15 липня - День археолога. Професійне свято в Україні святкується на офіційному рівні, адже важка праця археологів відіграє важливу роль. Перші археологічні розкопки в Україні датують ще XVII століттям. Тоді митрополит Київський та Галицький Петро Могила наказав розпочати розкопки зруйнованої під час татаро-монгольської навали Десятинної Церкви та відбудувати її.
У
фондах Тернопільської обласної універсальної бібліотеки є чимало нових книжок,
де описані результати археологічних досліджень. Тож дізнаймося більше про цей захопливий світ.
902
Т67
30
нарисів археологічних досліджень Києво-Печерської лаври = 30 essays on
archaeological studies of Kyiv-Pechеrsk lavra / упоряд. С. Тараненко ; пер. М.
Злобіна ; Нац. заповідник "Києво-Печерська лавра". — Київ :
Мистецтво, 2021. — 252 с. : іл. — Текст укр., англ.
У
книзі представлено 30 сенсаційних та найбільш цінних археологічно зафіксованих об’єктів
та віднайдених артефактів у період з 1991 до 2021 рр. на території Києво-Печерської
лаври. Кожен нарис складається з текстової та ілюстративної частини.
903
С37
Симфонія
пекторалі. — Київ : Мистецтво, 2021. — 183 с. : іл. — До 50-річчя знайдення
пекторалі з кургану Товста Могила. — Видання присвячене 30-й річниці
Незалежності України.
Подорож
до козацького краю, надиханого споконвічною Скіфією, знайомство з його
історією, стало потужним поштовхом до тривалих досліджень. «Симфонія Золотої
Пекторалі» - це данина пам’яті Борису Мозолевському, ще одна розповідь про
величну Скіфію. Тепер з виданням можна ознайомитися і в міському народному
історико-краєзнавчому музеї ім. М.Занудька, де продовжують збирати матеріали
про видатного українця, котрий залишив світові безцінну спадщину.
В53
Вісник
рятівної археології (Acta archaeologiae conservativae) = Journal of rescue
archaeology. Вип. 2 / редкол.: Р. В. Терпиловський [та ін.] ; НАН
України, Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба". —
Львів : Астролябія, 2016. — 202 с.
Серія
присвячена публікаціям з рятівних археологічних досліджень. Публікуються нові
археологічні матеріали, дослідження з питань методології та методики проведення
рятівних археологічних досліджень в Україні та за кордоном, вітчизняної та
закордонної законодавчої бази, теоретичні напрацювання з проблем
соціально-культурного та етнокультурного розвитку, взаємозв’язків давнього населення
України.
904
О-58
Онищук,
Ярослав Іванович. Населення Західної Волині та Західного Поділля у першій
половині І тис. н. е.: культурно-історичний аспект : монографія / Я. І. Онищук ;
наук. ред. Л. В. Войтович ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. — Львів : ЛНУ
ім. І. Франка, 2018. — 568 с. : іл. — Тернопільщина: див. Іменний та
Географічний покажч. — Бібліогр.: с. 405-459. - Додатки: 460-541. - Імен.
покажчик: с. 542-552. - Географічний покажч.: 553-567.
У
монографії розглянуто культурно-історичні процеси на території західних районів
Волині та Поділля у першій половині I тис. н. е. Визначені основні напрямки
міграцій і шляхи розселення слов’янської, гето-дакійської та германської
людності, контактні зони, що сформувалися на цих теренах унаслідок тривалої
комунікації різноетнічних племен.
902
З-23
Залізняк,
Леонід. Моя археологія : біографічні спогади та суб'єктивні враження про
українську археологію / Л. Залізняк. — Київ : Темпора, 2020. — 352 с. : іл.
Спогади
Леоніда Львовича Залізняка мають два виміри. З одного боку, читач занурюється у
1920–50-ті роки, історію окремої української сім’ї, яка потрапила в жорна
сталінських репресій. Інший вимір цих спогадів — українська археологія другої
половини ХХ — початку ХХІ ст. Леонід Залізняк пройшов шлях від лаборанта до
завідувача відділом Інституту археології в Києві, його зусиллями була створена
кафедра археології в Києво-Могилянській академії. Мабуть, годі шукати більш
повної та яскравої картини української академічної археологічної науки, погляду
на неї «зсередини». «Моя археологія » розкриває перед читачем спогади автора
про родину, особистісне та фахове становлення. Це книжка про пошуки свого
коріння на індивідуальному рівні — історії роду, та національному — археології
як аргументу на користь закоріненості на своїй землі.
Т40
Тиліщак,
Володимир. Готи над Гнізною. Таємниці давнього некрополя / В. Тиліщак. — Київ :
Смолоскип, 2018. — 144 с. : іл. — Бібліогр.: с. 137-141.
Давні
племена готів, що зруйнували Римську імперію, певний час мешкали на українських
просторах. Вони разом з іншими етносами залишили по собі археологічну
черняхівську культуру, а також багато таємниць і загадок. Сучасні археологи,
розкопуючи давні пам’ятки, намагаються їх розгадати. Звідки готи примандрували
і коли та чому покинули ці благословенні землі? Хто навчив їх виготовляти
високоякісний гончарний посуд? Чому вони руйнували могили своїх родичів?
Зрештою, як вони виглядали і скільки їх було? А також: чи міг римський
центуріон стати готським вождем і коли на Поділлі з’явилися перші християни?
Про ці та інші загадки, що розкрилися археологам у ході досліджень давнього
некрополя на берегах річки Гнізни на Поділлі, і йдеться у книзі.
Г37
Герета,
І. П. Чернелево-Руський могильник : монографія / І. П. Герета ; упоряд. В. С.
Тиліщак ; Ін-т археології НАН України, Терноп. обл. краєзнав. музей, Держ.
архів Терноп. області. — Тернопіль : Терно-граф, 2016. — 284 с. — (OIUM ; № 3).
У монографії вводяться у науковий обіг матеріали визначної пам’ятки археології — могильника в с. Чернелів Руський на Тернопільщині, який понад чверть століття досліджував І.П. Ґерета. На могильнику досліджено 2 поховання поморської культури, 24 поховання давньоруського часу та понад 300 поховань черняхівської культури.
Немає коментарів:
Дописати коментар