Модернізація українського суспільства.

 Україна є державою, що інтегрується до сучасного світового політичного і економічного простору. Перебудова державної економіки з планової на ринкову породжує необхідність зміни підходів додержавного управління, його перебудови та трансформацій. Україна, прагнучи бути державою з ринковою економікою, стикається з новими для себе кризовими явищами, що притаманні країнам, які функціонують у рамках ринкової моделі розвитку. Ці країни мають багаторічний досвід державного управління в кризових умовах, подолання кризових явищ та створення механізмів превентивного попередження та захисту від їх наслідків. Цей досвід необхідно вивчати та аналізувати з метою використання для розв’язання актуальних проблем державного управління України в кризові періоди. Про те, яких саме змін потребує Україна і як реалізуються державні програми – у нашій добірці «Модернізація українського суспільства.»

323

Р83  

Рудакевич, Олег Михайлович. Націологічні засади модернізації українського суспільства : [монографія] / О. М. Рудакевич ; Академія політ. наук України. — Київ : Політія, 2020. — 360 с. : іл. — (Бібліотека АПН України).

У монографії розкриті націологічні засади модернізації українського суспільства. Основна увага зосереджена на таких незмінних впродовж десятиліть проблемах українського націєтворення: обґрунтування моделі модерної української нації, розбудова України як національної держави, осмислення змісту сучасної української національної ідеї, формування адекватної вимогам часу політичної культури, нейтралізація негативів українського менталітету, утвердження основ публічної політики та демократії, убезпечення суверенітету української нації. В основі дослідження – розроблені автором етнополітична концепція нації і теоретико-методологічні засади аналізу національної політичної культури.

338(477)

Х57 

Хлобистов, Євген Володимирович. SWOT-аналіз і аналіз прогалин (GAP-аналіз) політик, програм, планів і законодавчих актів у галузі економіки та підготовка рекомендацій щодо їх удосконалення відповідно до положень конвенцій Ріо / Є. В. Хлобистов ; Проект ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у нац. політику України». — Київ ; Херсон : Грінь Д. С. , 2016. — 98 с.

Це видання підготовлено в рамках реалізації проекту «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику України», який випроваджує Програма розвитку ООН в Україні (ПРООН) за підтримки Глобального екологічного фонду ГЕФ). У виданні містяться: огляди Конвенцій Ріо, галузі економіки, економічної ситуації та екологічної політики. Тенденції розвитку економіки України в ХХІ столітті, вплив економічної діяльності на довкілля, методологія проведення галузевого аналізу, SWOT-аналіз, GAP-аналіз політик, програм, планів і законодавчих актів у галузі економіки та підготовка рекомендацій щодо їх удосконалення відповідно до положень Конвенцій Ріо у підгалузях: стратегічного планування, технічного регулювання, економічної ситуації та макроекономічного прогнозування, фінансової політики, співробітництва між Україною та Європейським Союзом, розвитку торгівлі.

332

S68  

SMART - інфраструктура у сталому розвитку міст: світовий досвід та перспективи України / Центр Разумкова. — Київ : Заповіт, 2021. — 400 с.

          З видання ви дізнаєтеся про:

-     Цифровий мегатренд структурних змін у світовій економіці та сталому розвитку міст

-     Роль smart-інфраструктури у сталому розвитку міст

-     Світовий досвід розбудови smart-інфраструктури в містах

-     Засади формування політики розвитку smart-інфраструктури в Україні

-     Суспільну підтримку політики формування smart-інфраструктури в містах України

338(477)

У45 

Україна 2020-2021: невиправдані очікування, неочікувані виклики (аналітичні оцінки). — Київ : [б. в.], 2021. — 304 с. : іл. — (Бібліотека Центру Разумкова). — Текст укр., англ.

У 2020 рік Україна увійшла, маючи певні позитивні, часто завищені суспільні сподівання, пов’язані передусім із кардинальною зміною влади. Однак весь рік країна перебувала під впливом як нових, непередбачуваних викликів, так і застарілих проблем.

У виданні ви знайдете аналіз завищених сподівань, неочікуваних викликів, опис інерційного руху, прогнози на 2021, громадську думку про підсумки 2020р.

338(477)

Ч-63

Чинники, складові і результати запровадження і реалізації антикризової політики в окремих країнах світу та Україні. Прогноз соціально-економічного розвитку України у 2021 р. / Центр Разумкова ; наук. ред. В. Юрчишин. — Київ : Заповіт, 2021. — 200 с. : іл. — (Бібліотека Центру Разумкова).

Винятковість року, що минув – 2020 – зумовлена, насамперед, тим, що людство вперше у ХХІ столітті зіштовхнулося із глобальною загрозою COVID- пандемії, яка спричинила значні людські, соціальні, економічні втрати і яка вимагала застосування безпрецедентних заходів протидії.

Однією з важливих особливостей коронавірусної кризи є те, що вона з самого початку розповсюдження (лютий 2020р.) виявилася надзвичайно «синхронізованою» – всього за 2-3 місяці охопивши дійсно практично всі країни світу, спричинивши глибоке соціально-економічне падіння. Це не лише унеможливлювало залучення і концентрацію ресурсів, необхідних для захисту здоров’я і лікування людей у різних країнах, але й ускладнювало взаємні консультації і допомоги між урядами, що, своєю чергою, погіршувало можливості міжнародної співпраці, послаблювало довіру між країнами взагалі.

У різних країнах запроваджувались широкі антикоронавірусні, антикризові заходи, чому присвячені численні аналітичні дослідження. Хоча коронавірусні впливи стосуються практично всіх сфер суспільно-політичного і соціально- економічного середовищ, у цій публікації головна увага сконцентрується на виявах і економічних результатах протидії т.зв. першій хвилі пандемії, а з тим – очікуваннях і напрямах економічного розвитку, які матимуть місце і визначатимуть розвиток у 2021р., в якому, як очікується, коронавірусна криза буде подолана.

Досвід економічних системних негараздів і кризових процесів засвідчує, що вихід з негативної економічної динаміки зазвичай буває досить важкий і значно довший (ніж впадання у кризове провалля). І навіть завершення активної фази навряд чи одразу означатиме збалансування і зміцнення провідних економік, ще складнішими будуть завдання для висхідних, до яких належить і Україна. Тому сьогодні вкрай важливо визначитися з результатами і наслідками запроваджених антикоронавірусних заходів, а також фундаментальними припущеннями стосовно економічних процесів, якими визначатимуться стан і тенденції розвитку країн світу у короткостроковій перспективі. Хоча складна пандемічна ситуація означає, що навіть будь-які припущення і прогнози (навіть стосовно короткострокового горизонту) мають високу вразливість до невизначеностей і ризиків, однак саме раціональні оцінки економічного зростання і розвитку можуть сформулювати коректне «бачення майбутнього».

Для України 2020р. виявився надто складним і суперечливим, застосовувані напрями і заходи соціально-економічної політики далеко не завжди були адекватні ризикам і викликам. У цьому виданні, поряд з аналітичною доповіддю Центру Разумкова, представлені позиції (у т.ч. дискусійного характеру) провідних вітчизняних фахівців-експертів, в яких, поряд з аналізом (анти)коронавірусних міжнародного досвіду і глобальних процесів, увага акцентується на вітчизняних кризових проблемах, здобутках і втратах, що дозволить прояснити раціональне бачення розвитку країни у найближчій перспективі.