Від шістдесятників до Сенцова та Джеляла.

                 Щороку в Україні 12 січня відзначають День українського політв’язня. Це день шани тих, для кого переконання і цінності  стали дорожчими за фізичну свободу. Традиція відзначення дня політв’язня запроваджена 1975 року з пропозиції В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали невипадково. 12-14 січня 1972-го радянська влада провела найбільшу репресивну акцію проти українських дисидентів. Масові затримання та арешти були помстою за їх боротьбу за незалежність України та творчість, що доводила міфічність ідеології радянської людини.

 Тоді були заарештовані всі відомі представники національно-демократичного руху  України: Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Леонід Плющ, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба; В’ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець, трохи пізніше — Ігор Калинець та інші. Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. За прагнення бути вільними Кремль карав суворо: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання — й виселені за межі Батьківщини — в Мордовію та Пермську область Росії, потім у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, відправлено до психлікарень.

Сьогодні російська влада повністю наслідує радянські методи боротьби з інакодумцями. Після тимчасової окупації Криму та розпочатої збройної агресії на сході України на цих територіях розгорнувся справжній терор проти українців і кримських татар. Режим Володимира Путіна безупинно працює на створення атмосфери страху, безсилля і безнадії, кидає за грати активістів, правозахисників, переслідує за релігійною та національною ознакою, вчиняє масово воєнні злочини, брутальні порушення прав і свобод, нехтує людською гідністю, втілює агресивну доктрину "руського мира", займається тотальною пропагандою, яка не має жодного зв’язку з правдою…

Для тих, хто хоче знати більше – добірка "Від шістдесятників до Сенцова та Джеляла".

94(477)

К42

Кіпіані, Вахтанг. Дисиденти : [зб. інтерв'ю] / В. Кіпіані. — Харків : Віват, 2021. — 352 с. : іл. — (Історія і політика) (Історична правда).

Збірник інтерв’ю Вахтанга Кіпіані з дисидентами — це розмови з тими, хто підважував фундамент, на якому трималася в’язниця під назвою Радянський Союз. Люди, які кидали виклик системі, були дуже різні — і за віком, і за переконаннями, і за статтю, і за національністю. Баліс Ґаяускас, який відбув 37 років у неволі, а в уже незалежній Литві очолив Службу безпеки; Калью Мятік, звинувачений свого часу в антирадянській діяльності в лавах підпільного Демократичного руху Естонії; Мустафа Джемілєв, який боровся за права кримських татар; Левко Лук’яненко, член-засновник Української Гельсінської спілки; Надія Світлична, учасниця руху шістдесятників, правозахисниця й журналістка… Двадцять дисидентів, розмови з якими висвітлюють безліч питань, що не втрачають актуальності й сьогодні. Маємо чути правду й пам’ятати: свобода — це та вакцина, ефективність якої не слабшає з часом. Проєкт підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

94(477)

Ч-75

Чорноволівські читання. Візія майбутнього України : матеріали ІІІ і ІV наук. конференцій, присвячених 80-й річниці з дня народж. В. Чорновола, Київ, 24 груд. 2016, 24 груд. 2017 р. / упоряд. В. Ф. Деревінського ; Нар. Рух України, Укр. ін-т нац. пам'яті, Наук.-дослідн. ін-т українознавства. — Київ, Тернопіль : Бескиди, 2018. — 212 с. — (Бібліотека Народного Руху України).

Вячеслав Чорновіл є визначним українським мислителем, громадсько-політичним та державним діячем, однак для багатьох залишається незнаним на сьогодні. Нерідко його ідеї цитуються високими державними урядовцями й політиками, але не завжди знаходять практичне вираження. Його вважають людиною, що вміла прогнозувати розвиток подій, оперативно знайти вихід з проблемних ситуацій. Як виявляється, висловлене ним не втратило своєї актуальності і до нині, навпаки потребує негайного впровадження. Це стосується різних сфер суспільного життя і державотворення.

Для вивчення ідейного спадку та діяльності В. Чорновола започаткували проведення всеукраїнських Чорноволівських читань. В цьому збірнику вміщено матеріали ІІІ і IV наукових читань. Збірник матеріалів заінтересує тих, хто цікавиться особистістю В. Чорновола, його ідеями, діяльністю та добою в якій він жив.

