Жіноча компанія.

Грейс Бонні — автор, блогер і підприємець. Вона найбільш відома тим, що заснувала блог дизайну інтер’єру Design*Sponge, який вона вела 15 років.

Книжка «Жіноча компанія. Поради і натхнення від 100 мисткинь і підприємиць» видавництва ArtHuss видана за підтримки проєкту «Всі. Свої» та Львівської бізнес-школи. Це бестселер New York Times. Понад 100 виняткових жінок, які зробили вагомий внесок кожна у своїй царині, розповідають, як вони повірили у власний творчий дух і здолали негаразди та виклики глобального підприємництва. Медіатитанеси та керамістки, готельєрки та художниці тату, комікеси й архітекторки - усі разом вони витворюють прекрасну картину того, що буває, коли йдеш за своєю пристрастю і мрією.

«Жінки, яким присвячено цю книгу, віком від дев’ятнадцяти до дев’яносто чотирьох років, — яскравий приклад того, ким можна стати, наполегливо працюючи та підтримуючи одна одну. Їхній бізнес також вражає розмаїттям: молоді чимраз дужчі стартапи, компанії з багатолітнім досвідом, індивідуальні бізнес-ініціативи, більші корпорації з сотнями співробітників… Історія кожної жінки унікальна, проте червоні нитки жіночих шляхів практично однакові: долати труднощі, самотужки дертися на вершину й усвідомлювати потужність спільної роботи для здійснення мрій. Як часто жінки надихали одна одну і ставали взірцями для майбутніх поколінь! Будь-яка з цих жінок здатна надихнути на зростання в улюбленій справі, а разом вони — потужний і беззаперечний чинник впливу.» - переконана авторка книжки Ґрейс Бонні.

Авторка книги Грейс Бонні пояснює свою вибірку так: «Я хотіла представити мотивуючі й переконливі приклади з життя різних жінок, які займаються бізнесом. Аби інші жінки могли розгорнути книгу на будь-якій сторінці та знайти там своє відбиття».

Подорожуючи Америкою, Грейс Бонні разом із фотографкою Сашою Ісраель, створили портрети відомих жінок і початківців. Музикантки Керрі Браунштейн і Ніко Кейс, шеф-куховарка Карла Голл, режисерка Мері Ламберт, письменниця Роксан Гей і ще 100 імен, будь-якого віку, раси та рівня досвіду. Героїні книги відповідають на низку питань, які розкривають специфіку ведення бізнесу. Вони підкреслюють важливість навчання в інших діячів і встановлення міцних зв’язків із колежанками, на прикладі сестринства.

Обираючи уривок із книжки, ми зупинилися на постаті Дезіре Акгаван. Дезіре – сценаристка, режисерка й актриса незалежного кіно іранського походження. Вона вивчала театр і кіно в коледжі, де провела більшу частину часу на самоті. Зараз Акгаван відкрито говорить про свою бісексуальну орієнтацію, а перша її робота – вебсеріал «The Slope» – якраз зосереджений на лесбійських стосунках. Разом із колегою з шоу, Акгаван потрапила в список перспективних молодих інді-режисерів за версією журналу Filmmaker. Ось фрагмент її інтерв’ю:

« - Ким ви мріяли стати в дитинстві?

- Я знала, що хочу розповідати історії, почала писати гуморески та п’єси десь років із дев'яти. Із іншого боку, я докладала всіх можливих зусиль, навчаючись і намагаючись стати нормальною, працездатною, «освіченою» людиною з постійним місцем роботи. Проте моя посередність у таких намаганнях мене саму вражала. Я не здатна до такого життя. Тому я була найгіршою у світі адміністраторкою, продавчинею, нянею й лаборанткою.

 - Що вас найбільше захоплює в інших жінках із креативної індустрії?

 - Усі креативні люди, яких я знаю,  - фанати й обожнюють відкривати для себе велике мистецтво (у музиці, телебаченні, фільмах, образотворчому мистецтві, лялькових виставах – справді, у будь-чому).

 - Що для вас означає успіх?

 - Здатність утримувати себе своєю роботою, не поступаючись баченням або цінностями. Я зняла фільм тому, що люди навколо казали: саме це й роблять «серйозні кінематографісти»,  – і змарнувала гроші, яких у мене практично не було.

 - Чи доводилося вам коли-небудь навчатися на помилках, щоб досягти успіху?

 - Свої перші короткометражки я знімала з думкою про всіх, окрім себе. Намагалася спрогнозувати, які фільми візьме у свою програму Sundance або що сподобається фахівцям у тій програмі фільмів, куди я прагнула потрапити. Кожен крок, кожен вибір диктувався підсвідомим питанням «Чи вподобають таке люди?». У результаті за рік я зняла один короткометражний фільм, якому бракувало того гумору й ризику, що роблять мене мною  –  тому він виявився ніяким. Я зняла фільм тому, що люди навколо казали: саме це й роблять «серйозні кінематографісти»,  – і змарнувала гроші, яких у мене практично не було. Я надіслала цей фільм на тридцять кінофестивалів  – і ніде його не прийняли. Після всього того я взялася за спільний проєкт зі створення веб-серіалу The Slope – без оплати, абсолютно не зважаючи на думку інших або на можливий заданий взірець, оскільки веб-серіалів на той час практично не було й порівнюватися не було з чим. Тож усе оберталося виключно навколо мого смаку та інтуїції, і про результати я мало турбувалася. Серіал виявився успішним і підніс мене на новий кар’єрний рівень…»

         Автор і видавці сподіваються, що ця книжка вмотивує і надихне нас поринути у справу, якої пристрасно жадає наша душа, і рости в ній.

316.6

Б81  

Бонні, Грейс. Жіноча компанія : поради й натхнення від 100 мисткинь і підприємниць / Г. Бонні ; пер. з англ. О. Журавльової ; фот. С. Ізраель. — Київ : ArtHuss, 2020. — 360 с.