Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

четвер, 4 лютого 2021 р.

«Я є і я буду» (до Всесвітнього дня боротьби проти раку)

Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку, який був проголошений у 2005 році Міжнародним союзом по боротьбі з онкологічними захворюваннями. Метою проведення цього дня є підвищення обізнаності про рак як одного із найстрашніших захворювань сучасної цивілізації, акцентування уваги на профілактиці, ранньому виявленні та лікування цього захворювання. У 2019-2021 роках Всесвітній день боротьби проти раку проходить під гаслом «Я є, і я буду».

Що ж відчуває людина, коли чує діагноз рак? Страх, прірва, відчай… Саме це я відчула майже чотири роки тому. Була весна, моя улюблена пора року, а мені здавалось, що все, вже все для мене закінчилося… І ця весна розділила моє життя на до і після… Але я не дала цьому страху заволодіти мною, я йому дала тільки 15 хвилим. А потім вступила в боротьбу заради рідних, заради себе, заради весни. Дві операції за місяць, шість хіміотерапій, 24 курси променевої терапії, гормонотерапія на довгі роки. Було важко, дуже важко…втрата волосся, «коматоз» після кожної хімії, який тривав 7-10 днів, від постійних гормонів плюс 20 кг. лишньої ваги і ще багато побічних реакцій. Але я боролася, зі мною був Бог, в мене була підтримка рідних, друзів, близьких, , на моєму шляху були дуже хороші і професійні лікарі. Ця боротьба тривала вісім місяців, довгих і складних. І я перемогла. Навчилась жити по новому. І з впевненістю можу сказати, що моє життя після онко набагато краще як до, я полюбила життя, почала його цінувати, насолоджуватися ним, смакувати його. В мене появилися нові друзі, з якими я разом лікувалась, в мене появились нові захоплення і хобі. Я зустріла сильних, красивих і щасливих жінок, які подолали рак і разом  ми створили ГО «Амазонки Тернопілля». 18 лютого буде два роки нашій першій зустрічі. Ніби не багато часу пройшло, але зробили ми багато… Найбільш важливим напрямком нашої організації я вважаю волонтерство. До пандемії ми кожного четверга відвідували наш онкодиспансер, відвідували хворих в палатах, підтримували їх, своїм прикладом показували, що все буде добре, що хворобу можна подолати, що життя після онко існує, і воно ще краще як до, але головне не падати духом, вірити. Під час пандемії ми спілкуємося жінками в телефонному режимі, стараємося підтримати, заспокоїти. Ми постійно висвітлюємо проблеми онкології на телебаченні, радіо, пресі та соціальних мережах, проводимо круглі столи та зустрічі, на які запрошуємо різних лікарів, місцеву владу. Ми пропагуємо жінкам слідкувати за своїм здоров’ям, адже, будь-яка хвороба виявлена на ранніх стадіях лікується краще, як запущена, ми вчимо жінок полюбити себе. А в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці разом з ГО «Амазонки Тернопілля» створено клуб «Амазонки Тернопілля», де щомісяця відбуваються зустрічі з жінками, які побороли хворобу, або лікуються, ділимося одна з одною своїм досвідом боротьби з онкологією, підтримуємо одна одну, проводимо різні майстеркласи. У Фейсбуці створена закрита сторінка «Амазонки Тернопілля», а у вайбері група.

Ми хочемо донести кожному, що рак не вирок, змінити ставлення до онкохворих, змінити ставлення самих онкохворих до хвороби, полюбити життя полюбити себе, щоб кожна з нас могла сказати: «Я є, і я буду».

Підготувала Оксана Содомора, головний бібліотекар відділу читального залу

 

Немає коментарів:

Опублікувати коментар