Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

понеділок, 26 червня 2023 р.

26 червня - День Кримськотатарського прапора.

 

Прапор кримських татар (крим. Qırım bayrağı) — це полотнище блакитного кольору із жовтим гербом (тамгою) у верхньому лівому куті. Блакитний колір — традиційний колір тюркських народів — використовувався ще на стягах Кримського ханства.

Тамга́ — родовий або особистий знак у кочових народів Євразійського степу, а також народів і культур Кавказу та Східної Європи, які знаходилися під їхнім впливом. Має різноманітні форми. Використовувалась для позначення родового чи приватного майна. Перші тамги були відомі скіфам, сарматам, гунам, аварам, мадярам, хозарам, половцям, татарам, монголам тощо.

Тамга — у часи раннього середньовіччя на давньоруських землях — митний збір за перепродаж товарів.

Прапор було затверджено на 1-му Курултаї кримських татар 1917 року; 4-та сесія 5-го Курултаю відновила національний прапор кримських татар.

Докладніше про кримських татар і їхню державність у книжках з фонду читального залу ТОУНБ.

94(477)

А13  

Абдулаєва, Гульнара. Кримські татари: від етногенезу до державності / Г. Абдулаєва ; ред. Т. Троснікової ; пер. з рос. Ю. Фомічової. — Київ : Гамазин, 2021. — 408 с.

Книжка «Кримські татари: від етногенезу до державності» - не просто начерк до життя й становлення кримських татар як етносу, це чудова можливість для читачів будь-якого віку довідатися й поміркувати в історичному (а подекуди й політичному) ракурсі про те, ким насправді є кримські татари, кримчаки, караїми, звідки вони взялися і яким чином сформувалися як народ. І чому зараз вони разом з іншими, на жаль, нечисленними етнічними групами змушені боронити свій статус корінного населення півострова, і якою є їхня роль у формуванні сучасної України. Детальне дослідження кримського історика Гюльнари Абдулаєвої допоможе відновити багатовікову етнічну історію кримських татар та інших корінних народів Криму, розвіє численні нав’язані міфи, продемонструє національну самобутність, унікальність та цінність етносу кримських татар для людської цивілізації.

94(477)

Г75  

Грабовський, Сергій. Azat Qirim чи колонія Москви? : імперський геноцид і кримськотатарська революція / С. Грабовський, І. Лосєв. — Київ : Стилос, 2017. — 120 с. : іл.

Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосева присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду - з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим - кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917-1918 років. Автори, один з яких є кримчанином у дев'ятому поколінні, а інший має на півострові родичів і служив два роки там у війську, не тільки на основі писемних джерел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов'язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії.

Немає коментарів:

Дописати коментар