28 червня – День Конституції України.

 

28 червня 1996 року після майже 24 годин безперервної праці Верховна Рада України ухвалила Конституцію України. За основний закон проголосувало 315 депутатів, 36 – проти, 12 утримались і 30 депутатів взагалі не голосували. Президент України Леонід Кучма не був присутній на доленосному засіданні парламенту, однак за кілька хвилин до остаточного прийняття депутатами Конституції прийшов до сесійної зали.

Цей день був дійсно історичним. Прийняття Конституції незалежної України було визначною перемогою правоцентристських пропрезидентських сил та національного табору, який їх підтримав. Конституція України була загалом позитивно оцінена й міжнародною спільнотою, адже вона декларувала загальнолюдські, загальноєвропейські принципи. Дехто з «батьків» Конституції навіть називав її «кращою в Європі». Чимало статей Конституції 1996 року стали результатом компромісу з лівими популістами, і фактично не показувала реального стану речей в економіці та соціальній сфері, інші – як, скажімо, згадки про референдум, імпічмент і суди присяжних тощо, не знайшли відбиття у відповідних законах і суспільній практиці, чи стали «мертвими» статтями в теперішньому законодавстві. 

Докладніше про передумови прийняття конституції, значення головного закону сьогодні і книжки з фонду читального залу ТОУНБ за покликанням : https://library.te.ua/2023/06/26/prezentacziya-konstytucziya-ukrayiny-pravova-osnova-derzhavy-do-dnya-konstytucziyi/ 

26 червня - День косметолога.

 

Спочатку 26 червня свій день відмічали косметологи США. Згодом ця подія вийшла за межі країни та на даний час День косметолога святкують у всьому світі.

Вперше слово «косметологія» почали вживати у 20-х роках XX ст. У перекладі з грецької воно значить «мистецтво прикрашати». Та відомості про косметологів зустрічаються ще в історії Стародавнього Риму, яких називали косметами. Цією професією володіли тільки жерці. Вони допомагали жінкам приховувати недоліки шкіри. Жерці виготовляли з різних рослин мазі, які застосовували в лікувальних цілях.

Щоб виглядати привабливо, єгиптянки того часу для вмивання змішували пісок з попелом та товченою цеглою. Для отримання рум’янцю на щоках втирали в шкіру сік ірисів, який внаслідок подразнення надавав їй бажаний колір.

У XVI ст. для нанесення макіяжу запрошували професійних художників. Тому, щоб не стерти фарбу з обличчя, вмивалися якомога рідше.

Першим посібником з косметології вважається знайдений у єгипетській гробниці згорток папірусу, довжина якого сягала більш ніж 20 метрів. На ньому були вказані різні рекомендації по догляду за шкірою. Деякі рецепти того періоду застосовуються й досі.

Дізнатися більше про сучасний базовий домашній догляд можна з книжок з фондів ТОУНБ.

68

В75  

Ворслав, Маша. Нормально про косметику : як розібратися в догляді та макіяжі й не втратити глузду / М. Ворслав, А. Міфтахова ; пер. І. Хомчук. — Київ : BookChef, 2019. — 368 с.

Маша Ворслав – візажист, б’юті-редактор, Адель Міфтахова – б’юті-блогер, яка пише про косметику. «Нормально про косметику» - книга для тих, хто прагне навчитися доглядати за шкірою та вміти розбиратися у косметичних засобах.

613

Ф41  

Фем, Ольга. Самоучитель із догляду шкіри #1 / О. Фем ; пер. Т. Клюкіної. — Київ : BookChef, 2019. — 224 с.

Косметолог та блогер Ольга Фем за допомогою своєї книги прагне допомогти максимальній кількості читачів правильно доглядати за шкірою, навчитися розрізняти ефективні та неефективні косметичні засоби, розуміти потреби та особливості власної шкіри. Якщо ви багато років купуєте різноманітну косметику, та бажаного ефекту від неї досі не отримали – припиніть витрачати кошти дарма. Станьте для себе найкращим косметологом – забезпечте своїй шкірі правильний та результативний догляд із книгою, яка обов’язково повинна з’явитися у вашій домашній бібліотеці.

26 червня - День Кримськотатарського прапора.

 

Прапор кримських татар (крим. Qırım bayrağı) — це полотнище блакитного кольору із жовтим гербом (тамгою) у верхньому лівому куті. Блакитний колір — традиційний колір тюркських народів — використовувався ще на стягах Кримського ханства.

