адже ручні чи кишенькові годинники в той час мали лише окремі заможні міщани. І він виконав прохання виборців: першою справою, яку зробив новий посадник міста, було встановлення у сквері на центральній вулиці Міцкевича, на високому металевому стовпі, великого годинника з тристороннім циферблатом, який ввечері освітлювали ліхтарі на стовпах. Служив цей годинник людям до весни 1944 року, коли під час боїв за місто бомба чи снаряд розтрощили його.
Здійснюючи свою мрію розбудувати Тернопіль у європейському стилі, Володимир Лучаківський основну увагу зосередив на пожвавленні економічного життя і поліпшенні побутових умов городян. Було розроблено, зокрема, детальний план розвитку міської каналізації на тривалу перспективу. План здійснювався рік за роком наполегливо й невпинно. Між іншим, оригінал цього плану, датований 1901-м роком, зберігся в обласному держархіві.
За підтримки австрійського уряду бургомістрові вдалося почати розбудову місцевої залізниці у напрямках на Збараж та Галич, що значно оживило розвиток міської економіки. В Тернополі з’явилися нові підприємства, гуртовні, крамниці, значно активізувалося будівництво — господарське і житлове.
Найбільша заслуга наполегливого бургомістра і в тому, що народилася в Тернополі українська гімназія, незважаючи на спротив деяких чиновників магістрату.
І ще одну важливу проблему вдалося вирішити енергійному бургомістрові — довести до завершення міський довгобуд — шпиталь, якого десятиріччями чекала громада. Його, нарешті, ввели в дію і він понині служить тернополянам як лікарня швидкої допомоги. Однак чи не найбільшою гордістю Лучаківського було зведення просторої будівлі «Міщанського братства» з великою глядацькою залою, сценою і приміщеннями для бібліотеки та музичних занять. Ця споруда (зараз тут розташована обласна філармонія) на довгі роки стала центром українства в Тернополі та базою для культурного розвитку міщан.
2 січня 1897 року вступила в дію Тернопільська телефонна станція. Спочатку вона мала тільки 41 абонента. В основному це були державні установи.
Під керівництвом Володимира Лучаківського було збудовано залізничний вокзал, в якому містилися зали очікування, квиткові каси і станційний ресторан з відповідним музичним супроводом. А в 1901 році місто вже мало електричне освітлення. Залу магістрату електрифікували в 1902-у році.
Улюбленим дітищем Володимира Лучаківського був аматорський театр «Руської Бесіди», для якого він переклав із німецької та польської мов близько 20 п’єс, що в той період були основним репертуаром українського театру в Галичині. Він є автором оригінальних комедій «Іспит на мужа» та «Несподівані женихи». Писав вірші, оповідання, гуморески й дописи на актуальні теми, що їх друкував у «Альбомі», «Правді», «Зеркалі», «Ділі» та в перших виданнях «Просвіти».
За сприяння Володимира Лучаківського у Тернополі почали частіше відбуватися велелюдні концерти української пісні та музики. На них з’їжджалося багато людей з околиць міста.
Володимир Лучаківський ще зі студентських років захоплювався етнографією. Як до практикуючого адвоката до нього часто приїжджали селяни з навколишніх сіл. Він міг годинами спілкуватися з ними, уважно слухав, давав юридичні поради, водночас занотовував у спеціальний записник легенди, бувальщини, прислів’я і приказки. У 1892 році в Тернополі вийшов перший номер щорічника, що видавав науковий гурток. В ньому було надруковано дослідження Лучаківського «Причинок до етнографії Галицького Поділля». Ця велика праця дослідника стала помітною в культурно-мистецькому житті Тернополя, адже доктор використав матеріали, зібрані ним у селах протягом 10 років.
А ще він був щасливий у родинному житті. Дружина бургомістра Амалія, дочка священика, походила зі знатного роду Громницьких — красуня, освічена, елегантна, чудова співбесідниця і господиня, вміла зачарувати і об’єднати навколо себе людей та була бажаною у кожному товаристві. На всіх імпрезах голова міста з’являвся обов’язково з коханою дружиною, і ця пара завжди була душею зібрання.
Пишалося подружжя і сином Тадеєм, вихованцем тернопільської гімназії, котрий теж, як і батько, обрав фах правника і шлях вірного служіння народові.
Помер Володимир Лучаківський від запалення легень 19 квітня 1903 року.
У 1908 році тернопільський магістрат за щедрі заслуги на посту бургомістра завершив закладання парку здоров’я імені Володимира Лучаківського поблизу м. Тернополя (нині — с. Великі Гаї).
У 1996 році іменем бургомістра-українця названо вулицю на житловому масиві «Дружба» в Тернополі, згодом встановлено меморіальну дошку, відкрито його барельєф на першому поверсі міської ради.
Сучасники відзначали поміркованість Володимира Лучаківського у політиці, майстерну дипломатію в просуванні українських інтересів. Його людяність, освіченість сприяли авторитету бургомістра серед різних верств населення. Він не бив себе у груди в любові до України, але кожен його крок на високій посаді був продиктований совісною роботою на благо жителів міста.
Запрошуємо у Тернопільську обласну універсальну наукову бібліотеку всіх бажаючих детальніше ознайомитися з життям та діяльністю Володимира Лучаківського.
Галина Шведа,
бібліотекар відділу читального залу