Форпости незламного духу. Гостомель.

 

Місто, що захищало українську «Мрію». Місто, що героїчно оборонялось та не пропускало ворожий десант. Місто, що ціною численних руйнацій та жертв перешкодило окупантам на їх шляху до столиці. Місто-герой Гостомель.

Гостомель знаходиться у Бучанському районі Київської області. За переказами, він існує з дуже давніх часів. Але перша письмова згадка про Гостомель датується 1494 роком. У 1614 році польський король Сигізмунд III надав Гостомелю магдебурзьке право. Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, він став козацьким сотенним містечком Київського полку. У 1866 році Гостомель перетворився на волосний центр і активно розвивався.

На території селища розташовані потужні підприємства, які відомі не лише в Україні, а й в усьому світі, зокрема, державне підприємство Антонов. Справжньою окрасою населеного пункту залишається Свято-Покровська церква.

Під час Другої світової війни, 24 серпня 1941 року Гостомель окупували нацистські загарбники. За період війни сума збитків гостомельців від окупантів за довоєнними цінами сягнула понад 7 мільйонів карбованців, 67 жителів Гостомеля загинули на фронтах.

У 2014 році, після початку антитерористичної операції, близько 300 гостомельчан пішли на передову боронити країну. Вони воювали в найгарячіших точках АТО, протистояли російській агресії під Іловайськом, Ізвариним і Дебальцевим.

24 лютого 2022 року на Київщині населений пункт Гостомель одним із перших взяв на себе удар російських військ під час повномасштабного вторгнення. Близько 7:00 ранку російська ракета розірвалася біля житлового будинку.

Цього ж дня на Гостомельський аеродром ворог здійснив висадку повітряного десанту на гелікоптерах. Збройні сили України та Національна гвардія збили 3 гелікоптери із 34, з рештою десанту зав'язався бій. Згодом українськими військами було застосовано артилерію та авіацію, Гостомельський аеродром було зачищено, а злітну смугу — зруйновано для недопущення посадки ворожих транспортних літаків.

Гостомель став однією з найгарячіших точок російсько-української війни. Бої там не припинялися ні на день. За цей період в Гостомелі пропали безвісти близько 400 осіб. Місто фактично зруйноване. Під час бойових дій було пошкоджено 459 об'єктів соціальної інфраструктури, житлових будинків, доріг і мостів. Ворожими військами рф було зруйновано найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак АН-225 Мрія.

Місто постраждало майже на 40%: різного ступеня пошкодження зазнали 4 553 будівель із 11 874 наявних. Руйнації тут можна оцінювати навіть вулицями: так, Лугова постраждала на 95%, а Чумацький шлях та Свято-Покровська — на 68% та 51% відповідно.

Суттєвої шкоди тут зазнав житловий фонд: 1 834 приватних будинки, а також 111 багатоповерхівок. Загальна площа руйнувань житла складає понад 865 тис кв.м, а сума збитків перевищує 3 млрд грн. Пошкодження котелень, енергетичних підстанцій та руйнування адмінбудівель мали колосальні наслідки для життя людей.

Та історія Гостомеля все ж будується довкола аеропорту «Антонов». За даними ЗМІ, збитки аеропорту оцінюють у $1 млрд, що включає в себе знищені літаки і нашу "Мрію", посадкові полоси, льотно-випробувальну базу. Кажуть, що відновити аеропорт буде значно складніше, ніж побудувати новий.

Гостомель швидко відновиться і процвітатиме. Українці непереможні.

Саме завдяки спротиву та мужності місцевих жителів і Збройних Сил України ворог був зупинений на підступах до столиці України. 6 березня 2022 року Указом Президента України місту Гостомель присвоєно почесну відзнаку Місто-герой України.

#МістоГероїв

Форпости незламного духу. Чернігів.

 

Чернігів — найпівнічніший обласний центр України з найсуворішими зимами й галасливими літами на пляжі Десни. Воно манить золотими куполами старовинних церков, що пам’ятають ще руських князів, та нереальними узорами дерев’яного мережива на вікнах, яке закарбовує історію кожного будинку.

Це найдавніше місто України, засноване у кінці VII століття при впаданні річки Стрижень у Десну. Чернігів у часи Середньовіччя — одне з головних міст Київської Русі та, за оцінками істориків, одне з найбільших міст тогочасної Європи, столиця Чернігівського князівства, до володінь якого належали, зокрема Кубань, Керченський півострів, Муром, Рязань і частина нинішнього Підмосков'я. 1239 року місто було зруйноване монголо-татарами й занепало, проте в XVII столітті одержало Магдебурзьке право та статус центру воєводства у складі Речі Посполитої, а за козацької держави Богдана Хмельницького стало головним містом Чернігівського полку. Завдяки діяльності чернігівських архієпископів Лазара Барановича й Іоанна Максимовича та підтримці гетьмана Івана Мазепи Чернігів перетворився на один із найзначніших осередків освіти й культури в Україні. У місті, зокрема, діяв Чернігівський колегіум — перший вищий навчальний заклад на території Лівобережної України.

