Відбій кар’єрної тривоги.

 

2 листопада в читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки відбувся тренінг з профорієнтації для старшокласників «Відбій кар’єрної тривоги». Його провела голова громадської організації «АТОМ» Ірина Яремчук. Спеціалісти цієї громадської організації проводять психологічну діагностику, консультують щодо вибору професії, навчають молодь проектного менеджменту, організовують практику і стажування.

 

Учні 10 класу Тернопільської ЗОШ№4 оцінили свої знання і вміння, а також почули оцінку товаришів. Дізналися про сайт «Гурт», на якому представлені можливості для здобуття знань, та посилання на портали, які допоможуть визначитися з напрямком здобуття подальшої освіти.

 

 

Старшокласники визначили, що саме може стати для них перешкодою в отриманні обраної професії: брак знань, тиск батьків, брак фінансів. Потім учасники тренінгу поділилися на команди, які запропонували вирішення кожної з перешкод.

За словами учасників тренінгу, вони чимало дізналися про себе, тренінг допоміг їм підняти самооцінку. Наступного разу учні покращать навички, потрібні для працевлаштування.

 

Листопадовий чин.

 

Цього дня 1918 року, у Львові, почалось Листопадове повстання, що призвело до створення Західно-Української Народної Республіки.

Після розпаду в жовтні 1918 року Австро-Угорської імперії на декілька незалежних держав, патріотичні сили Західної України вдалися до ряду заходів зі створення власної держави. Зокрема, у Львові було створено: Український Генеральний Військовий Комісаріат, Українську Народну Раду – політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 року було проголошено Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Президентом Української Народної Ради було обрано Євгена Петрушевича.

УНРада звернулася до австрійського уряду з питання про передачу їй усієї повноти влади у Галичині та Буковині, на що отримала категоричну відмову. Тоді було вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом.

В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини на чолі з сотником Дмитром Вітовським зайняли всі найважливіші урядові установи у місті. Таким чином, була створена Західно-Українська Народна Республіка, до складу якої увійшли українські етнічні землі – Галичина, Буковина та Закарпаття. Водночас Польща, не бажаючи втратити Галичину, розпочала військові дії, внаслідок яких уряд ЗУНР переїжджав до Тернополя, Станіславова (тепер Івано-Франківськ), а також перебував у екзилі в Кам'янці-Подільському.

Важливим здобутком діяльності ЗУНР було урочисте проголошення 22 січня 1919 року в Києві Акту про Злуку ЗУНР і УНР в єдину соборну Українську Народну Республіку. Екзильний уряд ЗУНР припинив існування 15 березня 1923 року.

94(477)

З-38 

Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923 : енциклопедія. У 4 т. Т. 1. А–Ж / Івано-Франківська ОДА, Івано-Франківська облрада, Львів. облдержадмін., Ін-т історії України НАН України [та ін.] ; редкол.: М. Кугутяк [та ін.] ; худож. оформ. Б. Великголова. — Івано-Франківськ : Манускрипт - Львів, 2018. — 688 с. : іл.

Пропоноване енциклопедичне видання вперше в українській та зарубіжній історичній науці презентує читачеві комплексне дослідження одного з найяскравіших феноменів вітчизняної історії - доби Західно-Української Народної Республіки. Енциклопедія є результатом тривалих наукових студій і сучасного творчого осмислення фундаментальних процесів українського державотворення і соборності на початку XX століття, узагальнення здобутків вітчизняної та зарубіжної історіографії у вивченні даної проблеми за роки незалежності України. На великому і якісно новому джерельному матеріалі з вітчизняних та іноземних архівосховищ і наукових бібліотек, ураховуючи сучасні методологічні підходи й останні досягнення соціогуманітарних наук, автори видання - науковці з Івано-Франківська, Києва, Львова, Рівного, Тернополя, Чернівців - розглядають передумови революційного чину в Галичині, внутрішню і зовнішню політику ЗУНР, її збройну боротьбу і міжнародне становище, національні, соціально-економічні, культурні, етноконфесійні процеси в краї, партійно-політичну систему, правову і законотворчу діяльність творців ЗУНР. Велику увагу приділено повсякденному життю й побутові населення західноукраїнського регіону у 1918-1923 рр., просопографічним аспектам історії ЗУНР, питанням історичної персоналістики і біографістики, історіографії та джерелознавства ЗУНР, відомим і маловідомим історичним постатям борців за українську державність, незалежність і соборність, висвітленню різноманітних тем і сюжетів Енциклопедії за допомогою унікальних фотодокументів та оригінального, аутентичного ілюстрованого матеріалу.

Батько карпатоукраїнського народу.

 

26 жовтня 1938 року Августин Волошин був призначений новим прем'єр-міністром автономного уряду Підкарпатської Русі.

Карпатська Україна (до 26 жовтня 1938 Підкарпатська Русь) — автономна республіка у складі Чехо-Словаччини в 1938–1939 рр., Українська незалежна держава — в основному на гірській частині території Закарпаття з 15 березня до кінця травня 1939 року.

Августин Волошин — Герой України, президент Карпатської України (1939), видатного культурного, громадсько-політичний і державний діяч, загальновизнаний лідер українського національно-культурного напряму в міжвоєнному Закарпатті, з іменем якого цілком закономірно пов’язують національне відродження закарпатських українців у першій половині ХХ ст.

94(477)

В26 

Вегеш, Микола. Августин Волошин - будівничий української державності за Карпатами / М. Вегеш, С. Віднянський ; НАН України, Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса. — Вид. 2-ге. — Київ : Парламентське вид-во, 2021. — 472 с. : іл. — (Політичні портрети).

У книзі висвітлюється життєвий шлях і багатогранна діяльність Августина Волошина (1874–1945). Розповідається про історичні умови формування світогляду, національно-культурної орієнтації та політичних поглядів А. Волошина, його церковно-релігійну, культурно-освітню, педагогічну і громадсько-політичну працю та діяльність на чолі автономного уряду Підкарпатської Русі — Карпатської України і внесок у розбудову карпато-української державності напередодні Другої світової війни, а також про життя в еміграції і останні дні президента Карпатської України, закатованого 75 років тому в радянських в’язницях. Автори акцентують увагу на дискусійних питаннях, пов’язаних насамперед з політичною діяльністю Волошина та оцінкою Карпатської України як одного з етапів українського державотворення і феномену української історії.