8 березня відзначається всім відоме ніжне, весняне свято, наповнене сонцем і квітами. Однак мало хто знає, що спочатку це була кривава і сумна історія жінок, які протягом багатьох років безуспішно боролися за свої права і свободи.
Як відомо, в різних культурах минулого жіноча стать мала нижчий статус в суспільстві в порівнянні з чоловіками. В середині 19 століття жінки, які до цього вважалися істотами нижчого сорту, стали на стежку війни за свої права і можливості.
Перші гучні заяви про жіночі права прозвучали в 18 столітті. У той час тільки одиниці змогли здобути освіту. Під час революції у Франції в 1789 році почали виникати радикальні ідеї.
Уже в 19 столітті жінки змогли домогтися значного розширення своїх можливостей, при цьому реальну рівноправність так і не було надано. І це не дивно, адже в вікторіанську епоху жінки вважалися всього лише «власністю» чоловіка.
Однак всупереч соціальним думкам жінки почали війну за свої права. Завдяки цьому їм було дано законне право на своїх дітей і особисте майно. За рідкісним винятком жінки отримували можливість навчатися в коледжах. Наприклад, Елізабет Блекуелл в США стала першим дипломованими лікарем. При цьому в цей же час багато жінок так і продовжували жити і працювати на фабриках в найжахливіших умовах тільки заради того, щоб не померти з голоду.
Боротьба за права жінок активно наростала. У 1903 році в Англії виник войовничий жіночий рух, який отримав назву «суфражизм». Його очолила Еммелін Панкхерст. Ці бойові жінки влаштовували мітинги і акції протесту, приковували себе до огорож і оголошували про голодування, коли їх саджали в тюрми.
Через п’ять років в Нью-Йорку швачки, страждаючи від жахливих умов, вийшли на вулиці, вимагаючи збільшення заробітної плати і поліпшення умов праці. Жінки продовжували бій навіть після того, як поліція розігнала їх протест. Саме тоді були створені перші жіночі профспілки.
Події повторилися через кілька років: швачки влаштували мітинг із закликом зрівняти свої права з чоловіками, збільшити оплату праці, скоротити час роботи. Їх гаслом був «Хліб з трояндами», хліб, символізував економічну незалежність, а троянди – високу якість життя. Через рік Соціалістична партія США вперше офіційно затвердила жіноче свято.
Створити Міжнародний жіночий день запропонувала Клара Цеткін. Це сталося в 1910 році під час конференції працюючих жінок в Копенгагені. Там були присутні сто жінок із сімнадцяти країн світу, які одностайно підтримали Цеткін. На території Європи свято вперше відзначили 19 березня 1911 року.
5 березня того ж року в США сталася трагічна катастрофа, в результаті якої загинули 140 робочих, переважно жінки-іммігрантки. Профспілка провела ряд мітингів проти того, що фабрики не дотримувалися правил безпеки, через що загинули невинні люди. Наступні святкування Міжнародного жіночого дня часто служило нагадуванням про цю жахливу подію.
За часів царської росії жінки робили спроби домогтися рівних прав. Так, 23 лютого 1917 року за старим стилем відбувся страйк швачок, які вимагали, так само як і американки, розширити права нарівні з представниками чоловічої статі.
В СРСР це свято привезла революціонерка Олександра Коллонтай. Жінка звернулася до Володимира Леніна з пропозицією затвердити Міжнародний жіночий день на офіційному рівні.
У 1977 році ООН оголосила про створення Дня ООН за права жінок і міжнародний мир.
У 1996 році ООН придумала спеціальну тему для жіночого дня: «святкування минулого, планування майбутнього». У 1997 році це були «Жінки за столом світу», потім «Жінки і права людини» в 1998 році. Вони продовжили цю тематичну традицію в наступні роки; в 2019 році – «Краще баланс, краще мир» або #BalanceforBetter.
Однак, як це не дивно, у багатьох країнах світу жінки і сьогодні не мають елементарних прав, наприклад, навіть права за власним бажанням вибирати чоловіка. Культура і релігія теж значно ускладнюють ситуацію. Сумний факт, але жінки не отримують рівні права в порівнянні з чоловіками – нижчі зарплати, менше керівних посад, більше насильства. Проте існують і поліпшення: у нас є жінки-космонавти, жінки можуть працювати і мати сім’ю, у жінок є реальний вибір. І так щороку світ надихає жінок і святкує їх досягнення. Однак цілком очевидно, що «жіноче питання» остаточно не вирішене.
Немає коментарів:
Дописати коментар