Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

Показ дописів із міткою Буча. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Буча. Показати всі дописи

вівторок, 4 квітня 2023 р.

Форпости незламного духу. Ірпінь.

 

Ірпінь — це надзвичайно мальовниче містечко, розташоване на півночі України, входить до складу Київської області і знаходиться в центральній її частині, на річці Ірпінь.

Сучасна його історія починається з 1898 року, коли у зв’язку з будівництвом залізниці Київ-Ковель біля залізничного мосту через річку Ірпінь з’явилось поселення. Селище Ірпінь будували без чіткого архітектурного плану. Сприятливий клімат, зелені лісові масиви, чисте повітря створили усі умови для організації розгалуженої санаторно-курортної зони.

Ірпінь надзвичайно зелене та гарне місто. Має 16 парків, скверів та алей. 2016 року Ірпінь потрапив до Національного реєстру рекордів України за найбільшу кількість реконструйованих та збудованих за два роки парків і скверів. Щороку тут висаджуються нові зелені насадження, споруджується комплекс очищення питної води.

В Ірпені також значна кількість освітніх закладів. У місті та населених пунктах Ірпінської міськради функціонує 12 загальноосвітніх шкіл і гуманітарний ліцей. До мережі приірпінських закладів дошкільної освіти входить 11 дитячих садочків. Позашкільні навчальні заклади Ірпеня — це дитяча юнацька спортивна школа та музична школа.

Крім того, у 2018 році тут відкрили Ірпінський ліцей інноваційних технологій — це особливий освітній заклад, якому немає аналогів в Україні. В ньому навчання проводиться за оксфордською методикою.

Розташовані в мальовничій природній зоні, Ірпінь та Приірпіння — це традиційно край митців.

24 лютого 2022 року, після повномасштабного вторгнення росії в Україну, це місто взяло на себе один із головних ударів оборони столиці від російських окупантів. Російські загарбники, щоб вийти на околиці Києва, намагалися стерти Ірпінь з лиця землі, але їхні плани зруйнували наші захисники.

З 24 лютого 2022 року місто мужньо боролося проти російського ворога. 27 лютого російські війська просунулися в Бучу, а потім прорвалися з Бучі в бік Ірпеня, розпочавши битву за місто. У середмісті зав'язався танковий бій, а українська піхота вела бойові дії з російськими ВДВ. За словами мера, Олександра Маркушина, за час оборони міста російські окупанти зруйнували понад 70% інфраструктури. Загинуло до 300 мирних жителів. Станом на 28 березня Ірпінь було повністю звільнено від окупантів.

За незламність та безперервний опір 24 березня 2022 року Указом Президента України місту Ірпінь присвоєно почесну відзнаку Місто-герой України.

#МістоГероїв

Форпости незламного духу. Буча.

 

Буча — місто-герой України, адміністративний центр Бучанської міської територіальної громади і Бучанського району Київської області. Виникло, як полустанок Буча поруч з селом Яблунька в 1901 році під час будівництва Києво-Ковельської залізниці. До 9 лютого 2006 року Буча була селищем міського типу у складі Ірпінської міськради, до 2020 вважалася містом обласного значення. З 17 липня 2020 року Буча є адміністративним центром Бучанського району, що об’єднує 12 громад.

24-25 лютого 2022 року під час операції росіян із захоплення аеропорту «Антонов» у Гостомелі від боїв у Бучі постраждали перші будинки.

27-28 лютого відбувся перший бій за місто, в результаті якого колону російської техніки було розбито вщент на вулиці Вокзальній, що з’єднує Бучу з Ірпінем. Українські збройні формування і містяни не пустили в бік Києва до Бучі російських окупантів. 

3 березня 2022 року росіяни розпочали спецоперацію з захоплення міста, завівши колони військової техніки з трьох боків. 5 березня окупаційні війська закріпилися та увійшли до будівлі Бучанської міської ради. 6 березня російські війська активізували обстріл міста, убивши незліченну кількість мирних жителів. У міськраді повідомили, що мирні жителі сховалися в підвалах і що місто не могло отримати гуманітарну допомогу через постійні артилерійські обстріли. 10-14 березня місцева влада повідомила про організовану евакуацію населення, проте окупанти перешкоджали вивезенню людей. Буча перебувала під окупацією росіян з 5 по 31 березня 2022 року. Місто перебувало в окупації 28 днів. Українські війська зайшли до міста 1 квітня.

Фото і відео вулиць міста з трупами і слідами катувань вразили весь світ. Буча стала символом звірств армії рашистів в Україні. За оцінками української влади в місті загинуло понад 400 людей, а разом з Бучанським районом кількість жертв перевищує 1400 людей. Москва досі заперечує свою причетність до вбивств мирних мешканців, але протягом цього року не представила жодних доказів своєї позиції.

3 квітня міністр МЗС Кулеба закликав Міжнародний кримінальний суд та міжнародні організації приїхати до Бучі та інших міст і селищ Київщини для збору доказів вчинення росіянами воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Генсек ООН Антоніу Гутерреш виступає за проведення незалежного розслідування масових убивств цивільних осіб у Бучі та притягнення винуватців до відповідальності. Аналіз супутникових знімків The New York Times спростовує твердження Росії про те, що вбивство мирних жителів у Бучі, передмісті Києва, сталося після того, як солдати РФ покинули місто. Журналісти-розслідувачі Bellingcat розвінчали спроби росії перекрутити трагічні події у Бучі на Київщині. За даними, опублікованими 7 квітня, 90 % жертв серед мирних жителів міста загинули внаслідок розстрілів росіянами.

24 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, місту Буча присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України».

Під час окупації в місті залишалося близько 5 тисяч мешканців із "довоєнних" 40. Багато з них вже повернулися додому. Хтось психологічно досі не ризикує цього зробити, бо вже не застане живими сусідів, друзів, рідних. Через рік після звільнення Бучі постраждалі, позбавлені житла і виснажені війною мешканці досі оговтуються від пережитого жаху. І намагаються жити далі. Здійснюється відновлення пошкоджених російськими обстрілами житлових будинків. Для бучанців, помешкання яких зруйновано, збудовано два модульних містечка. Близькість до Києва дає змогу місту широко розвивати споживчий ринок, вдале розташування на одній із трас державного значення (Київ-Ковель) дає можливість розміщувати потужні об’єкти торгівлі, які створюють додаткові робочі місця і сприяють наповненню місцевого бюджету.

#МістоГероїв