94(477)

Б77   

Бойко, Олександр. 30 років незалежності України. У 2 т. Т. 2. Від 18 серпня 1991 р. до 31 грудня 1991 р. / О. Бойко ; продюсер проєкту Д. Яневський ; худож.-оформ. М. С. Мендор. — Харків : Фоліо, 2021. — 446 с. : іл. — (Великий науковий проєкт). — Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України. — Головний проєкт країни "Таємниці української незалежності ".

Детальний та обґрунтований аналіз подій та процесів, що відбувалися в останні чотири місяці формального існування радянської імперії; ретельне вивчення механізму, специфіки та наслідків трансформаційних змін на фінішному етапі доби перебудови (серпень — грудень 1991 р.); з'ясування місця та ролі України у цих карколомних суспільних перетвореннях набувають напередодні 30-ї річниці проголошення незалежності особливої актуальності й неабиякої ваги та значення. Події в Ново-Огарьово — це справжній політичний детектив, підводні течії якого невідомі донині. Серпневий заколот, трансформація «комуністичного заповідника», феномен Біловезької Пущі і крах СРСР. Все це — в історичному дослідженні, яке буде цікавим не тільки спеціалістам, політикам чи журналістам, а й усім читачам, які бажають зрозуміти, як і чому виникла на політичній карті світу Незалежна українська держава, дізнатися, що реально відбувалось за лаштунками динамічних та драматичних подій 1991 року.

791

М61  

Мимрук, Олександр. Олег Сенцов / О. Мимрук. — Харків : Фоліо, 2017. — 396 с. : фот.

Напевно, зараз немає людини, яка не чула б ім'я Олега Сенцова - аж надто гучним був суд над ним і неймовірним вирок: двадцять років ув'язнення. Кінорежисер, сценарист, письменник був засуджений за нібито терористичну діяльність. І незважаючи на протести громадськості, звернення до найголовнішого керівництва країни, яка звинувачує Сенцова, він до цих пір перебуває в неволі. Це видання складається зі спогадів людей, які добре знали Олега, з уривків його книг і сценаріїв до фільмів, а ще з витягів протоколів допитів свідків, які проходять у цій сфабрикованій справі. У ній багато фотографій - і з домашнього архіву, і з залу суду. Хоча, як стверджують рідні та друзі, Сенцов ніколи не любив говорити про себе, за нього говорять його твори, і перш за все практично автобіографічні розповіді.

94(477)

Г75

Грабовський, Сергій. Azat Qirim чи колонія Москви? : імперський геноцид і кримськотатарська революція / С. Грабовський, І. Лосєв. — Київ : Стилос, 2017. — 120 с. : іл.

Книга кандидатів філософських наук, фахівців з культурології та політичної історії Сергія Грабовського й Ігоря Лосева присвячена трагічній долі кримськотатарського народу, який став жертвою здійснюваного Російсько-совєтською імперією впродовж двох з половиною століть геноциду - з незначними періодами послаблень. Показані й охарактеризовані основні етапи цього геноциду та його наслідки, а разом з тим - кримськотатарське відродження перших декад XX століття, боротьба кримців за свободу, знаковим виявом якої стала Кримськотатарська революція 1917-1918 років. Автори, один з яких є кримчанином у дев'ятому поколінні, а інший має на півострові родичів і служив два роки там у війську, не тільки на основі писемних джерел, а й на підставі власного досвіду осмислили значний фактичний матеріал, пов'язаний і з історією Криму, і з культурою кримськотатарського народу, і з методами колоніальної політики Росії.

821(477)

Д48      

Дисиденти : антологія текстів / за ред. О. Сінченко ; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. — Київ : Дух і Літера, 2018. — 656 с. — (Бібліотека спротиву, бібліотека надії).

В антології вперше здійснено спробу представити дисидентський рух 1960–80-х років у всій його поліфонії, не так на рівні суспільно-політичної проблема­тики, як на рівні конкретних доль. Перед читачем розгортаються історії ідей і людських вчинків, у живому пульсуванні текстів, які самі про себе свідчать. Поліжанрова структура антології: від поезії, публічних і самвидавних виступів – до судових промов, відтак до текстів про перебування в тюрмах, спецпсихлі­карнях і таборах, а насамкінець – до переосмислення власного досвіду протисто­яння тоталітарній системі, – витворює багатопланову і змістовну картину україн­ського руху опору. Ці тексти народжувались в ситуації, де свобода асоціювалася з таборами, а не з життям на волі.