Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

вівторок, 15 грудня 2020 р.

«Чорнобиль ніколи не стане минулим» (до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС)

 14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року. Чорнобильська катастрофа — найбільша за всю історію ядерної енергетики. В житті українців Чорнобиль є незаживаючою раною болю і втрат. Масштаби лиха та важкість наслідків стали найтяжчими в історії нашої планети.

Героїзм ліквідаторів врятував мільйони життів. Ціною свого життя і здоров’я, під великими дозами опромінення вони зупинили невидимого і дуже підступного ворога. Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС завжди будуть для нас символом громадського подвигу та самопожертви, які заслужили вдячність мільйонів наших співгромадян. Під час страшного лиха вони добровільно зголосилися прийти на допомогу в умовах невідомої на той час небезпеки. На жаль, це коштувало їм підірваного здоров’я, а багато кому і життя. Їх мужні дії допомогли значно зменшити негативні наслідки катастрофи для України та світу.

Пропонуємо увазі користувачів книжки, в яких можна ознайомитися зі спогадами учасників ліквідації та дізнатися про найновіші дослідження наслідків Чорнобильської трагедії.

 

94(477)

В26

Векленко, Олег. Чорнобиль: етюди з натури = Chornobyl: sketches from life / О. Векленко ; пер. з англ. Орлової. — Харків : Фабула, 2019. — 144 с. : іл.

Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні–червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше.

Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями.

94(477)

Н38

Не стихає Чорнобильський біль. Книга-реквієм : хроніка подвигу чорнобильців Тернопільщини / упоряд.: М. Ротман, Н. Ротман. — Тернопіль : Терно-граф, 2017. — 280 с. : іл.

Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лісами славилась чорнобильська земля. Та тільки — до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Відтоді ця земля стала називатись зоною — скаліченою, непридатною для життя місцевістю. І якщо від атомної катастрофи здригнулися серця всіх землян, то слово «зона» не перестає боліти у цих серцях вже понад тридцять років і ще надовго лишиться в пам’яті людства.

Ми висловлюємо велику пошану ліквідаторам Чорнобильської катастрофи. Низько схиляємо голови перед тими, хто усвідомлено й жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий обов'язок перед рідною землею і перед рідним народом — зупинив ескалацію катастрофи, унеможливив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України. Їхній подвиг є яскравим свідченням того, що лише ми самі, спроможні відвести біду від нашого дому, від кожного мешканця нашої землі і наших нащадків.

Низький уклін пам'яті тих, хто не дожив до цього дня. Обов’язок кожного з нас — пам’ятати про це й підтримувати тих, до кого у сім’ю прийшла чорнобильська біда.

Підгот. Галина Шведа, бібліотекарка відділу читального залу

Немає коментарів:

Дописати коментар