Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

пʼятниця, 30 жовтня 2020 р.

«Крим: минуле та сьогодення» — інформаційний список джерел з періодичних видань

 Крим — це місце зустрічі для десятків культур, для багатьох цивілізацій, які за тисячоліття залишили свій слід на цій благословенній землі. Тут зберігається безліч пам’яток природи, історії та культури, чимало з-поміж них мають світове значення. Крим називають маленьким шматочком раю на землі, природа півострова рясніє гірськими масивами, високими водоспадами, карстовими печерами, озерами, безкраїми степами, і, звичайно ж, морськими пляжами.

Пропонуємо увазі користувачів інформаційний список джерел з періодичних видань «Крим: минуле та сьогодення». Представлені матеріали містять інформацію про законодавче забезпечення прав громадян на тимчасово окупованих територіях України, актуальні питання історії, розвиток культури та освіти кримських татар, збереження і відродження національного культурного надбання, а також розкривають широку палітру природних факторів та унікальних ландшафтів, розповідають про численні пам`ятки археології, історії, культури, архітектури та містобудування.

 

1. Вольвач, П. Приєднання. Україна рятує півострів : 19 лютого 1954 року президія Верховної Ради СРСР одностайно ухвалила указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР» / Петро Вольвач // Урядовий кур'єр. — 2020. — № 32 (19 лют.). — С. 5 : фот.

2. Бабін, Б. Санкційна політика України і культурна спадщина Криму / Б. Бабін // Пам'ятки України: національна спадщина. — 2019. — № 4/6. — С. 17-18 : фот.

3. Бикова, Т. Політика Кремля щодо ісламу у Кримській АСРР (1921-1928 рр.) / Т. Бикова // Український історичний журнал. — 2019. — № 1. — С. 94-120.

4. Болеро каменів // Пам'ятки України: історія та культура. — 2019. — № 1/2. — С. 80-85 : іл. — Автор невідомий

5. Васович А., Александар. Київ – Крим – Донбас : щоденник сербського журналіста / Александар Васович А.; пер. із серб. В. Криницький // Всесвіт. — 2019. — № 5-6, № 7-8. — С. 31-54.

6. Грабовський, С. 1918-1919 : невтішна доля Криму без України / С. Грабовський // День. — 2019. — № 23-24 (8-9 лют.). — С. 20 : іл.

7. «Крим. Золотий острів у Чорному морі» : хроніка боротьби за «скіфське золото» України // Пам'ятки України: національна спадщина. — 2019. — № 4/6. — С. 33-39 : фот.

8. Моніторинг порушення міжнародного гуманітарного права щодо збереження культурної спадщини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя : довідково: на 01.01.2014 року на півострові сконцентровано 14 тисяч пам'яток культури України, 54 музеї, 300 тисяч музейних експонатів, 6 історико-культурних заповідників // Пам'ятки України: національна спадщина. — 2019. — № 4/6. — С. 8-12 : фот.

9. Латанський, Василь. Питання і відповіді Віктора Стуса / В. Латанський // Київ. — 2018. — № 3-4. — С. 175-177.

10. Матіяш, І. Діяльність надзвичайної дипломатичної місії УНР на Кавказі (1919-1921 рр.) / І. Матіяш // Український історичний журнал. — 2018. — N 1. — С. 73-97.

11. Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим у сучасних правових механізмах / Михайло Баймуратов [та ін.] // Підприємництво, господарство і право. — 2018. — № 12. — С. 218-224.

12. Бабін, Борис. Універсальні договори Міжнародного гуманітарного права та національне кримінальне провадження щодо подій в окупованому Криму / Борис Бабін, Едуард Плешко // Вісник прокуратури. — 2017. — № 2. — С. 50-57.

13. Балаян, Валерій. На зміну Сірені прийде Сюйрень / Валерій Балаян // Урядовий кур'єр. — 2017. — № 90 (18 трав.). — С. 1, 4.

14. Грабовський, Сергій. Як котилося «червоне колесо» : «Великий терор» : кримсько-татарський вимір / С. Грабовський // День. — 2017. — № 120/121 (14-15 лип.). — С. 20.

15. Зейтуллаєва, Зерам. Трагічна доля та сьогоднішня ситуація кримських татар : contra spem spero : від депортації до окупації / З. Зейтуллаєва, А. Живачівський // Наше слово. — 2017. — № 22 ( 28 трав.). — С. 4-5 : іл.

16. Кислий, О. Валентина Дмитрівна Рибалова: вдячність та пам’ять залишаються (8.03.1911-11.12.1996) / О. Є. Кислий // Археологія. — 2017. — № 1. — С. 134-141.

