Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

пʼятниця, 22 травня 2020 р.

Тарас Шевченко у Каневі


Сьогодні пам'ятний день – 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
Помер 47-річний український поет 26 лютого (10 березня) 1861 року. На кошти друзів 1 (13 березня) його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.
Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...».
Після того як п'ятдесят вісім днів прах Великого Кобзаря перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозвілу у квітні того ж року, залізницею перевезено в Україну і перепоховано на Чернечій горі біля Канева.
Труну спочатку привезли до Києва, де з Тарасом Григоровичем могли попрощатися усі охочі (особливо багато було тоді молоді). З Києва 8 (20 травня) 1861 року Великого Кобзаря на пароплаві «Кременчук» перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.
«Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому» — згадував Григорій Честахівський. Туди ж перенесли дерев'яний хрест, який був встановлений на могилі.
Над домовиною Шевченка на місці поховання змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати могилі вигляду степової могили. Згодом на могилі встановили дубовий хрест. Такою могила була до 80-х років ХІХ століття. На народні пожертви 1884 року на могилі Шевченка встановлено чавунний хрест, впорядковано земляний насип, могилу обкладено дерном, недалеко збудовано хату для доглядача. У 1889 році влаштовано перший музей Шевченка. У 1925 році на місці поховання Тараса Григоровича було утворено Канівський державний музей-заповідник «Могила Т.Г. Шевченка», а величний бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році. Народ здавна називає Чернечу гору Тарасовою.
Пропонуємо увазі користувачів найновіші книжки про життя та творчість Великого Кобзаря.
82.09(477)
З-45
Згадай мене, брате! Тарас Шевченко в контексті свого часу / авт.-упоряд. Ю. Іванченко. — Київ : Парламентське вид-во, 2018. — 432 с. : іл.
Перший розділ цієї книжки складають твори, які Тарас Шевченко присвятив своїм приятелям, друзям і багатьом сучасникам з різних верств тогочасного суспільства, з якими він спілкувався. Також у виданні представлено епістолярну спадщину Шевченка, уривок з автобіографічної повісті «Художник», листи, спогади друзів і знайомих про Кобзаря, в яких він постає як людина виняткової сердечності, толерантності, яка над усе любила свій знедолений народ і високо цінувала щирість і доброзичливість у взаєминах межи людьми.
Нариси про сучасників, яким Шевченко присвятив свої твори, ілюстративний матеріал — малярські та графічні твори Шевченка та багатьох інших тогочасних митців, рідкісні фото та архівні матеріали допоможуть глибше сприйняти час, у який він жив і творив.

82.09(477)
У95
Ушкалов, Леонід. Шевченко від А до Я / Л. Ушкалов ; графічне оформлення А. Стефурак. — Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. — 72 с. : іл.
Чи багато ми знаємо про Тараса Шевченка? Зрозуміло, крім всього того, що можна зустріти на сторінках будь-якого підручника з української літератури. Ми знайомі з Шевченком-поетом, трохи знаємо Шевченка-художника, але яким був Шевченко-людина? Що він думав про красу? Які були його стосунки з Богом? Чи любив він котів? Про що думав, коли дивився на зірки? Такі питання відкриваються далеко не про всіх видатних людей (а Тарас Шевченко, без сумніву, був саме таким).
Це видання допоможе по-новому пізнати Тараса Григоровича Шевченка. Авторам книжки вдалося намалювати людський портрет великого українського поета за допомогою яскравої та оригінальної абетки, кожна буква в якій — ключ до нового цікавого факту з життя. Її буде цікаво прочитати як дорослим читачам, так і школярам.

82.09(477)
У95
Ушкалов, Леонід. Моя Шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання / Л. Ушкалов ; іл. І. Остафійчука. — Вид. 2-ге. — Київ : Дух і Літера, 2019. — 560 с. : іл.
До книжки входить близько 300 невеликих есеїв про світ ідей та образів Тараса Шевченка (1814–1861) – поета, художника, музиканта, мислителя. Шевченко постає тут людиною, яка надзвичайно тонко й трепетно відчуває природу, мистецтво, життя в усіх його проявах: від побуту до метафізики.
Автор розглядає Шевченка в широкому контексті української та світової культури. А ще, пильно вдивляючись в образ поета, він намагається описати свій власний духовний досвід.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар