Сьогодні в Україні і
світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цей День
проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року,
співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору
під час Другої світової війни.
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. В Україні вперше відзначили день пам’яті жертв Голокосту на державному рівні 27 січня 2012 року.
Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття цього документа.
Голокост – це
переслідування та масове знищення євреїв та інших соціальних груп, які
здійснювали німецькі нацисти та їхні союзники під час Другої світової війни.
Під час Голокосту було вбито близько 6 млн євреїв, що становить приблизно
третину всього єврейського населення світу.
Крім євреїв, нацисти також вбили близько чверті всіх циган світу, приблизно 10% поляків, приблизно 3 мільйони радянських (включаючи українських) військовополонених, тисячі душевнохворих і непрацездатних.
Більше дізнатися про ці трагічні сторінки ви можете з цих книжок:
94(4)
Г61
Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі : наук. часопис. № 1 (17) / редкол.: М. Гон [та ін.] ; Український центр вивчення історії Голокосту. — Київ : Укр. центр вивчення Голокосту, 2019. — 192 с.
Часопис «Голокост і сучасність» має на меті вивчення та поширення інформації про Голокост як одну з найбільших трагедій людства.
94(100)
Б48
Берген, Доріс Л. Війна та геноцид. Коротка історія Голокосту / Д. Л. Берген ; пер. з англ. К. Диси ; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. — Київ : Дух і Літера, 2021. — 408 с. : іл.
Досліджуючи одну з визначальних подій ХХ століття, Доріс Л. Берґен розглядає Голокост у його історичному, політичному, соціальному, культурному та військовому контекстах. На відміну від багатьох інших підходів до вивчення Голокосту, в цьому виданні розглядаються переслідування не лише євреїв, але й інших груп, що постраждали від нацистів: роми, гомосексуали, поляки, радянські військовополонені, люди з інвалідністю та інші групи, визнані небажаними. Доріс Л. Берґен аналізує дві взаємопов’язані цілі, які рухали нацистську програму завоювання та геноциду — очищення так званої арійської раси та розширення її життєвого простору — та обговорює, як ці цілі вплинули на перебіг Другої світової війни. Авторка залучає численні свідчення злочинців, жертв та свідків.
94(4)
К88
Кувалек, Роберт. Табір смерті у Белжеці / Р. Кувалек ; пер. з пол. О. Колесник. — Київ : Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2018. — 304 с. : іл.
У книзі представлено
історію одного з нацистських таборів смерті, в яких у 1942 р. було проведено
операцію «Райнхард» – убивство євреїв у Генерал-губернаторстві (до складу якого
входили і сучасні західноукраїнські терени), та у повоєнні десятиліття
забутого. Досліджено роботу табору, описано рішення, що призвели до створення
цього та інших подібних осередків знищення. Р. Кувалек описав становище
єврейської громади перед початком її знищення та дослідив, як нацисти
доставляли жертв до центру вбивства. Вивчено післявоєнну історію місця табору,
питання невдалих спроб його меморіалізації та розкопування поховань місцевим
населенням. Окрему увагу присвячено тому, що знали поляки, міжнародна
спільнота, а також німецьке суспільство про табір під час його діяльності, з
березня до грудня 1942 р. Автор показав спроби різних людей поширити відомості
про злочини та реакцію (або, скоріше, її відсутність) на це союзників.
Дослідження ґрунтується на показаннях свідків – жителів Белжеця і навколишніх
місцин, на поодиноких спогадах тих, хто вижив, та на документальних джерелах з
архівів Польщі, Німеччини та США.
Немає коментарів:
Дописати коментар