«Динамітний король»

Небагато є людей, чиє ім’я так широко відомо у всьому світі, як ім'я Альфреда Нобеля, засновника знаменитих премій. Але, що ми знаємо про нього, окрім імені?

Ім’ям Нобеля названі міста і вулиці, про нього пишуться книги і спогади, вигадуються романи, п'єси і кіносценарії. Але більшість цих творів вигадки. Він не любив говорити і писати про себе.

Альфред Нобель, шведський хімік-експериментатор і бізнесмен, винахідник динаміту і інших вибухових речовин, який бажав заснувати добродійний фонд для  нагородження премією свого імені, що принесло йому посмертну популярність,

Батько Альфреда, Еммануїл Нобель, людина енергійна, мав на ті часи непогану технічну освіту. Він винаходить, правда, без особливого успіху, хитромудрі механізми, плаваючі мости, надувні матраци і всяку всячину, але з  особливим інтересом займається вибуховими речовинами і конструюванням різних  мін. Справи його йдуть не блискуче. На довершення всіх бід пожежа знищує будинок Нобелів, і Емануїл розоряється остаточно.

У цей нещасливий час у 1933 році, 21 жовтня, в сім'ї Еммануїла з'являється четверте дитя — Альфред. Слабкий, хворобливий хлопчик страждає задухою, і батьки серйозно побоюються за його долю: адже з вісьмох дітей Еммануїла лише троє досягли зрілого віку. У 1837 році Еммануїл, рятуючись від переслідувань кредиторів, наважується покинути Стокгольм і прямує до Петербургу. Альфред постійно хворіє і майже не встає з ліжка, а його старші брати Роберт і Людвіг — майбутні нафтові магнати і грізні конкуренти Рокфеллера — заробляють собі на життя тим, що продають на вулиці сірники.

Врешті-решт, Еммануїл зумів зацікавити царський уряд своїм новим винаходом — підводною міною. Отримавши за нього солідну винагороду, він поправляє свої справи і виписує з Швеції сім'ю.

Альфред Нобель, із-за хвороби позбавлений можливості ходити в школу і грати зі своїми однолітками, звикає до самоти, яка стане його довічною долею. Слабке здоров'я не заважає йому вчитися.

З особливим захопленням Альфред займається хімією.

У шістнадцять років Альфред вже сповна склався як дослідник. Він досвідчений інженер, прекрасний хімік, знавець літератури і мистецтва, обдарований поліглот. Окрім російської і шведської, він прекрасно володіє англійською, французькою, німецькою і італійською мовами. Здоров’я Нобеля покращується настільки, що батько наважується відправити його у кругосвітню подорож. Приїхавши до Парижа, Нобель займається хімією в лабораторії  Пелуза. Там він знайомиться з нітрогліцерином і його чудовими властивостями. Ця подія й визначає значною мірою його життєву дорогу: майже всі найбільші відкриття і винаходи Нобеля пов'язані з нітрогліцерином.

Повернувшись з-за кордону у Росію, Альфред Нобель продовжує проводити досліди з нітрогліцерином. На той час в житті його сім'ї і в його власній долі відбуваються серйозні зміни. Кримська війна закінчується важкою поразкою, і величезне підприємство Еммануїла, що жило військовими замовленнями, терпить повне банкрутство. Еммануїл Нобель знову розорений. У 1859 році, після двадцяти двох років, проведених в Росії, він повернувся до Швеції. Альфред залишився в Петербурзі. Адже це вже потім, роки опісля, він став називатися «Шведським інженером», а тоді Альфред був російським дослідником і не знав іншої батьківщини, окрім Росії. Тепер в дослідженнях нітрогліцерину ним керував не лише науковий інтерес, а й бажання забезпечити себе і своїх близьких.

У 1863 році він робить перший свій великий винахід, сконструювавши детонатор  з гримучою ртуттю, який вживається дотепер. Сучасники рахували цей винахід «найбільшим успіхом в науці про вибухові речовини з часів відкриття пороху».

Батько посилено звав до Швеції Альфреда, де побудував ще в 1862 році в передмісті Стокгольма Геленборзі невелике підприємство по видобутку нітрогліцерину. Отже, у 1863 році хлопець відправився до Стокгольма. Те, що він побачив в Геленборзі, мало було схоже на справжню фабрику і нагадувало швидше скромну кондитерську, де варили солодкий нітрогліцериновий сироп. У цій майстерні було зайнято всього сім чоловік, враховуючи Еммануїла і двох його синів.

Альфред негайно прийнявся за розробку способів промислового виробництва  розривного масла. Після довгих досліджень Нобель винайшов інжектор для безпечного безперервного змішення гліцерину з кислотою, та вперше за вісімсот років панування димного пороху з'явилася нова вибухова речовина.