Перевтілення, яке переживав Чернігів у роки перед російсько-українською війною, зробили його одним з улюблених міст для відпочинку. Тут шукали таємничу 13-ту гармату, вивчали історію за найбільшими курганами та найстарішими пам’ятками архітектури в Східній Європі, виготовляли унікальні музичні інструменти, які приносять нагороди на міжнародних конкурсах, досліджували знімальний майданчик першого радянського фільму жахів, варили смачне пиво й каву, годували чебуреками в тематичному закладі у вигляді тюрми.

24 лютого 2022 року з початком широкомасштабного вторгнення росіян цей етап у житті Чернігова закінчився, а почався місяць облоги, знищення і страждань.

За наказом командувача Оперативного командування «Північ» генерал-майора Віктора Ніколюка оборону міста очолив полковник Дмитро Брижинський.

На підступах до Чернігова, на трасі Ріпки-Чернігів, першими в бій із російськими загарбниками вступили танкісти 1-шої окремої танкової бригади. Вдалими діями з засідок, при підтримці вогню артилерії, танкісти нанесли втрати передовим підрозділам противника, що дозволило підрозділам Чернігівського гарнізону підготувати, зайняти оборонні позиції навколо міста та організовано вступити в бій з загарбниками. Своєчасне зайняття підрозділами Чернігівського гарнізону бойового порядку навколо міста, забезпечило організований відхід на околиці міста 1-шої танкової бригади.

Російські війська підступили до міста, та, не маючи змоги його захопити, почали масований обстріл його цивільної інфраструктури авіацією та артилерією.

Збитий російський Су-34 в Чернігові 5 березня 2022. Станом на 22 березня місто, після трьох тижнів безперервних обстрілів, перебувало на межі гуманітарної катастрофи. Уночі з 22 на 23 березня внаслідок російського авіабомбардування було підірвано автомобільний міст через Десну, який слугував сполученням міста з Києвом та всією Україною, що вкрай загострило ситуацію. В місті не було електрики, майже були відсутні вода, газ, зв'язок. Зі слів міського голови Владислава Атрошенка, деякі мікрорайони були знищені на 70 %.

Протягом більш ніж місяця Чернігів щодня піддавався ворожим бомбардуванням. Серед сотень пошкоджених будівель біля 20 є пам’ятками. Зовнішні ушкодження отримав Єлецький Успенський монастир, пошкоджені фасади Козацького кафедрального собору святої великомучениці Катерини, будівля та частина експонатів Будинку-музею та садиби М.М. Коцюбинського, екстер’єр, інтер’єр та комунікації Обласного художнього музею ім. Г. Галагана.

Із 3 квітня 2022 року обстріли міста практично припинилися, до міста стали завозити гуманітарну допомогу. Олексій Арестович охарактеризував Чернігів як місто, що «врятувало Україну від розрізу на частини».

6 березня 2022 року президент Володимир Зеленський надав Чернігову звання міста-героя України. Глава держави передав цю відзнаку начальникові Чернігівської міської військової адміністрації Дмитру Брижинському під час робочої поїздки в область 3 квітня 2023 року.

#МістоГероїв

Форпости незламного духу. Миколаїв.

 

Миколаїв — це українське "місто кораблів", обласний центр Миколаївської області та адміністративний центр Миколаївського району. Він розташований у гирлі річки Інгул, де вона впадає до Південного Бугу, за 65 кілометрів від Чорного моря.

Миколаїв як сучасне місто виникло завдяки кораблебудуванню. Спочатку він будувався як кораблебудівна верф. Протягом XIX століття Миколаїв був центром кораблебудування на Чорному морі, а також центром управління Чорноморським флотом. Входить до історико-географічного району Північне Причорномор'я.

Місто має декілька власних рекордів. Тут є Інгульський міст — сьогодні він вже реконструйований та сучасний. Це перший міст в Миколаєві, що розташувався на злитті річок Інгул та Південний Буг. Міст розвідний, а його підіймальна частина є найбільшою в Європі.

Інтенсивне заселення Миколаївського півострова почалося в останній чверті ХVІІІ сторіччя. Враховуючи те, що Миколаїв у той час входив до складу Російської імперії, а останній потрібен був свій флот, за велінням князя Потьомкіна в гирлі ріки Інгул під безпосереднім керівництвом полковника Михайла Фалєєва в 1788 році була закладена нова верф. Довкола верфі почало рости містечко. Ім'я своє воно отримало через рік, після переможного штурму Очакова російськими військами під командуванням Суворова в грудні 1788 року, у день Святого Миколая, заступника моряків. На його честь і назвали нове місто.