17. Кравченко, Евеліна. Крим : у пошуках храму Діви / Е. Кравченко // Пам'ятки України: історія та культура. — 2017. — № 8. — С. 8-15 : іл.

18. Навроцький, Вячеслав. Крим — анексований, злочини — продовжуються / Вячеслав Навроцький // Юридичний вісник України. — 2017. — № 10 (10-16 берез.). — С. 4 ; № 11 (17-23 берез.). — С. 4-5.

19. Папакін, Артем. 1917 : кримські татари проти «влади Рад» / А. Папакін // Пам'ятки України. — 2017. — № 3. — С. 18-23 : іл.

20. Торба, Валентин. Як вижити в окупації : Існує низка базових правил поведінки на захоплених Кремлем територіях і при перетині лінії розмежування, які допоможуть українцям не потрапити в полон / В. Торба // День. — 2017. — № 133 (2 серп.). — С. 4.

 

Підготувала завідувач відділом читального залу Людмила Рюміна

середа, 28 жовтня 2020 р.

«Україна в полум’ї війни» (до Дня визволення України від фашистських загарбників)

 Свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Свято встановлене відповідно до Указу Президента України від 20 жовтня 2009 року з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні.

У 1944 р. радянське командування силами чотирьох Українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, ціною величезних людських втрат остаточно визволивши територію України.

У збройній боротьбі проти ворога брало участь понад 6 млн. українців. Кожен третій із них загинув на фронті, кожен другий із тих, що залишилися в живих, став інвалідом.

Серед військового керівництва СРСР було немало українців. Найбільш відомі із них — Андрій Єременко, Семен Тимошенко, Родіон Малиновський, Іван Черняховський, Павло Рибалко, Кирило Москаленко та інші. З 15 фронтів, які діяли в період радянсько-німецької війни, більше половини очолювалися маршалами і генералами — українцями за походженням.

Людські втрати України у війні склали понад 10 млн. військових і цивільних осіб. Матеріальні втрати України досягли 1,5 трильйонів крб. Було зруйновано: 714 міст і містечок, 28 тис. сіл, 16 150 промислових підприємств, 18 тис. медичних закладів, 33 тис. закладів освіти.

Український народ зробив величезний внесок у перемогу над Німеччиною та її союзниками.

Підготувала Тетяна Зуляк, зав. сектору МБА

пʼятниця, 23 жовтня 2020 р.

Організація Об’єднаних Націй: минуле і сьогодення (до Дня Організації Об’єднаних Націй)

 День народження Організації Об’єднаних Націй відзначається щорічно 24 жовтня, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН.

24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органу, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй

прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.

Організація Об’єднаних Націй живе в серці і свідомості кожного громадянина як організація, здатна покласти край насильству і укоренити терпимість, сприяти розвитку і забезпечити рівність, захистити права людини і зменшити масштаби бідності.

Попри те, що Україна є членом-засновником Організації Об’єднаних Націй, вона почала брати активну участь у миротворчих операціях лише після проголошення незалежності. Загальна кількість українських військовослужбовців, які брали участь у миротворчих операціях, становить понад 45 тисяч.

Миротворчі операції є одним з вагомих елементів підтримки високого рейтингу українських військових. З перших днів російської агресії на Донбасі більшість українських миротворців стали учасниками антитерористичної операції, а згодом — операції Об’єднаних сил.

Головною перепоною для розгортання нейтральної миротворчої місії на Донбасі залишається Росія. Адже бажання певної країни запросити до себе миротворчий контингент недостатньо. Рішення надіслати «блактині шоломи» має ухвалити Рада Безпеки ООН, у складі якої п’ять постійних членів, серед яких РФ, яка має право вето.

Працюючи на повну силу, Організація Об’єднаних Націй сприяє здійсненню високих сподівань людства. 

Підготувала Тетяна Зуляк, зав. сектору МБА

пʼятниця, 16 жовтня 2020 р.

«Ми є те, що ми їмо» (до Всесвітнього дня здoрoвoгo харчування)

 Весь світ щорічно 16 жовтня відзначає День здорового харчування. Його мета — звернути увагу громадськості на проблему харчування в сучасному світі та залучити її до вирішення проблем, пов’язаних з неправильним харчуванням.