У 1863 році Нобель отримав у Швеції патент на застосування нітрогліцерину в техніці.

Майстерня Нобелей в Геленборзі працювала близько двох років, але 3 вересня 1864 року вона злетіла в повітря. Це був не перший і не останній вибух в житті Нобеля, але жоден з них не приніс йому стільки горя. Серед загиблих був брат Альфреда. Еммануїл не витримав тих нещасть, що обрушилися на сім’ю. Його уразив удар, який прикував його до кінця життя до ліжка. Отже, Альфред, втративши брата, втратив і підтримку батька. Довіра до нітрогліцерину була підірвана. Вже два місяці потому він організував «Нітрогліцерінову компанію». Спочатку персонал фірми складався з однієї людини, і цією людиною був сам Альфред Нобель. Компанія проіснувала п’ятдесят років, ставши згодом одним з найбільших концернів Європи. На початку 1865 року в Швеції будується новий нітрогліцериновий завод у Вінтервекені. Це вже перше справжнє потужн промислове підприємство. У червні 1865 року винахідник переїжджає до Гамбурга, поряд з яким, в Крюмелі, будується ще один завод. Вже через два місяці, в листопаді 1865 році відбуваються вибухи на двох копальнях в Швеції, потім злітає в повітря завод самого Нобеля в Крюмелі, через декілька днів вибух нітрогліцеринового заводу потряс США, а незабаром почали гинути і кораблі, що перевозили нітрогліцерин.

Усамітнившись в лабораторії, винахідник шукав вихід із складної ситуації. Перш за все він ще раз, крок  за кроком ретельно дослідив всі стадії виробництва нітрогліцерину і розробив зведення правил, що гарантують безпеку його видобутку. З тих пір на заводах Нобеля більше не було вибухів. Далі він запропонував перевозити не сам нітрогліцерин, а розчин його в метиловому спирті.

Нобель бачив і інший суттєвий недолік нітрогліцерину — незручність і незвичність рідкої вибухівки. Тому він вирішив застосовувати нітрогліцерин в суміші з твердими, сипкими або пористими речовинами. Весь 1865 рік винахідник удосконалював і випробовував нову вибухівку, Недаремно Нобель дав йому назву «динаміт» — від грецького «сила». 7 травня 1867 року «динаміт, або вибуховий порошок Нобеля» був запатентований в Англії, а потім в Швеції, Росії, Німеччині і інших країнах.

Так до тридцятичотирьохлітнього Альфреда Нобеля прийшла слава й багатство.

У 1868 році Шведська академії наук нагородила Альфреда і його батька Золотою медаллю «За заслуги у використанні нітрогліцерину як вибухової речовини». Так старий Еммануїл все ж у останні роки свого життя відчув достаток і почесті.

В перші роки після запатентування динаміту зусилля Альфреда були направлені на рекламу свого винаходу. Проте незабаром основною турботою винахідника стає не пропаганда нової вибухової речовини, а захист її від конкурентів. За сім років виробництво динаміту на заводах Нобеля виросло в триста разів. Дуже швидко Нобель перетворюється з дрібного комерсанта в могутнього промисловця.

Динамітний король взявся за об'єднання своїх володінь в єдину державу. У рік смерті Нобеля в різних країнах світу діяли 93 його підприємства, що виробляли не лише динаміт, але і супутні матеріали: азотну кислоту, гліцерин, добрива, мідні сплави, нітрогліцерин і всі види вибухових речовин та детонаторів.

Альфред Нобель був струнким чоловіком середнього зросту, брюнетом з темно-синіми очима і виразними, правильними рисами обличчя. Але  знову нобелівський парадокс — він ніколи не був одружений і у нього не було дітей.

Альфреду не везло з жінками. Спочатку Нобель закохався в молоду шведку, робітницю аптеки. Вона вмирає, і це настільки його вразило, що майже два десятиліття він не замислюється про нові стосунки...

Блискучий Париж. Постійний відвідувач театральних прем’єр, Альфред Нобель їде в «Комеді франсез» й аплодує блискучій Сарі Бернар. Зачарований її талантом, він з букетом квітів  квапиться за куліси і запрошує актрису у ресторан. Альфред зачарований Сарою. А внутрішній голос нашіптує: «Мені потрібна жінка для створення дому, затишку. Чи здатна велика актриса на подвиг?»

Сара вирушає в 3-х місячне турне по Північній Америці.

Чергова симпатія Нобеля з'явилася після розміщення ним оголошення в австрійській газеті: «Дуже багатий, високоосвічений, середнього віку (41 рік) пан шукає пані в зрілому віці, яка володіє мовами, та могла б працювати секретарем і вести господарство».