Тамга́ — родовий або особистий знак у кочових народів Євразійського степу, а також народів і культур Кавказу та Східної Європи, які знаходилися під їхнім впливом. Має різноманітні форми. Використовувалась для позначення родового чи приватного майна. Перші тамги були відомі скіфам, сарматам, гунам, аварам, мадярам, хозарам, половцям, татарам, монголам тощо.

Тамга — у часи раннього середньовіччя на давньоруських землях — митний збір за перепродаж товарів.

Прапор було затверджено на 1-му Курултаї кримських татар 1917 року; 4-та сесія 5-го Курултаю відновила національний прапор кримських татар.

Докладніше про кримських татар і їхню державність у книжках з фонду читального залу ТОУНБ.

94(477)

А13  

Абдулаєва, Гульнара. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва ; ред. Т. Троснікової ; пер. з рос. Ю. Фомічової. — Київ : Гамазин, 2021. — 408 с.

Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» - не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.

94(477)

Г75  

Грабовський, Сергій. Azat Qirim чи колонія Москви? : імперський геноцид і кримськотатарська революція / С. Грабовський, І. Лосєв. — Київ : Стилос, 2017. — 120 с. : іл.

Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосева присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду - з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим - кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917-1918 років. Автори, один з яких є кримчанином у дев'ятому поколінні, а інший має на півострові родичів і служив два роки там у війську, не тільки на основі писемних джерел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов'язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії.

Міжнародний Олімпійський День.

 

Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення в січні 1948 року під час 42 сесії МОК у Санкт-Мориці щорічно святкувати Міжнародний Олімпійський день 23 червня. Ця дата була обрана для того, щоб увічнити дату створення МОК 23 червня 1894 року, опісля того, як ентузіаст відродження олімпійського руху барон П'єр де Кубертен у Парижі оголосив свою історичну доповідь перед міжнародним атлетичним конгресом. Після того, як конгрес ухвалив рішення щодо проведення 1896 року в Греції першої Олімпіади, Кубертен очолив створений тоді ж МОК.

Основний захід, що супроводжує Міжнародний Олімпійський День, це організація масових забігів на довгі дистанції 23 червня, або в найближчі вихідні до цього дня. МОК рекомендував Національним Олімпійським Комітетам влаштовувати різні спортивні свята, здебільшого бігові, для того, щоб залучити максимальну кількість учасників, поширюючи цим олімпійську концепцію «Спорт для всіх».

Олімпійський рух має за мету виховувати молодь за допомогою спорту в дусі кращого взаєморозуміння і дружби, сприяючи, у такий спосіб, створенню кращого й спокійнішого світу.

Докладніше про те, як загартувати тіло і досягати цілі – у книжках з фонду читального залу.

796

К21 

Карачина, Марі. Never Stop = Не зупиняйся, біжи! / М. Карачина ; пер. з рос. С. Дворницького. — Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. — 224 с.

Хочете змінити своє життя, але не наважуєтеся зробити перший крок? Мрієте стати стрункими й здоровішими, та не знаєте з чого почати? Намагаєтеся подолати стрес та впорядкувати свої думки? Не відкладайте «на завтра». Ця книжка — добрий спосіб почати позитивні зміни вже сьогодні. Марі Карачина — учасниця світових марафонів та півмарафонів, фітнес-тренер та засновниця клубу «Skinny&Strong», переконана, що біг — це значно більше, аніж просто вид спорту. Це спосіб впорядкувати своє життя, загартувати дух та силу волі, навчитися ставити цілі й досягати їх. Адже рух — це життя. А книжка, яку ви тримаєте у руках, — лише маленький стимул, перший крок, щоб змінити звички та почати вдосконалювати світ навколо вас. Тож одягайте кросівки і never stop!

821(73)

М15 

Макдугал, Крістофер. Народжені бігати : рух до безмежних можливостей / К. Макдугал ; пер. з англ. О. Кацанівської. — Київ : Наш формат, 2018. — 328 с.

Прагнучи відродити мистецтво руху, з наукових лабораторій Гарварду автор вирушає в Північну Америку, до індіанського народу тараумара, представники якого без відпочинку долають навіть 80-кілометровий марафон.

Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться спортом, психологією бігу, етнографією, пригодницькими історіями.

Захопливі пригоди, описані у книжці, надихнуть вас на власні спортивні рекорди й переконають, що можливості людини - безмежні.