Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

четвер, 27 квітня 2023 р.

Володимир Мономах - державник і книжник.

27 квітня 1113 року переяславський князь Володимир Всеволодович, прийнявши пропозицію місцевої знаті посісти київський престол, прибув до міста, де його урочисто зустріла делегація на чолі з митрополитом Никифором. Завдяки здібностям дипломата та полководця і за допомогою численних шлюбів своїх синів, дочок та онук, за правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, Русь пережила останній у своїй історії період єдності.

Пропонуємо книжки з фонду читального залу про цього миротворця і державника.

94(477)

Р56  

Ричка, Володимир. Володимир Мономах / В. Ричка ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2019. — 120 с. : іл. — (Знамениті українці).

Володимир Мономах (1053-1125 рр.) – знакова постать українського середньовіччя. Онук Ярослава Мудрого та візантійського імператора Константина IХ Мономах ще задовго до сходження на київський престол зажив слави боронителя Руської землі, завдаючи нищівних ударів половецьким ордам, а ставши великим князем поклав край їхнім руйнівним набігам. Його талант миротворця і державника повною мірою проявився після утвердження на київському престолі: владнання міжкнязівських чвар зумовило об’єднання навколо Києва більшості розпорошених руських земель. Однак не ці діяння стали визначальними для привласнення імені Володимира Мономаха мнимими спадкоємцями києво-руської спадщини.

94(477)

С47  

Сліпушко, Оксана. Володимир Мономах - державник і книжник / О. Сліпушко. — Київ : АртЕк, 2021. — 104 с. : іл. — Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України.

Видатний вітчизняний державний діяч великий київський князь Володимир Мономах все своє життя присвятив консолідації князівств для боротьби з зовнішньою загрозою. Через століття до нас дійшли його твори, в яких правитель закликав до єдності. Донині його думки актуальні і затребувані.


          94(477)

М77 

Мономах, Володимир. Повчання ; Статут Володимира Всеволодовича / В.  Мономах ; пер. із старослов'ян., упоряд. та передм. В. Яременка. — Київ : МАУП, 2006. — 312 с. — (Бібліотечка українознавства ; вип. 6). — Текст укр., рос., старослов’ян.

Це перше окреме видання творів Великого князя всієї Русі Володимира Всеволодовича Мономаха (1053 —1125), що дійшли до нас. «Повчання», «Статут Володимира Всеволодовича» та «Літописне житіє» подано мовою оригіналу і в перекладі сучасною мовою. У «Додатках» «Літописне житіє» друкуємо за «Повістями врем'яних літ», твори Леоніда Мосендза, Миколи Вороного, Олександра Олеся, Аполлінарія Майкова, Миколи Костомарова, написані на основі літописних джерел про Великого князя, мислителя, першого світського письменника і полководця України-Русі XI—XII CT. 

середа, 26 квітня 2023 р.

Перлини нашої землі.

 

Перлини нашої землі. Під такою назвою діє книжкова виставка в читальному залі Тернопільської обласної універсальної бібліотеки. Виставку приурочили до Міжнародного дня пам’яток і визначних місць.

Цей день в усьому світі відзначають з ініціативи Міжнародної ради з питань охорони пам'ятників і визначних місць (ІКОМОС), внесеної 18 квітня 1982 року. Рішення про відзначення дати було прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 році. Заходи спрямовані на підвищення обізнаності громадськості з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективних зусиль заради збереження її для подальших поколінь.

Книжки з фонду читального залу розповідають про понад 190 маловідомих локацій у різних куточках України, які варто побачити шукачам пригод. У путівниках – коротка історія містечок, унікальних пам’яток архітектури, культури, історії та природного ландшафту. Про фортеці, замки і палаци, зокрема і нашого краю.

Виставка діятиме до кінця квітня.

26 квітня — Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу.

 

Сьогодні, 26 квітня, у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Ця подія — нагадування про небезпеку використання атомної енергетики, про героїзм ліквідаторів аварії, про наслідки, які ця катастрофа принесла довкіллю та людям.

Чорнобильська катастрофа сталася в ніч на 26 квітня 1986 року. Через 36 років після трагедії на АЕС з'явилася нова загроза вибуху через війну, яку розв'язала Росія проти України.

У ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталося два вибухи, що повністю зруйнували реактор. Через вибух почалася пожежа, а повітря було забруднене радіоактивними речовинами, виверження яких вдалося зупинити тільки в кінці травня 1986 року.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну, Білорусь, Росію, а також значну частину європейських країн. Жителів прилеглих міст евакуювали, радіоактивному випромінюванню піддалися близько 600 000 чоловік, перш за все ліквідатори катастрофи.

