"Доба розстріляного відродження"(до Дня пам’яті жертв політичних репресій)

Історія України сповнена героїзму, боротьби за свободу, але й великих трагедій. Однією з таких трагічних сторінок стали масові політичні репресії, які торкнулися мільйонів людей. Щоб зберегти пам’ять про ці страшні події та вшанувати невинно загиблих, в Україні встановлено День пам’яті жертв політичних репресій.

Політичні репресії — це переслідування, арешти, ув’язнення, заслання та страти людей за їхні політичні переконання, діяльність чи просто за підозру у «нелояльності» до влади. Наймасштабніші репресії в Україні відбувалися у період радянської тоталітарної влади, особливо у 1930-х роках під час правління Йосипа Сталіна.

Причини репресій

Основною метою репресій було знищення будь-якого опору або незалежного мислення, яке могло зашкодити радянській владі. Найчастіше жертвами ставали:

Інтелігенція — письменники, вчені, художники;

Священники та віруючі;

Селяни — особливо під час колективізації;

Військові та політичні діячі;

Звичайні громадяни, яких несправедливо звинувачували у шпигунстві, саботажі, антирадянській діяльності.

Масштаби трагедії

За даними дослідників, лише у період Великого терору 1937–1938 років було заарештовано понад 1,5 мільйона осіб, з яких більше 700 тисяч були розстріляні. В Україні ці цифри становлять сотні тисяч жертв. Багато хто був депортований до Сибіру, ув’язнений у таборах ГУЛАГу, втратив родини, домівки і життя.

Відомі жертви репресій

Серед відомих українців, що стали жертвами політичних репресій:

Лесь Курбас — режисер і театральний діяч;

Микола Зеров — поет, літературознавець;

Микола Хвильовий — письменник;

Василь Стус — поет і правозахисник, загинув у таборі вже в 1985 році;

Олександр Шумський, Григорій Косинка, Євген Плужник та багато інших.

Багато з них входили до так званого покоління «Розстріляного Відродження» — талановитих митців, яких знищила радянська влада.

Пам’ять і вшанування

Указом Президента України від 21 травня 2007 року було встановлено День пам’яті жертв політичних репресій, який щороку відзначається третю неділю травня.

У цей день:

Приспускаються державні прапори;

Проводяться релігійні служби та панахиди;

Люди приносять квіти до меморіалів та пам’ятників;

Відбуваються уроки пам’яті, виставки, документальні покази.

Одним з головних символів пам’яті є Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» — місце масових поховань жертв репресій біля Києва.

Чому важливо пам’ятати?

Знати і пам’ятати про політичні репресії — це не лише вшанування жертв, а й попередження того, щоб подібні злочини ніколи не повторилися. Історія має навчити нас цінувати свободу, права людини, демократію, а також поважати одне одного та боротися за справедливість.

День пам’яті жертв політичних репресій — це не просто дата в календарі. Це заклик до кожного з нас не бути байдужим до історії, пам’ятати про страждання мільйонів невинних людей, цінувати свободу слова і думки. Лише завдяки пам’яті ми можемо побудувати майбутнє без страху, насильства і несправедливості.