Як допомогти дитині адаптуватися до школи.

 

6 вересня в читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася зустріч з психологом, консультантом Тернопільського комунального методичного центру науково - освітніх інновацій та моніторингу, психотерапевтом за напрямком «Позитивна психотерапія», травматерапевтом Галиною Несмашною «Як допомогти дитині адаптуватися до школи». Захід відбувався одночасно онлайн.

Психотерапевт розповіла чи правдивим є твердження, що дитина звикне до навчального процесу за 21 день і порадила за якими ознаками зрозуміти, що «щось пішло не так». Галина Несмашна наголосила, що нині в багатьох освітніх питаннях важливо керуватися питаннями безпеки і враховувати емоційний і ресурсний стан дитини. Одні діти від природи швидко адаптуються до зміни середовища і оточення і легко будують нові стосунки, а інші – ні. Ці особливості проявляються до 6 років і їх необхідно враховувати. Галина Несмашна розповіла, чому психологи починають працювати з дітьми з роботи з батьками. Товариство цікавило, чому діти маніпулюють дорослими, вигадуючи хвороби як привід пропустити заняття в школі. Торкнулися і питання профілактики психосоматичних захворювань. Психолог порадила задати дитині питання: «В якому настрої ти хочеш піти до школи?» і поспостерігати як саме дитина бавиться в школу з іграшками.

Галина Євгенівна також розповіла про ідеальний ритуал збирання до школи і важливість дотримання режиму дня. Наголосила на тому, що здобування знань, а тим більше оцінок, не єдине важливе завдання в школі. А контроль не єдина функція, яку виконують батьки. Згадали і тих, хто нині навчається за кордоном і про особливості такого навчання. Говорили про дистанційне навчання, про залежність від гаджетів, позашкільне навчання і те, як зберегти здоров’я.

Запис зустрічі можна переглянути за поклиланням:  https://library.te.ua/2023/09/06/batkivskyj-klub-shhaslyvi-razom-6/

 

Знайди свою формулу стресостійкості.

 

7 травня в читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася психоедукаційна зустріч «Знайди свою формулу стресостійкості». Психоедукація – це пояснення і донесення до людей необхідної інформації про психічне здоров'я, психологічні негаразди та їх наслідки для особистості. Психологиня, тренерка ментального здоров'я, авторка курсів для дорослих і дітей про ментальний інтелект і фінансову грамотність, ведуча тренінгів і психотерапевт групової терапії, кризовий психолог в ГО БФ «Голоси дітей» Ірина Фенц розповіла про природу стресу, про те, що протистояти стресу треба вчитися і як саме це робити. Поговорили і про ті речі, які можуть нам допомогти у складних життєвих ситуаціях і їх класифікацію. Ірина Фенц навчила учасників правильно дихати у напружених життєвих ситуаціях за допомогою вправ. А також розповіла чому важливо мріяти.

Керівник батьківського клубу «Щасливі разом» Валентина Павлишин порекомендувала літературу, яка розповідає про стрес і опановування навичок керувати власним життям.

Цього разу мами прийшли на зустріч разом з дітьми і вони також виконували завдання психолога. Малювали. Адже малюнок може чимало розповісти про емоції, які переживає дитина, про її світ.

За чаюванням розповідали про себе, свої цінності, ділилися враженнями. Разом вирішили, що під час наступних зустрічей поговоримо про те, що таке границі і як їх правильно відстоювати, а також навчимося фінансової грамотності. 

Батьківський клуб «Щасливі разом». Казки, які лікують.

          В батьківському клубі «Щасливі разом» відбулася зустріч «Казки, які лікують» з психологинею, навчаючим тренером з Казкотерапії, автором і ведучою психологічної трансформаційної гри «Дорогою казок» Тетяною Шейкіною. 

          Учасники дізналися про один з найменш травмонебезпечніших і безболісних методів психотерапії, зрозуміли як працює механізм впливу на дітей і дорослих через казку. Як обирати казку і героя для людей різного віку і вирішення різних завдань. За якими ознаками можна зрозуміти, що проживання казки разом з конкретним персонажем має позитивний ефект. Як впливає на людину те, що змінюють кінець казки.

