21 лютого — Міжнародний День рідної мови

21 лютого відзначається Міжнародний День рідної мови. Це відносно молоде свято — до календарів усього світу воно ввійшло тільки у 1999 році. Починаючи з 2000 року, цей день відзначають і в нас, хоча сама проблема української мови на українських землях нараховує кілька століть. 

Щорічне відзначення цього дня використовується для скерування уваги на меншини з менш аніж 10 000 особами, що активно розмовляють мовою. Часто ці мови не передаються наступному поколінню і потрапляють у забуття. Багато мов котрими розмовляють менше 100 осіб не задокументовані.

Визнання й пошана всіх мов є ключем до збереження миру. Кожна мова самобутня. Вона має власні вислови, які відображають менталітет і звичаї народу. Так само, як і наші імена, ми отримуємо рідну мову від нашої матері в дитинстві. Вона формує нашу свідомість, просочує закладеною в ній культурою.

Моя Мова — найкраща в світі! Нею освідчувалися в коханні мої дідусі і бабусі, мої матуся і татусь. Моєю Рідною Мовою я сказала свої перші слова: Мама, Тато. Нею сказали свої перші слова мої діти.

Моя Мова — одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі.

У відділі читального залу нашої книгозбірні користувачі можуть ознайомитися з книжковою виставкою «О слово рідне, мова рідна», яка присвячена Міжнародному Дню рідною мови. Відвідувачі ознайомляться з книгами про місце мови в житті кожного, про вплив рідної мови на становлення характеру людини та її переконань.
                                                                                             Надія Чіх,
                                                                                             бібліотекар відділу читального залу

Чужиною забрані долі

Двадцять п’ять років минуло з того часу, коли останній солдат Радянської армії покинув територію Афганістану. 15 лютого 1989 року закінчилася безглузда афганська війна, яка гіркими споминами, сумними рядками закарбувалася в наших серцях. Полегшено зітхнули матері в українських сім’ях, тому що їхні діти вже більше ніколи не будуть гинути в локальних військових конфліктах, вони вже більше не оплакуватимуть цинкові гроби з мертвими своїми синами.

З метою вшанування громадян, які виконували військовий обов’язок на території інших держав, та з нагоди 25-ї річниці із часу виведення радянських військ з Республіки Афганістан 12 лютого 2014 року в читальному залі Тернопільської ОУНБ відбулася зустріч із ветеранами — учасниками бойових дій в Афганістані.

Спогадами про службу, перемоги та втрати поділились Василь Когут, учасник бойових дій в Афганістані, перший заступник голови Тернопільської обласної організації Української спілки ветеранів Афганістану, та Анатолій Лукащук, учасник бойових дій в Афганістані, провідний інженер Тернопільського обласного центру дозвілля «Терноцвіт». Авторські пісні виконав Роман Лотецький, учасник бойових дій в Афганістані, екс-керівник гурту «Долг».

 (Відео надав Анатолій Лукащук, учасник бойових дій в Афганістані)

Книжкова виставка «Соборна Україна: від ідеї до життя»

      22 січня ми відзначатимемо День Соборності та Свободи України. Цього дня 1918 року Центральна Рада IV Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу.

      А 22 січня 1919 року на Софійський площі в Києві було проголошено Акт Злуки. Ним стверджувалось об’єднання двох держав — УНР і ЗУНР — у єдину соборну Українську державу: «Віднині на всіх українських землях, розділених віками — Галичині, Буковині, Закарпатській Русі і Наддніпрянщині буде єдина велика Україна. Мрії, задля яких найкращі сини України боролися і вмирали, стали дійсністю».

      З цієї нагоди у відділі читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки діє книжкова виставка «Соборна Україна: від ідеї до життя», на якій представлено видання, що висвітлюють минуле та сьогодення нашої держави.

      Запрошуємо всіх, хто цікавиться історією рідного краю, відвідати нашу книгозбірню!
                                                                      Публікацію підготувала Тетяна Зуляк,
                                                                      бібілотекар читального залу

105 річниця від дня народження Степана Бандери

   Першого січня 2014 року Україна відзначала 105 річницю від дня народження Степана Бандери — найвидатнішого українця всіх часів. Мало хто є байдужим до його імені, бо живі ще соратники і послідовники, та й ідеї, за які він віддав життя, не чужі багатьом українцям, народженим після його смерті.

