Щороку в Україні вшановують пам'ять жертв політичних репресій. Цей день був встановлений Указом Президента України у 2007 році, який традиційно припадає на третю неділю травня. Цьогоріч це 19 травня.
У цю пам'ятну дату заведено згадувати не лише тих, хто постраждав від тоталітарної системи, а й привертати уваги до трагічних подій, викликаних насильницьким насадженням комуністичної ідеології, і відродження національної пам'яті.
Історія виникнення жертв політичних репресій в Україні пов'язана з низкою трагічних подій, що відбувалися впродовж 20-го століття. Цей період відзначався масовими репресіями, спрямованими проти осіб, які вважалися ворогами радянської влади або не відповідали її політичним ідеологіям. Основними періодами політичних репресій в Україні стали 1920-ті – 1950-ті роки.
Ранні роки радянської влади (1917–1920-ті)
Після Жовтневого перевороту 1917 року більшовики розпочали боротьбу за встановлення своєї влади на теренах колишньої Російської імперії. У цей час в Україні розгорнулася громадянська війна, в ході якої репресії набули широкого масштабу. Вже тоді нова влада почала використовувати каральні заходи проти тих, хто не підтримував більшовиків.
Колективізація і Голодомор (1929–1933)
У 1929 році розпочалася колективізація сільського господарства, яка призвела до масового вилучення земель та майна у селян, так званих "куркулів". Тисячі людей були депортовані, арештовані або страчені за опір колективізації. Наслідком цього процесу став Голодомор 1932–1933 років, коли мільйони українців загинули від штучно створеного голоду.
Великий терор (1937–1938)
У період Великого терору, розпочатого за ініціативою Йосипа Сталіна, в Україні, як і в усьому СРСР, відбулися масові арешти, страти та депортації. Репресії торкнулися широкого кола населення – інтелігенції, військових, робітників, селян та партійних діячів. Людей звинувачували у шпигунстві, шкідництві, контрреволюційній діяльності без жодних підстав.
Післявоєнні репресії (1944–1953)
Після закінчення Другої світової війни в Україні продовжувалися репресії проти тих, хто співпрацював з німецькими окупантами, а також проти учасників націоналістичного руху. Боротьба проти Української повстанської армії (УПА) та інших антирадянських організацій супроводжувалася масовими арештами, страчуваннями та депортаціями.
Реабілітація
Після смерті Сталіна в 1953 році розпочався процес реабілітації жертв політичних репресій. Проте повне усвідомлення масштабів трагедії та визнання провини радянської влади відбулося лише після здобуття Україною незалежності у 1991 році.
.jpg)
Росія не припиняє своїх репресивних та насильницьких дій до українців починаючи з 2014 року, а також посилює їх після повномасштабного вторгнення з 24 лютого 2022 року.
Так само, як і сторіччя тому, росія застосовує репресії до українців на тимчасово окупованих територіях, незаконно тримає у тюрмах сотні політв'язнів. Після широкомасштабного вторгнення рф на територію України терор і політичні переслідування на ТОТ лише посилилися. Ворог облаштовує катівні, проводить розстріли невинних людей без суду та слідства, влаштовує фільтрації та депортації для українців.
Вічна пам’ять кожному й кожній, хто у межах злочинної політики росії був розстріляний, закатований в таборах, тюрмах, закладах каральної психіатрії, примусово депортований у каторжні й крижані концтабори огидної імперії.
Ми пам’ятаємо!
Сьогодні агресивна росія знову прагне відновити свої найстрашніші репресивні й геноцидні практики.
Ми не допустимо!
Б’ємось за волю й гідність людини у вільній державі!
Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар