День туристичної журналістики

 

5 вересня - Всесвітній день туристських журналістів або День туристичної журналістики. Ці вересневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Ця дата покликана переоцінити роботу, яку проводять журналісти цієї спеціалізації з висвітлення культури, гастрономії, звичаїв і туристичної діяльності різних регіонів і країн. У цьому сценарії мови стають необхідним союзником для досягнення і близького розуміння культур.

Рекомендуємо журнали українською мовою, а також путівник, які є у фонді читального залу ТОУНБ.

 

«Міжнародний туризм» — щодвомісячний україномовний журнал про мандрівки та відпочинок, перше туристичне видання України (з 1992 року). Має прогресивний дизайн і високоякісне поліграфічне виконання зі спецвидами друку. Розповідає про природні й рукотворні чудеса планети, шоу-зірок та їхні подорожі, мандрівників і митців, провідні торгові марки, автоподорожі, спорт, здоров’я, товари для відпочинку та комфорту, пропонує багато варіантів відпочинку, дає цінні поради щодо подорожей. Також видає спецвипуски про велнес, спа та здоров'я.

Журнал «Вічний мандрівник» з'явився відносно недавно, у 2019 році. За 4 роки існування проекту вийшло 13 випусків. Кожен журнал містить масу інформації, яка задовольнить найвибагливішого читача і буде цікавою для всіх незалежно від віку. Пізнавальні статті, красиві фото та малюнки, створені художниками, якісний друк - усе це про Вічний мандрівник. Часопис можна почитати на дозвіллі і дізнатися багато нового про дивовижний світ, у якому ми живемо.

26.890(4Укр)

С37 

7 чудес Тернопілля : історія, культура, туризм : путівник. — Т. : Наш світ, 2011. — іл. — (Україна).

 Загальнонаціональний проект «7 чудес України» задумувався для того, щоб показати українцям і світу історично значиме, архітектурно витончене, туристично привабливе, одним словом, – красиве та унікальне обличчя нашої держави. Ми прагнули продемонструвати велич української історії не лише у формі гіпотез і казкових легенд.

Таке бажання було не тільки в ініціаторів акції «7 чудес». Це прагнення українських інтелектуалів, патріотів та звичайних громадян, які протягом багатьох століть через різні обставини були розкидані по різних країнах, писали різними мовами, але пишалися як українським походженням, так і своєю українськістю.

32 роки тому синьо-жовтий стяг вперше замайорів над куполом Верховної Ради.

 

4 вересня 1991 року над будівлею українського Парламенту вперше вивісили прапор України. Це трапилося лише на десятий день незалежності України.

Для кожної країни її прапор — офіційна емблема держави, символ її суверенітету. В багатьох країнах світу на законодавчому рівні визначений порядок поводження з прапором, його захист та кримінальна відповідальність за наругу над державним символом. Кожна країна має свій прапор, на якому кольори та символи відображають їхню особливість.

Державний Прапор України це також символ нашої свободи. Вперше український синьо-жовтий прапор було піднято у Львові над ратушею вранці 25 червня 1848 року. Хоча прапор висів недовго — лише декілька днів, але цей день увійшов в нашу історію як свідчення того, як важко було бути українцем на своїй рідній землі під чужоземним управлінням.

4 вересня 1991 року в Верховній Раді України після триразового голосування та заяви президента Леоніда Кравчука, що він подасть у відставку, над будинком парламенту урочисто підняли синьо-жовтий національний прапор України. Згодом, згадуючи ці події, Леонід Макарович зізнався, що усвідомлював, що за його відставку ніхто не проголосує. Проте, на той момент це було єдиним важелем впливу на колег.

У перші дні незалежності України навколо будівлі Верховної Ради постійно збиралися тисячі українців з різних міст і областей. Вони слухали трансляцію сесії через гучномовці – для них питання про національний прапор було принциповим.

О 18 годині українці навколо парламенту побачили, як на куполі опускається червоно-синій прапор. Невдовзі у небо підняли два стяги: червоно-синій та синьо-жовтий, що викликало надзвичайне обурення у присутніх. Розгнівані, українці ледве не почали штурмувати будівлю Верховної Ради. Тисячі людей із криками “Ганьба!” прорвали кордон поліції.

З вікна другого поверху за цим спостерігав нардеп Дмитро Павличко і жестами постарався заспокоїти натовп. Після цього він разом з Левком Лук’яненком, Романом Лубківським та іншими депутатами пішли до кабінету голови Верховної Ради та пояснили ситуацію та те, що може пролитися кров.

Тоді Леонід Кравчук, на свій страх і ризик, дав наказ зняти червоно-синій прапор УРСР, лишивши лише синьо-жовтий національний стяг. Біля стін Верховної Ради почалося справжнє свято: натовп підкидав депутатів Левка Лук’яненка, Дмитра Павличка, Ярослава Кендзьора, присутні співали “Ще не вмерла Україна!”.

18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України своєю Постановою «Про прапор України» надала статус офіційного синьо-жовтому прапору. 

Мій Крим.

 

«Мій Крим» - знищення народів, забуття та супротив - просвітницький документальний проєкт від команди Суспільного Мовлення. З фіксацією масових злочинів і викрадень ми на порозі усвідомлення втрат, які зазнавали корінні народи, коли в тебе відбирають дім і шанс дізнатись, ким були…

В серпні цього року у Кримському домі було презентовано документальний фільм «Мій Крим», прем’єра якого на Суспільному відбулася до Міжнародного дня корінних народів світу.

Фільм створено командою Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного. На прикладі історій представників киримли, кримчаків і караїмів він демонструє факти вкраденої росіянами в різні роки мультикультурності як складової української ідентичності.

Фільм формує уявлення про те хто такі корінні народи України і відповідає на питання: Чому їх три? Чому їх асоціюють з Кримом? Хто такі кримські татари і чому насправді це «киримли» чи «кримці». Як караїми опинилися в Галичі? Як винищили кримчаків через примусову зміну національності у паспорті?

Разом із героями фільму глядач проходить складний шлях їхніх родин роками забуття та геноциду, відчуває відважний дух спротиву, який допомагає корінним народам відроджувати свою культуру, зберігати традиції та віднаходити своє місце у світі.

Переглянути фільм можна за посиланням:

https://youtu.be/t4Vc3Lro4fw?si=wce20ACthDf365Yv