Шевченківська енциклопедія: Тарас Шевченко та його сучасники.

 Книжка складається зі стислих біографій друзів і знайомих Шевченка, його сучасників загалом, прямо чи опосередковано з ним пов’язаних. Реконструюються широке коло Шевченкового спілкування з однодумцями і близькими товаришами, контакти поета з посадовцями та іншими особами. В основу видання покладено відповідні статті шеститомної «Шевченківської енциклопедії» (2012–2015). Том містить 941 статтю.

Реконструюються широке коло Шевченкового спілкування з однодумцями і близькими товаришами, зв’язки поета з чиновниками та іншими особами. Критерієм добору був факт особистого знайомства чи зустрічі з Шевченком (за окремими винятками: М. Гоголь, І. Котляревський, деякі високопосадовці, кілька осіб, особисті контакти із якими не підтверджено документально, що потребує подальших розшуків). У виданні не вміщено інформацію про низку епізодичних у Шевченковій біографії періоду заслання осіб, із якими можна ознайомитися за підсумковою працею Л. Большакова «Оренбургская шевченковская энциклопедия: Тюрьма. Солдатчина. Ссылка: Энциклопедия одиннадцати лет 1847—1858» (Оренбург, 1997). Порівняно з шеститомною «Шевченківською енциклопедією» до видання додано персоналії О. А. Афендик, І. І. Горностаєва, А. К. Кадницького, Катериничів (6 довідок), О. Є. Коцебу, О. І. Кронеберга, І. С. Обидовського, О. Г. Петрова, В. І. Соловйова, К. М. Феофілактова та ін. (стислу інформацію про окремих із них у попередньому виданні було вміщено у складі статей про відповідні портрети пензля Шевченка), деякі замінено новим текстом.

Датування в документальних матеріалах (листи, щоденник тощо) наведено за старим стилем. Так само датовано написання творів, перебування Шевченка в населених пунктах тощо. Дати життя українських і російських діячів (до 20 лютого 1918 р.) подано за старим і (через скісну риску) новим стилями, так само і тих представників інших культур, хто народився або помер у межах колишньої Російської імперії, решти осіб, у тому числі західноукраїнських, — за новим стилем. Події у Західній Європі, а також в Україні і Росії після 20 лютого 1918 р. датуються за новим стилем. Місця народження і смерті вказано за сучасним адміністративно-територіальним поділом станом на 1 вересня 2016 р.; якщо не зазначено вид населеного пункту (с. — село, смт —селище міського типу), то йдеться про місто.

Курсивом виділено прізвища авторів наукових праць у середтекстових посиланнях і у підстатейній бібліографії (під заголовком Літ.). Якщо видання введено до підстатейної бібліографії, то біля цитати в тексті зазначено у круглих дужках лише прізвище, ініціал автора і сторінку (або перше слово назви і сторінку). Джерела у підстатейній бібліографії розміщено за хронологією першодруку за винятком окремих збірних коментованих публікацій документів, спогадів, листів тощо. Поклики на літературні твори Шевченка подано за останнім академічним виданням (Шевченко Тарас. Повне зібрання творів: У 12 томах. К.: Наукова думка, 2001—2003. Т. 1—6): до поетичних наводиться назва, до прозових — том і сторінка (наприклад: 4, 230), до цитат зі щоденника й листів — дата запису чи листа. Тексти вітчизняних письменників, серед них і Шевченка, що писали і українською, і російською мовами, цитуються в оригіналі, а назви художніх творів не перекладаються.

У текстах статей застосовано систему скорочень.

82.09(477)

Ш37

Шевченківська енциклопедія: Тарас Шевченко та його сучасники / редкол.: М. Г. Жулинський [та ін.] ; НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Київ : Ліра-К, 2021. — 608 с. : іл. — Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України.