Щорічно 8 травня відзначають Міжнародний день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, цей день був заснований на честь мецената, громадянина Швейцарії, Жана-Анрі Дюнана, одного з засновників Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який був нагороджений першою Нобелівською премією миру в історії.
25 червня 1859 року біля містечка Сольферино, що в Північній Італії, відбулася кровопролитна австро-італійська битва, внаслідок якої було вбито 6 тисяч і поранено 42 тисячі солдатів, залишених напризволяще. Анрі Дюнан, який прибув із Швейцарії у власних справах, був неймовірно вражений жахливим видовищем: вулиці і площі Сольферино були заповнені пораненими і вбитими бійцями, біля яких змагалася за життя невеличка кількість лікарів.
Анрі Дюнан прийшов на допомогу лікарям, назбиравши з околиць добровольців. Саме за його ініціативою почали працювати перші групи волонтерів, що надавали допомогу пораненим на територіях бойових зіткнень.
Після цього у Женеві, у 1862 році він видає книгу «Спогади про Сольферино», у якій закликав політичних лідерів вжити заходів для захисту жертв війни. Його дві головні ідеї полягали в укладенні договору, який би зобов’язував армії піклуватися про всіх поранених солдатів, і у створенні національних товариств, що допомагали б військовим медичним службам, які доглядали б за пораненими незалежно від їхньої національності. Комітет суспільного добробуту в його рідному місті Женеві підхопив їх і сформував робочу групу, яка розпочала свою діяльність у лютому 1863 року і продовжує існувати по теперішній час.
22 серпня 1864 року відбулася перша міжнародна Конференція Міжнародного Комітету Червоного Хреста, на якій представники дванадцяти європейських урядів уклали Женевську конвенцію про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях. Конференція також погодила стандартну емблему для ідентифікації медичного персоналу на полі бою: червоний хрест на білому тлі, як символ, недоторканості на війні усіх без винятку людей – друзів чи ворогів. Цей знак одержав міжнародне визнання. Тобто, Женевська конвенція вперше в історії людства оголосила обов’язкове надання медичної допомоги усім пораненим і хворим воїнам, незалежно від обставин військового часу.
Основні принципи діяльності руху - гуманність, неупередженість, добровільність, єдність, універсальність.
На сьогодні, в Україні, на жаль, жодна концепція Женевських конвенцій, жодні принципи Міжнародного гуманітарного права не поширюються. Наші українські волонтери з Червоного Хреста самовіддано допомагають бійцям вижити на фронті. Вони активно займаються збором коштів, речей, продуктів харчування, навіть військову форму закуповують і надсилають на фронт. І допомога надходить не лише бійцям, а й біженцям, і сім’ям загиблих, і поранених воїнів.
17 лютого 2023 року організація відзначила 160 років роботи і сьогодні працює в 100 країнах світу та має понад 21 000 працівників. Гуманітарна організація працює задля того, щоб незважаючи на постійну появу нових видів зброї та технологій, нейтральний, неупереджений та незалежний характер її роботи був зрозумілим для всіх.
Міжнародний Комітет Червоного Хреста фінансується за рахунок добровільних пожертвувань, які роблять держави-учасники Женевських конвенцій, національні товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, міждержавні організації (наприклад, Європейська комісія), а також громадські та приватні структури.
Чимало наших червонохресних добровольців-волонтерів загинули на територіях, окупованих ворогом. Вони принесли своє життя у жертву заради майбутнього України, заради наших дітей.
Професіоналізм, почуття відповідальності, самовіддана праця, чуйне ставлення до людей, прагнення зарадити у скрутній ситуації, подарувати іншим віру в себе і свої можливості – це визначальні складові заслуженої шани і подяки за щоденну відповідальну працю.
Для багатьох людей світу ця організація стала надійною опорою для знедолених, сиріт, інвалідів, хворих, немічних, такою собі соломинкою спасіння, останньою інстанцією милосердя, куди можуть завжди звернутися по допомогу.
Немає коментарів:
Дописати коментар