Відповіла на оголошення графиня Берта Кинськи, дочка вже померлого австрійського фельдмаршала. Берта по оголошенню приїжджає до Парижу і складає про себе найкращі враження в Нобеля. Але — несподіваний поворот подій: через тиждень вона повертається до Відня, де таємно вінчається зі своїм коханцем.

У курортному Бадені, під Віднем, Альфред Нобель зустрічає останнє своє кохання — 20-річну чарівну Софі Гесс. Вони були разом близько 19 років, але суть їх стосунків так і не з'ясована.

На початку 90-х років Софі Гесс виходить заміж за угорського наїзника і отримує від Нобеля весільний презент — величезну суму грошей. Через два місяці після весілля відважний наїзник втік, прихопивши з собою частину дарованих коштів.

Останні роки життя Альфреда Нобеля були досить складними.

При організації ринку збуту бездимного пороху Нобель продав свій патент італійським урядовцям, що привело до конфлікту з урядом Франції. І він вирішує  покинути Францію, заснувавши свою нову резиденцію в Сан-Ремо, де Нобель побудував маленьку хімічну лабораторію, де працював, як тільки дозволяв час. У 1894 році він придбав завод по виробництву заліза у Вермланді, де одночасно збудував маєток і обзавівся новою лабораторією. Два останні літні сезони свого життя він провів у Вермланді. Літом 1896 р. Нобеля почали мучити болі в серці.

На консультації у фахівців в Парижі він був попереджений про розвиток грудної жаби, пов'язаної з недостатнім постачанням серцевого м'яза киснем, Нобель знов переїхав в Сан-Ремо. Він постарався завершити нескінчені справи і залишив власноручний запис передсмертного побажання. Після півночі 10 грудня 1896 року від крововиливу в мозок він помер.

Його посмертний дар для присудження премій в області літератури і галузі науки і техніки логічно витікає з інтересів самого Нобеля, що стикався з вказаними сторонами людської діяльності: фізикою, фізіологією, хімією, літературою. Є також підстави передбачити, що встановлення премій за миротворчу діяльність пов'язане з бажанням винахідника відзначати людей, які, подібно до нього, стійко протистояли насильству.

Для більш детального ознайомлення з життєвим та творчим шляхом талановитої людини — Альфреда Нобеля, завітайте у Тернопільську обласну універсальну наукову бібліотеку.

Нові книжки у відділі читального залу

           У чому секрет привабливості французьких жінок? Джеймі Кет Каллан стверджує, що вся справа у чарівності, чи то пак шармі. Ця риса настільки багатогранна, як і сам дух Франції!

Книжки, що ми вам пропонуємо, допоможуть дещо повчитися у француженок адекватного ставлення до самих себе та самовдосконалення, до одягу та поняття вишуканості, флірту як засобу спілкування та інших моментів, що можуть змінити життя будь-якої жінки і зробити його справді унікальним. При цьому французька чарівність ніяк не пов’язана із тим, скільки у вас грошей чи наскільки ви вродливі. Це шлях перетворення, подолавши який ви почуватиметеся впевненими, красивими, сильними і розумними — настільки, що про ваше життя з упевненістю можна буде вигукнути: «Tres charmant!»

 

Каллан, Джеймі Кет. О-ла-ла! : секрети французького шарму / Дж. К. Каллан. — Київ : КМ БУКС, 2018. — 224 с.

Здається, француженкам притаманна особлива майстерність у вирішенні будь-яких справ, що стосуються не лише кохання — як всі до того звикли, а й кулінарії, ведення домашніх справ, виховання дітей. А в царині краси і стилю вони взагалі не мають конкурентів. Француженки, звісно, не народжуються гарнішими за інших. Вони просто з раннього віку вчаться сприймати себе красивими, впевненими і сексуальними, і не лише ззовні, а й внутрішньо.

У Франції шарм перевершує молодість — багато привабливих французьких жінок належать до так званих femmes d'un certain age, тобто жінок невизначеного віку. Причому досвід робить їх ще привабливішими. Ще зовсім юній Джеймі Кет Каллан її французька бабуся прищепила почуття стилю та краси, навчила любити ... власне відображення у дзеркалі. А тепер Джеймі сама ділиться досвідом та порадами щодо того, як створити власний стиль і якомога довше не втрачати здоров'я та вроду.

 

Каллан, Джеймі Кет. Француженки не сплять на самоті : маленькі хитрощі, які допоможуть знайти велике коання / Дж. К. Каллан. — Київ : КМ БУКС, 2017. — 232 с.

