Пропонуємо увазі книжки із надзвичайно цікавої серії про знаменитих українців. У них містяться короткі життєписи найбільш відомих українців, що добилися видатних успіхів у різних сферах діяльності людини. Ми дізнаємося не тільки про основні етапи їхньої творчої біографії, але й про особливості характеру, звичаї, захоплення і особисте життя.
82.09(477)
К61
Коломієць, Ростислав. Марко Кропивницький / Р. Коломієць. — Харків : Фоліо, 2019. — 119 с. — (Знамениті українці).
Фундатор українського
професійного театру Марко Кропивницький (1840—1910) був на рідкість обдарованою
людиною. Він створив понад 40 п’єс, заснував перший національний професійний
театр на теренах Східної України (уславлений театр корифеїв), виховав ціле
покоління українських акторів-професіоналів. Його чудові акторські дані (зіграв
більше 500 ролей) доповнювалися прекрасним голосом — високим басом. Крім того,
Марко Лукич написав мелодії для багатьох п’єс, розумівся на образотворчому
мистецтві (це дозволяло йому керувати створенням декорацій), був тонким і
спостережливим психологом, що постійно проявлялося у його роботі як режисера.
Ще за життя Кропивницького називали «батьком українського театру», «українським
Мольєром» і «українським Шекспіром», а його прогресивні ідеї актуальні й у наш
час.
94(477)
Р56
Ричка, Володимир. Володимир Мономах / В. Ричка. — Харків : Фоліо, 2019. — 120 с. : іл. — (Знамениті українці).
Володимир Мономах (1053-1125 рр.) — знакова постать українського середньовіччя. Онук Ярослава Мудрого та візантійського імператора Константина IХ. Мономах ще задовго до сходження на київський престол зажив слави боронителя Руської землі, завдаючи нищівних ударів половецьким ордам, а ставши великим князем поклав край їхнім руйнівним набігам. Його талант миротворця і державника повною мірою проявився після утвердження на київському престолі: владнання міжкнязівських чвар зумовило об’єднання навколо Києва більшості розпорошених руських земель.
82.09(477)
К61
Коломієць, Ростислав. Михайль Семенко / Р. Коломієць. — Харків : Фоліо, 2019. — 121 с. — (Знамениті українці).
Михайль Семенко (1892—1937), основоположник і теоретик українського футуризму, поет, філософ, скрипаль, був трагічною і надзвичайно яскравою особистістю української літератури, невиправдано забутою у часи «соціалістичного реалізму». Все переплелося у його житті й творчості: революція як всесвітній переворот, революція як переоцінка художніх цінностей українського мистецтва, безкінечний пошук нового, незвіданого — як прорив українського мистецтва до європейського культурного простору. Епатажна людина, урбаніст, футурист, Михайль Семенко, як і більшість талановитих митців покоління Розстріляного Відродження, був звинувачений в активній «контрреволюційній діяльності» й страчений на Соловках.
82.09(477)
К62
Коляда, Ігор. Володимир Сосюра / І. Коляда, Ю. Коляда. — Харків : Бібколектор, 2020. — 119 с. — (Знамениті події історії України).
Доля видатного українського лірика, лауреата Шевченківської премії 1963 року Володимира Сосюри тісно пов’язана з подіями Жовтневої революції і громадянської війни в Україні, громадським та літературним життям 20 – 50-х років ХХ століття. Його творчий шлях був драматичним. Якщо першим збіркам Сосюри притаманна романтика боротьби й кохання, то пізніше він відчуває внутрішнє роздвоєння («комунар і націоналіст»), неможливість поєднати відданість революції з почуттям національного обов'язку. У 1951 році за вірш «Любіть Україну» поета звинуватили у «буржуазному націоналізмі», перестали друкувати його твори. І сьогодні яскрава щира поезія Володимира Сосюри має багато шанувальників, як і раніше, вона чарує своєю задушевністю, теплотою і правдивістю почуттів.
82.09(477)
Д69
Дорошенко, Олег. Василь Стус / О. Дорошенко. — Харків : Бібколектор, 2020. — 121 с.
Трагічна доля судилася Василю Стусу (1938—1985) — талановитому українському поету, прозаїку, перекладачу, літературознавцю, правозахиснику, одному з найактивніших представників українського культурного руху 1960-х років. Він був людиною, не здатною на компроміси, яка завжди йшла шляхом правди і заплатила за це власним життям, людиною, яка з гідністю казала про себе: «...Голови гнути я не збирався, бодай що б там не було. За мною стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу обставати до загину».
82.09(477)
К62
Коляда, Ігор. Павло Тичина / І. Коляда, Ю. Коляда. — Харків : Фоліо, 2019. — 120 с. — (Знамениті українці).
Павло Григорович Тичина (1891—1967) увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, співець Весни, автор неперевершених «Сонячних кларнетів», перекладач, богослов, науковець, музикант, художник. Він збагатив українську мову понад 1500 неологізмами, які внесені до сучасних словників. Навчив відчувати в поезії музику та мислити образами, говорив до Всесвіту мовою рідної української землі. І водночас він був людиною, про яку Василь Стус написав: «Феномен Тичини — феномен доби. Його доля свідчитиме: поет жив у час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль... ставши блазнем при дворі кривавого короля...»
82.09(477)
П16
Панасенко, Тетяна. Леся Українка / Т. Панасенко. — Київ : Довженко Букс, 2020. — 123 с.
Життя славетної української поетеси та драматурга Лесі Українки стало втіленням дієвої любові до України та її народу. Невиліковно хвора і під кінець життя майже позбавлена можливості пересування, Леся навіть з-поміж здорових людей вирізнялась своєю активною життєвою позицією і енергійністю, її творчість і донині вражає широтою тематики і безмежним драматизмом.
82.09(477)
К61
Коломієць, Ростислав. Микола Хвильовий / Р. Коломієць. — Харків : Фоліо, 2019. — 120 с. — (Знамениті українці).
Микола Хвильовий (справжнє прізвище — Фітільов, 1893–1933) — поет, письменник, публіцист, громадський діяч, що став однією із найбільш знакових постатей доби Розстріляного відродження. Гасло «Геть від Москви!», кинуте письменником під час започаткованої ним літературної дискусії, об`єднало митців у боротьбі за незалежність розвитку української художньої культури. Понад усе цінуючи творчу свободу, у передчутті жорстоких обмежень та репресій радянського уряду письменник здійснив самогубство, збунтувавшись проти тоталітарної системи. У різні часи Миколу Хвильового сприймали по-різному, але сьогодні його ім’я уособлює в собі вищий злет української літератури 20-х років XX століття.
Немає коментарів:
Дописати коментар