 

Тетяна Шейкіна розповіла про навчання тренерів з Казкотерапії і Психологічну трансформаційну гру «Дорогою казок». Кожен учасник обрав свою метафоричну карту і вигадав власну історію.

Дізналися, що казки бувають чоловічими і жіночими, про значення для конкретних людей особистих якостей відомих персонажів українських народних (колобок, Івасик Телесик, лисиця, ) і світових (попелюшка, русалонька, Шрек) казок.

Учасники обговорили за якими критеріями зазвичай обирають художні фільми для перегляду, адже фільми – вигадані історії і мають ті ж лікувальні властивості, як і казки. Спільно дійшли висновку, що універсальної казки для людей різного віку, національностей і статі, мабуть, немає. Адже кожен бачить в подіях і героях щось своє, бо кожен з нас неповторний.

Казкова атмосфера панувала і під час спільного чаювання. Маленьким дивом, яке усіх потішило, стала «чайна квітка», що розквітла в заварнику.

«Ідеальні бабуся і дідусь. Хто вони?».

 25 березня о 12.00 відбулася zoom-конференція для учасників батьківського клубу «Щасливі разом» «Ідеальні бабуся і дідусь. Хто вони?». Психолог, психодіагност, психофізіолог, тренер, кандидат психологічних наук Тетяна Білінська намалювала словесний портрет кожного з трьох поколінь: народжені в 70-х роках і виховані повоєнним поколінням сучасні бабусі, мами, на виховання яких в 90-ті у батьків не було часу через пошуки заробітку, і діти, які живуть у цифровому сьогоденні.

Розглянули типові конфлікти, які виникають між цими поколіннями. Найчастіше кожен член родини намагається виховувати наймолодших, згідно своїх уявлень про щастя і благополуччя, не узгоджуючи своїх дій з іншими. Потрібно виробити загальну стратегію виховання в межах родини.

Розмірковували над тим, для кого ідеальні ці бабусі і дідусі? Чого очікують внуки від бабусі, яка була б для них найкращою? Чого очікують її діти, батьки онуків? Чого вихователі, вчителі, сусіди? А які її власні інтереси? Кожна людина особлива чи є загальні тенденції? Яка бабуся принесла би найбільше користі, допомагаючи виховувати щасливу людину, завдяки якій світ, в якому ми живемо, стане кращим, суспільство – здоровішим.

В такому ракурсі формування здорового суспільства у майбутньому ідеальна бабуся – щаслива людина, яка вміє проявляти свою любов до дитини. Вона щира у своїх емоціях. Не зловживає матеріальними заохоченнями і покараннями. Ця бабуся сама не порушує правил, за якими виховує онуків. Навчає власним вмінням і цікавиться сучасними технологіями, займається самоосвітою. Грамотно встановлює особисті границі і поважає границі інших. Не маніпулює. Намагається не створювати конфлікти, а при виникненні непорозумінь – конструктивно їх вирішує шляхом домовленостей.

Розглянули різні світові моделі сімейного устрою. Є американська модель сім´ї – прабабусі живуть у будинках для людей похилого віку і спілкуються з онуками не часто, а є японська — п´ять поколінь живуть під одним дахом. Дійшли висновку, що зараз ми десь посередині, але весь світ поступово наближається до американської моделі.

Що корисніше для наймолодших? Який досвід попередніх поколінь є безцінним? Ми з любов′ю готуємо рецепти своїх бабусь — це смачно, бюджетно і здорово. А ще вишиваємо хрестиком — це вони нас навчили.

А ще розмірковували про те, коли мала би відбутися здорова сепарація, коли відпускати дітей, яким жити в іншому часовому проміжку? Чи буває сепарація, коли люди живуть під одним дахом? Швидше ні, ніж так. Інколи можна продовжувати «тримати» дитину, навіть коли вона на іншому континенті. Тому, як тільки молода людина досягла повноліття і може забезпечити себе матеріально, краще жити окремо.

Звичайно, 40-хвилинна зустріч не допоможе вирішити усіх питань, які виникають в сім'ях, та проблеми і можливі напрямки їх вирішення ми окреслили.

Докладніше у записі

https://youtu.be/Yeax787o7ZY