Чому француженки завжди мають сексуальний вигляд? Чому вони обожнюють флірт? Де французькі жінки знайомляться із чоловіками? Як вони обирають стильне вбрання?У цій дотепній, проникливій і відвертій книзі ви дізнаєтеся, як знайти своє кохання, як зберегти романтичні почуття і радощі шлюбу. Відкрийте у собі француженку незалежно відтого, де ви народилися!

Каллан, Джеймі Кет. Бонжур, щастя! : як отримувати радість від життя / Дж. К. Каллан. — Київ : КМ БУКС, 2017. — 256 с.

Ця книжка — дарунок жінкам усього світу. У ній автор прагнула показати прості шляхи збереження власного стилю, натхнення та енергетики, додавши трохи французького колориту.

В цій книжці безліч відомостей про родину, суспільство, роботу, кохання, шлюб, старіння і проблеми зі здоров’ям, а також про тонкощі щоденного життя, шопінг, про прості радощі життя.

Нові книжки у відділі читального залу

Аріелі, Ден. Передбачувана ірраціональність : пер. з англ. / Д. Аріелі. — Львів : Вид-во Старого Лева. 2018. — 296 с.

Прийнято вважати, що кожен із нас керує власним життям. Ми думаємо, що кожний наш вибір — обґрунтований та зважений. Але чи справді це так? Чи замислювались ми над тим, як саме ухвалюємо рішення? Чи намагаємось відстежити процес, який під час цього відбувається в голові? Чи аналізуємо усі «за» і «проти», щоб бути впевненими у правильності свого рішення?

У книжці «Передбачувана ірраціональність» поведінковий економіст Ден Аріелі спростовує наше уявлення про те, що ми поводимось виключно раціонально. Професор досліджує щоденні ситуації та показує, як очікування, емоції, соціальні норми та інші невидимі і, здавалося б, нелогічні сили впливають на нашу здатність тверезо мислити. Він запитує: «Цікаво, а така поведінка — виняток чи правило?» — висуває свої припущення і придумує цікаві експерименти. Власне результатами експериментів автор ділиться у цій книжці, а також пропонує цікаві висновки, які можна застосувати у професійному та особистому житті.

Літтл, Браян Р. Я, моє «я» та ми : пер. з англ. / Б. Р. Літтл. — Харків : Ранок : Фабула, 2018. — 304 с.

Браян Р. Літтл вважає, що людська свідомість — це потужний інструмент, який впливає абсолютно на всі сфери життя. У своїй книзі він намагається це довести, а також відповідає на найбільш хвилюючі запитання і розвіює найпоширеніші міфи: чому люди вішають одне на одного ярлики, яку шкоду приносить тотальний контроль, у чому різниця між екстравертами й інтровертами або чому не варто довіряти розповсюдженим особистісним тестам.

З гумором і без громіздких медичних термінів, але спираючись на власні багаторічні дослідження, автор по-новому розкриває вплив свідомості на добробут і стосунки в соціумі.

Нові книжки у відділі читального залу

Вортман, Дмитро. Історичний атлас України і сусідніх земель = Terra Ucrainica : від кімерійців до сьогодення / Д. Вортман, Я. Гордієнко, М. Майоров. — Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. — 223 с.

Атлас містить короткий історичний нарис про минуле України і 8 розділів з 93 унікальними історичними картами й докладними коментарями до них, роз’ясненнями, витягами з історичних джерел та документів. Карти відображають не тривалі періоди, а конкретні історичні моменти, що демонструють зміни в політичному та територіальному устрої. Об’єктивний погляд на найбільш важливі і неоднозначні етапи історії України.

Україна для шукачів пригод = Ukraine for Adventurers : альбом-путівник укр. та англ. мовами / ред.: С. Зінчук ; Л. Грейнджер. — Київ : Дуліби, 2015. — 268 с. : іл.

Фотоальбом-путівник «Україна для шукачів пригод» — це захоплююча подорож невідомою або маловідомою Україною, це коротка історія ста українських містечок, де збереглися унікальні пам’ятки архітектури, культури, історії та природного ландшафту.

 

Вітаємо з Різдвом Христовим!

Хай родитьcя в полі

Жито й пшениця,

Хай хліб-cіль будуть

У Вашій cвітлиці.

Щоб Ви в cвоїм домі

Вcі були здорові,

І щоби було у Ваc

Уcього доволі!

Хай cиплятьcя гроші

Вам дощем із неба,

Й Гоcподь поcилає

Уcе, що Вам треба!

Хай щаcтя cтукає у двері,

Хай заходять до оcелі

Радіcть, злагода та cпокій

І любов на довгі роки!

Христос народився!

          Вітаємо зі світлою радістю, з чарівним Різдвом! Нехай в душах наших живе завжди надія, нехай любов торжествує, а віра не покидає ніколи! Миру всім нам!