Суднобудуванню та флоту повністю підпорядковувалося життя міста. Майже сто років тут дислокувався штаб Чорноморського флоту. Більшість підприємств, які створювалися в місті, належали до військово-промислового комплексу й у зв'язку із цим Миколаїв багато десятиліть був закритий для відвідання іноземцями. Навіть перший навчальний заклад міста — Чорноморське штурманське училище, засноване 1798 році, — також було зв'язано із флотом. Така специфіка наклала відбиток на долю, характер і, навіть, зовнішній вигляд Миколаєва. Створений наприкінці ХVІІІ ст. план забудови міста швидкими темпами був закріплений на місцевості вже в перше десятиліття його існування й цілком, без змін зберігся до наших днів, являє собою унікальний містобудівний пам'ятник епохи класицизму.

Бурхливі події XX сторіччя не обминули Миколаїв. Місто стало активним учасником подій Української революції 1917-1921 років. Під час Другої світової війни Миколаїв майже три роки був окупований гітлерівськими загарбниками. Та жоден корабель, завдяки діям підпільників, диверсійних та розвідувальних груп, не зійшов за цей час з миколаївських стапелів. Місто Миколаїв у березні 1944 року був звільнений від окупантів.

Завдяки щоденній праці, таланту, інтелекту й терпінню не одного покоління миколаївців, місто за дуже малий для історії час перетворилося з маленької суднобудівної верфі у великий промисловий, діловий, політичний і культурний центр Півдня України.

24 лютого 2022 року, в день російського вторгнення в Україну, почалися бої за Миколаїв. О 4:58 російська артилерія та авіація почали обстрілювати Кульбакінський аеродром і порт Очаків. Завдяки перехопленій інформації Головного управління розвідки щодо бомбардування аеродрому, 299-та бригада тактичної авіації встигла підняти всю авіацію в повітря до початку авіанальоту, завдяки чому не зазнала жодних втрат. Під час повномасштабного вторгнення, російські окупаційні сили, що спробували ввійти в Миколаїв, отримавши потужний опір, почали тікати з Миколаєва в напрямі Баштанки, як результат —  були знищені ЗСУ.

27 лютого російські війська активно почали використовувати ДРГ.

1 березня російські окупаційні сили, що спробували ввійти в Миколаїв, отримавши потужний опір, почали тікати з Миколаєва в напрямі Баштанки. 2 березня біля села Калинівка ворог намагався пройти до Миколаєва, але українська артилерія розбила міст, і частина колони відступила до Херсону. 4 березня ворог почав контрнаступ на місто зі сторони МГЗ, зайшовши до Корабельного району, де зав'язався бій з 123-ю бригадою ТрО. Отримавши невдачу, під час відступу російські війська затрималися в одній зі шкіл, де розстріляли директора школи. Це була перша втрата серед цивільного населення в області.

5 березня у Миколаївській області українські захисники збили три ворожі вертольоти. Українські сили завдали потужного удару по російських військах біля окупованого Херсона. В небі над Очаковом було збито російський Су-25, пілотів взято в полон.

7 березня війська вторгнення здійснили спробу захопити аеропорт Миколаєва, однак були вибиті. Згодом українські сили відтіснили російську армію від міста. Окупанти почали уражати цивільні об'єкти Миколаєва артилерією та крилатими ракетами.

Вранці 29 березня крилата ракета російських військ потрапила в будівлю Миколаївської облдержадміністрації і зруйнувала центральну секцію з першого по дев'ятий поверхи без подальшого загоряння. За даними ДСНС України, внаслідок обстрілу загинули 24 людини.

4 квітня війська Росії обстріляли в Миколаєві житлові будинки, міську та обласну лікарні, Центр профілактики хвороб, Будинок дитини, 11 дитячих садків, 12 шкіл, одне ПТУ, дві філії закладів позашкільної освіти.

4 червня ракетним ударом по Миколаєву знищений другий за величиною зерновий термінал України разом із зерном.

2 липня 2022 року російські військові відстріляли по місту одразу 10 крилатих надзвукових ракет П-800 Онікс з берегових протикорабельних комплексів Бастіон, розміщених на тимчасово окупованій частині Херсонщині.

Місто досі потерпає від масових російських обстрілів.

За незламність та безперервний опір, 24 березня 2022 року Указом Президента України місту Миколаїв присвоєно почесну відзнаку Місто-герой України.

#МістоГероїв