Визволення тварин і принцип рівності.

 

Пітер Сінґер — сучасний австралійський екофілософ, професор філософії, директор Центру біоетики людини в Мараш Університеті, штат Вікторія, Австралія. Викладав в Пристонському університеті, Мельбурнському, Оксфордському та Нью-Йоркському університетах. У 2005 році журнал «Тайм» включив вченого до свого списку «100 найвпливовіших людей планети». У 1996 році балотувався до австралійського Сенату від партії зелених. У 2004 році визнаний в Австралії Австралійським гуманістом року.

Щоб пояснити природні права тварин, Сінґер спирається на інтереси тварини, засновані на її здатності страждати і насолоджуватися, відчувати біль.

Найбільш аргументовано виведено інтереси тварин Пітером Сінґером у книзі «Визволення тварин». «Основний елемент — прийняття до уваги інтересу істоти, яким би цей інтерес не був — повинен, відповідно до принципу рівності, поширюватися на всі істоти — чорних і білих, жінок і чоловіків, людей і не-людей». Незалежно від природи істоти (кількості ніг, кашлатості шкіри, кольору шкіри тощо) принцип рівності вимагає, щоб з його стражданням рахувалися в такій же мірі, як і зі стражданням іншої істоти. Крім того — уникнути страждань і болю — це вже інтереси, з якими необхідно рахуватися. Пітер Сінґер досить широко висвітлює цю тему. «Біль — це щось, що ми відчуваємо, і ми можемо укласти, що інші її відчувають по різних зовнішніх проявах».

Відстоюючи права тварин, Сінґер каже: «Хоча кора головного мозку у людей більш розвинена, ніж у інших тварин, ця частина мозку відповідає за розумові функції, а не основні імпульси, емоції і почуття. Ці імпульси, емоції і почуття розташовані в проміжному мозку, який також добре розвинений у багатьох інших видів тварин, особливо у ссавців і птахів». Крім того, у них є ідентична до нашої нервова система. «І їх реакції на біль дивно схожі на наші, хоча їм і бракує (наскільки нам відомо) філософських і моральних тонів. Емоційний елемент також дуже очевидний, в основному у формі страху і люті». Однак люди, що відчувають біль, мають один відмітний знак, якого не мають тварини — розвинену мову. Але тут Сінґер на прикладі людського немовляти шестимісячного віку проводить аналогію — якщо воно не може говорити, це не означає, що воно не відчуває біль і не здатне страждати.

Інші відмінності між людьми і тваринами створюють інші складності. Людині притаманні ментальні здібності, які за певних обставин змусять її страждати більше, ніж тварину. «Якщо, наприклад, ми вирішимо здійснити дуже хворобливі або смертельні експерименти на дорослих людях, викрадених для цього навмання з парків, люди, які люблять гуляти в парках, будуть уникати цих прогулянок. Цей страх буде формою страждання, додатковою до відчутного болю. Ті ж досліди на тваринах викличуть менше страждань, тому що тварини не будуть відчувати страху від розуміння можливості бути спійманими і підданими дослідам». Тут для доказу страждання тварин Пітер Сінґер пропонує людських дітей, можливо, сиріт, або недорозвинених дітей і дорослих, яким незнайома ментальність і інші умовисновки.

Багато ментальних здібностей нормальної дорослої людини виділяють її як вищу істоту, але ці якості не вказують на те, що людина страждає більше. Автор наводить приклад війни — коли людину брали в полон, в разі підкорення у неї була надія, що їй не буде завдано шкоди і її відпустять додому. Якщо ми ловимо диких тварин, ми не можемо їм пояснити, що нічого не загрожує їхньому життю. «Дика тварина не може розрізнити спробу ув'язнити її і намір вбити її; і те й інше жахливо».

17

С38  

Сінгер, Пітер. Визволення тварин : [книга, яка розпочала революцію] / П. Сінгер ; пер. з англ. К. Гуменюк. — Київ : Пабулум, 2019. — 456 с. : фот.

У «Визволенні тварин» автор розкриває страшні реалії сьогоднішніх «фермерських господарств» і процедур тестування продукції на тваринах, пропонуючи натомість здорові, гуманні альтернативи. Вони важливі, оскільки «видова дискримінація» стосовно тварин на сьогодні – це не лише глибоко екологічне і соціальне, але й моральне питання. Книга надихнула всесвітній рух на ліквідацію значної частини жорстоких та непотрібних лабораторних експериментів, які проводилися над тваринами у минулі десятиліття, та розпочала революцію гуманності, що триває і нині. Вперше перекладена українською мовою, книга дуже вчасна і актуальна з огляду на зміни, які зараз переживає наше суспільство.