     Провідник ОУН Степан Бандера залишається й досі однією з найменш досліджених постатей українського визвольного руху. Визначний життєвий шлях борця за волю, поки що, не здобув належної йому уваги з боку істориків. Сучасним дослідникам належить дати ґрунтовну оцінку Степанові Бандері як людині, творцю, організаторові й лідеру ОУН 1930—1950 років.

     На радіо «Лад», хвиля 71.3 FM, у передачі Олександри Славської «Особистості» з розповіддю про українського політичного діяча, ідеолога українського націоналістичного руху ХХ століття Степана Бандеру виступила бібліотекар відділу читального залу Валентина Вітенко.

В Новий рік, в Різдво Христове будьте радісні, панове!
Хай до вашої оселі колядки прийдуть веселі,
Буде щастя і здоров'я, в справах лад, комора повна,
А на вашому столі — паляниці запашні.
Щоб ви нас не забували, з нами завжди справу мали,
Хай завжди щастить і всюди, з вами хай добробут буде!

До 100-річчя від дня народження Миколи Амосова

6 грудня 2013 року виповнюється 100 років з дня народження видатного лікаря-хірурга, вченого, письменника, громадського діяча, академіка, дійсного члена Національної академії наук України, першого директора Київського науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії Миколи Михайловича Амосова.

«Якби можна почати жити спочатку — я вибрав би те ж саме: хірургію і на додаток — мудрування над «вічними питаннями» філософії: істина, розум, людина, суспільство, майбутнє людства», — з упевненістю говорив Микола Амосов.

6 грудня 2013 року на радіо «Лад», хвиля 71.3 FM, у передачі Олександри Славської «Особистості» з розповіддю про надзвичайно цікаве життя та багатогранну наукову діяльність видатного українського лікаря-хірурга, вченого, письменника — Миколи Амосова, виступила бібліотекар відділу читального залу Валентина Вітенко.

"Ольга Кобилянська: відома і незнайома"

З нагоди відзначення 150-річчя від дня народження видатної української письменниці Ольги Кобилянської в читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася літературно-музична композиція «Ольга Кобилянська: відома і незнайома»

Роджена на Буковині в малім містечку в Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста, в глибині гір карпатських, яко донька небагатих родичів», – писала Ольга Кобилянська в автобіографії 1903 року.

У нинішньому, XXI столітті Ольга Кобилянська гарантовано була б однією з тих особистостей, яких бажано і престижно запрошувати на резонансні теле– та радіошоу, літературно-мистецькі акції, диспути, дискусії і т. п. З нею було б цікаво розмовляти про мораль, етику, естетику, релігію, театр, кіно, живопис, літературу, про митця та загал, про становище й роль у суспільстві чоловіків і жінок, про батьків і дітей, про матеріальне і духовне, національне та інтернаціональне, про народ і його провідників тощо. Було б цікаво, бо якраз отакі й дотичні теми спонукали її до літературної праці, давали матеріал для окремо занотованих спонтанних роздумів, для записів у щоденниках, для листів, для нечисленних публічних виступів.

У пам'яті найчастіше зринають слова знаного вітчизняного майстра слова Василя Земляка: «Ольга Кобилянська була великою письменницею, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх у нашому народі, приніс їх у новий світ такими ж великими, самобутніми і неповторними, якими вони були зразу ж після своєї появи».

Відтоді минуло багато часу, але Ольгу Кобилянську, її творчу спадщину аналогічно сприймають і сучасні читачі. Аби збагнути причини цього, недостатньо пам'ятати загальновідому, начебто скромну та неоднозначну самохарактеристику письменниці: «Одна праця, одне перо та власне моє я зробили мене тим, чим я є, – робітницею свого народу». 

Визначальну роль у формуванні її особистості, становленні мистецького таланту відіграла сім'я видатної української письменниці. Рідні Ольги Кобилянської – люди різних професій, уподобань і захоплень – намагалися допомогти їй у житті, в літературних пошуках. Все життя Ольги Кобилянської та її родини було пов’язане з музикою.

Саме цій темі - темі родини і присвячена ця літературно-музична композиція, яка була наповнена музичними творами у виконанні студентів інституту мистецтв ТНПУ ім.. Володимира Гнатюка.    

                                                                         Оксана Содомора, 
                                                                         головний бібліотекар відділу читального залу ОУНБ