За словами батька медицини — Гіппократа, «ми є те, що ми їмо». І з цим важко не погодитися, адже причинами високої захворюваності в наш час є:

 - надмірне вживання їжі по кількості і частоті;

 - зменшення в раціоні людини «харчових комплексів», створених природою;

 - введення великої кількості рафінованих продуктів (кондитерських виробів, виробів з білого борошна, очищеного рису);

 - хімічні додатки до їжі (консерванти, стабілізатори, покращувачі смаку);

 - засмічення організму людини токсичними, отруйними та радіоактивними речовинами, які часто потрапляють із забрудненими водою, їжею, повітрям;

 - споживання алкогольних напоїв і паління;

 - надлишок солі в щоденному меню;

 - зменшенння або повна відсутність в раціоні чистої живої води з джерел;

Кожна клітина нашого тіла постійно відновлюється. І якщо створити організму належні умови для самовідновлення можна жити понад 100 років, не хворіючи.

Правила прості і їх добре знали наші прадіди. Ми цінуємо власний час, економимо його на приготуванні їжі – купуємо готове, розігріваємо, і… крадем у себе здоров'я.

Тіло дорослої людини містить понад 70% води. Найкраще джерело води для нашого організму – чиста структурована вода. Окрім цього корисно пити узвари, настої трав та гілочок плодових дерев та кущів, молочну сироватку – вона прекрасно очищує печінку, суглоби, втамовує спрагу в спеку. А також свіжо відтиснені соки зі стиглих овочів та фруктів. Сік потрібно пити в перші 10 хвилин після приготування, тоді він зберігає свої цілющі якості. Він швидко засвоюється. Овочеві соки містять амінокислоти, мінерали, солі, вітаміни, ензими, які необхідні тілу для відновлення і будівництва. Фруктові - очищують організм.

Їжа обов'язково має бути свіжою. При тривалому зберіганні харчових продуктів в них накопичуються перекислені сполуки жирів, які впливають на спадковість. Особливо небезпечні отруйні речовини, які продукує пліснява, що оселяється на м'ясних продуктах. А приготований салат вже за 30 хвилин втрачає половину своєї цінності. А в салаті, заправленому сметаною нітрати перетворюються в нітріти. У народів, які славляться своїм довголіттям, наприклад абхазців, після трапези залишки їжі змітають зі столу, щоб не їсти розігріту їжу. Бо під час розігрівання майже усі цінні речовини руйнуються.

Кількість їжі, яку ми вживаємо за один прийом не повинна перевищувати об’єм нашого шлунку. За один раз можна з'їсти стільки, скільки вміститься у долонях, складених ковшиком. Температура страв не має бути надто гарячою або надто холодною. Здорова доросла людина має їсти не частіше трьох разів і у визначені години. Жуйте довго і ретельно. Сирих продуктів в раціоні має бути не менше 60%, адже ферменти нашого тіла налаштовані на живу рослинну їжу, у якій зберігається механізм самоперетравлення.

Найкраще зберігає якість їжі запікання. Можна готувати їжу на парі, тушкувати з невеликою кількістю води чи варити. Але чим довше варимо, тим більше руйнуємо корисні якості продукту. Варто уникати смажених страв. Бо саме при цьому утворюються канцерогенні речовини, особливо якщо жир використовують повторно.

Посуд, в якому готують і зберігають їжу також впливає на її якість.

Не зловживайте жирною їжею. Краще використовуйте рослинні нерафіновані олії. Найкраще – вживати жири в натуральному вигляді: насіння, горіхи, зерна. В цих продуктах містяться не лише важливі для людини ненасичені жирні кислоти, а й антиоксиданти (вітамін Е, лецитин). При виробництві олій ці речовини втрачаються і олії гіркнуть. Корисні олії холодного віджиму, які маю короткий термін придатності. Зберігати їх треба в холодному темному місці.

Ще одне правило – обирати продукти з коротким терміном придатності. Адже саме вони містять найменше шкідливих консервантів, або взагалі їх не містять.

Часом, щоб позбутися багатьох проблем, необхідно просто перестати надмірно вживати поварену сіль. Адже через це можуть бути проблеми з нирками, сечовим міхуром, слизовою шлунку. Люди вживали сіль радше не тому, що це необхідний продукт харчування. Це природній консервант. Для шанувальників солоного смаку можна порадити замінити її морською сіллю, яка містить понад 60 різних мікро і макроелементів, або ж сумішшю з меленого насіння кунжуту і 1/12 частини морської солі, або ж меленого насіння льону у тій же пропорції з морською сіллю, або меленим насінням кропу, коріандру або кмину. А також корисними приправами – паприкою, висушеним і змолотим на кавомолці пастернаком, селерою чи петрушкою. А можна і морською капустою.

Тож читайте усе, що написано на етикетках виробників. Цінуйте і бережіть своє тіло, бо воно у вас одне на все життя.

Підготувала Валентина Павлишин, бібліотекар відділу читального залу