Світова підтримка України: резолюція ООН щодо Криму 2014 року

 

27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію на підтримку територіальної цілісності України, підтвердивши її в межах міжнародно визнаних кордонів. За документ проголосували 100 держав-членів, 11 виступили проти, 58 утрималися, інші не брали участі в голосуванні.

Резолюція є лаконічною — її основна частина займає лише одну сторінку та складається з шести пунктів. У тексті прямо не згадується анексія Криму Росією та відсутні формулювання із засудженням її дій. Водночас ключовим є підтвердження принципу територіальної цілісності України «у міжнародно визнаних кордонах», що фактично виключає будь-яке інше трактування статусу Криму, окрім як частини України.

Станом на той момент жодна міжнародна інституція не визнала анексію Криму та Севастополя. Окрім цього, у резолюції чітко підкреслено невизнання так званого «кримського референдуму», що ще раз підтверджує позицію міжнародної спільноти щодо незаконності спроб зміни статусу півострова.

«Сила, честь і відданість: День Національної гвардії»

 

День Національної гвардії України — це особливе свято, яке щороку відзначають 26 березня. Воно є символом вдячності, поваги та визнання мужності військовослужбовців, які щоденно стоять на сторожі безпеки, спокою та незалежності нашої держави.

Національна гвардія України була створена 13 березня 2014 року за рішенням Верховна Рада України у надзвичайно складний для країни час. Саме тоді до її складу увійшли перші добровольчі батальйони, сформовані з патріотів, готових захищати Україну. Уже 14 березня 2014 року перші 500 бійців Самооборони Майдану вирушили до навчального центру НГУ. Згодом ця дата стала Днем українського добровольця, тоді як 26 березня офіційно визначено Днем Національної гвардії України.

Протягом багатьох років нацгвардійці пліч-о-пліч з іншими підрозділами Сил оборони України виконують найскладніші бойові завдання. Ще у 2014 році вони одними з перших стали на захист держави, стримуючи гібридну агресію. Після початку повномасштабного вторгнення гвардійці героїчно обороняли Київщину, Чернігівщину та Сумщину, брали участь у запеклих боях за Рубіжне, Сєвєродонецьк і Бахмут, а також зробили вагомий внесок у звільнення Харківщини та Херсонщини.

Сьогодні Національна гвардія України активно розвивається та модернізується. Особливу увагу приділяють сучасному озброєнню, техніці та розвитку безпілотних систем. У бойових підрозділах ефективно працюють групи аеророзвідки, які використовують можливості БпЛА для збереження життя військових і підвищення результативності операцій.

Важливою складовою роботи гвардійців є гуманітарна місія — розмінування територій. Сапери НГУ щоденно виконують надзвичайно небезпечну, але життєво необхідну роботу, очищаючи українську землю від вибухонебезпечних предметів і повертаючи її до мирного життя.

Українські військові правоохоронці також здобули міжнародне визнання. Вони беруть участь у спільних навчаннях із партнерами з НАТО та Європейський Союз, зокрема «Rapid Trident», «Sea Breeze», «Joint Endeavour» та інших. Крім того, Національна гвардія є членом міжнародної асоціації FIEP, що об’єднує подібні формування європейських країн.

У цей день ми висловлюємо щиру подяку всім військовослужбовцям Національної гвардії України. Ваша відвага, сила духу та відданість Батьківщині є прикладом для всього народу. Нехай ваша служба приносить гордість, а підтримка й вдячність українців додають наснаги й сил.

 

Слава Україні!

«Добровольці. Сила. Честь.» (До Дня українського добровольця)

       
        14 березня в Україні відбувається вшанування добровольців – людей, які не були військовими за професією, але в критичний для держави момент без повісток чи примусу, добровільно «поставили на паузу» своє попереднє життя й узяли до рук зброю, щоб захистити країну.

І 2014-й, і 2022-й рік показали, що воїни доброї волі в Україні – непоодинокі. Добровольчий рух – один з феноменів українського суспільства. Одна з наших суперсил. У важкі моменти добровольці підтримали та посилили українську армію.

У військо масово йшли найкращі. Люди, які мали досягнення та перспективи у цивільному житті, залишали бізнес і родини, наукові досягнення, успішну карʼєру в різних сферах і навіть своє життя в інших країнах та добровільно йшли на поле бою, щоб захистити Україну. Вони ризикували та ризикують життям заради нас. Чимало з них уже віддали свої життя.
Шана і памʼять – це найменше, чим можемо їм віддячити!

Дата на пошанування українських добровольців – 14 березня – обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету. 

Одна з головних причин формування окремих незалежних батальйонів учасниками Майдану, котрі вирішили боронити державність на фронті,  – бажання захищати Україну, залишаючись разом із побратимами, з людьми, що стояли пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів.

Запрошуємо користувачів бібліотеки відвідати виставку в читальному залі, та переглянути представлені матеріали.

«Доброволець — це не звання. Це стан серця, яке обирає Україну навіть тоді, коли легко було б обрати спокій.»

165 років від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (1861)

       

         Сьогодні минає 165 років із дня смерті Тараса Григоровича Шевченка - поета, художника, мислителя і символу боротьби за свободу українського народу. Його життя було коротким і складним, але його слово стало вічним.

Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі. Але відповідно до його заповіту тіло поета було перепоховано в Україні - на Чернечій горі біля Канева, звідки відкривається величний краєвид на Дніпро.

 

Його слова й сьогодні звучать актуально. Шевченко не просто писав вірші - він говорив про свободу, гідність і право народу на власну державу. Саме тому його творчість пережила століття і продовжує надихати українців у найважчі часи.

Шевченко став не лише літературним генієм, а й моральним орієнтиром для багатьох поколінь. Його «Кобзар» - це книга, яка об’єднує українців, нагадує про наше коріння та силу духу.

Минуло 165 років, але Тарас Шевченко залишається живим у кожному рядку своїх творів, у нашій культурі, у нашій мові й у боротьбі за свободу.

Читаємо, любимо, пам’ятаємо.

«Поки є слово - є надія» (Всесвітній день письменника)

     Щороку 3 березня світ відзначає Міжнародний день письменника - свято тих, хто створює світи з літер, формує думки поколінь і залишає слід в історії через слово. Подію заснував ПЕН-клуб (міжнародне об’єднання письменників) у 1986 році. В Україну свято прийшло аж у 2012 завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой.

     Література завжди була більше, ніж просто мистецтвом. Вона ставала голосом епохи, інструментом змін і простором свободи. Твори Тараса Шевченка стали символом боротьби за гідність і національну свідомість. Романи Лесі Українки надихали силою духу та інтелектуальною сміливістю. А сучасні автори продовжують осмислювати нову реальність, документуючи наш час для майбутніх поколінь.

     Також це свято можуть вважати своїм професійним днем редактори, журналісти, історики та інші майстри слова. Саме 3 березня усі автори мають можливість зібратись для презентації творчих напрацювань, обговорення літературних новинок та нагородження найкращих за письменницьку діяльність.

     «Перо не просто залишає слід на папері - воно залишає його в часі.»