В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, а навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. В даний час над зруйнованим четвертим четвертим енергоблоком АЕС встановлено саркофаг - новий безпечний конфайнмент, запущений в експлуатацію в липні 2019 року.

Рано вранці 24 лютого 2022 року Російська Федерація напала на Україну. Увечері в перший же день війни з'явилася інформація про підготовлюваний Росією теракт на території Чорнобильської АЕС.

Окупанти знаходилися на території ЧАЕС п'ять тижнів. За цей час з'являлася інформація про локальні пожежі в Чорнобильській зоні, загасити які Україна не могла через окупантів. Крім того, станція залишалася без електрики, яка необхідна зокрема, для охолодження відпрацьованого палива.

31 березня "Енергоатом" повідомив, що на території ЧАЕС немає російських військ, вони зняли облогу зі Славутича (міста енергетиків станції) і змусили керівництво ЧАЕС підписати "акт прийому-передачі", в якому зазначили, що протягом п'яти тижнів "забезпечували надійну охорону і оборону" атомної електростанції. Вже 2 квітня над Чорнобильською АЕС знову підняли український прапор.

Перебуваючи в Чорнобильській зоні тривалий час і без необхідного захисту окупанти ймовірно отримували високі дози зовнішнього і внутрішнього опромінення. Зокрема, вони переміщалися на бронетехніці без радіаційного захисту через високотоксичну зону "Рудий ліс" і підняли хмари радіоактивного пилу. Робітники з ЧАЕС розповідаючи Reuters про дні під окупацією зазначали, що деякі російські солдати не чули про Чорнобильську катастрофу.

Пропонуємо вам перелік тематичної літератури, яка є в читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

94(477)

П39 

Плохій, Сергій. Magistra Vitae. Розмови про історію з Сергієм Плохієм : [зб. інтерв'ю] / С. Плохій ; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Центр європ. гуманітар. дослідж., Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. — Київ : Дух і Літера, 2020. — 368 с.

Уроки історії, які нам ще треба вивчити – головна тема збірки інтерв’ю історика Сергія Плохія, які він дав українським медіям протягом останніх років. Розмови історика з провідними журналістами та науковцями України – це не тільки погляд на історію очима сучасності, але також погляд на сучасність очима історії, захоплива подорож за лаштунки створення книжок з історії, які стали бестселерами в Україні та поза її межами. Нарешті, це відповіді на питання, які сьогодні турбують світ, коли він дивиться на Україну з перспективи свого власного досвіду та своєї історії.

Автор книжки не брав участі у ліквідації наслідків аварії, на той час він викладав в Дніпропетровському університеті. Але пройшов через усі етапи чорнобильського досвіду, який випав на долю пересічного українця. Тоді інформацію отримували із Заходу, де, на відміну від власних газет та телевізорів, говорили чи можна пити воду з Дністра, і радили як вберегтися від радіації. Останнім етапом було розчарування Горбачовим, який ще вчора здавався месією.

94(477)

А65 

Андржеєвський, Анатолій. Чорнобильська бувальщина / А. Андржеєвський. — Київ : Гамазин, 2019. — 156 с.

Розповідь про ліквідацію Чорнобильської катастрофи з перших вуст: про те, якою була Прип'ять до вибуху на ЧАЕС, як гасили пожежу, евакуйовували населення, зводили тимчасові містечка для ліквідаторів і вже постійне для працівників електростанції - Славутич.Спомини автора рясно доповнюють вирізки з тогочасної преси й розвідок, присвячених подіям тих часів, особисті фото.

821(44)

А39 

Аккерман, Галя. Пройти крізь Чорнобиль / Г. Аккерман ; пер. з фр. П. Таращука ; передм. О. Пахльовської. — Київ : Либідь, 2018. — 168 с. : фот.

Авторка книги «Пройти крізь Чорнобиль» Галя Аккерман, яка неодноразово була у зоні відчуження, і порівняла це з «грою у лотарею», бо могла отримати велику дозу радіоактивної отрути, передала цей особливий побут і погляди жителів.

 

94(477)

Н38 

Не стихає Чорнобильський біль. Книга-реквієм : хроніка подвигу чорнобильців Тернопільщини / упоряд.: М. Ротман, Н. Ротман. — Тернопіль : Терно-граф, 2017. — 280 с. : іл.

Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лісами славилась чорнобильська земля. Та тільки – до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Відтоді ця земля стала називатись зоною – скаліченою, непридатною для життя місцевістю. І якщо від атомної катастрофи здригнули серця всіх землян, то слово «зона» не перестає боліти у цих серцях вже понад тридцять років і ще надовго лишиться в пам’яті людства.