Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

середу, 4 травня 2022 р.

Україна найкраща.

 Яке б місце не займала Україна у міжнародних рейтингах – для нас, українців, вона найкраща. Це наша Батьківщина, земля наших прадідів і наша рідна країна, де ми живемо і в найтяжчі часи робимо все можливе для її процвітання і того, щоб ми мали гідне життя і повагу серед громадян інших країн. Дізнатися більше про нашу культуру і історію можемо з добірки «Україна найкраща».

Зі сторінок альбому постає така рідна і водночас незвідана земля з гордим іменням – Україна: її яскрава різноманітна природа, її унікальні мистецькі та історичні пам’ятки, її щирі, працелюбні, красиві люди. До світлин подано коментарі – історичні довідки, легенди.


          26.890 (4 Укр)

К 50 

Клочко, В. Моя Україна / В. Клочко. — Вища шк., 2009. — 239 с.

 

Подорож до козацького краю, надиханого споконвічною Скіфією, знайомство з його історією, стало потужним поштовхом до тривалих досліджень. «Симфонія Золотої Пекторалі» - це данина пам’яті Борису Мозолевському, ще одна розповідь про величну Скіфію. Тепер з виданням можна ознайомитися і в міському народному історико-краєзнавчому музеї ім.М.Занудька, де продовжують збирати матеріали про видатного українця, котрий залишив світові безцінну спадщину.

903

С37 

Симфонія пекторалі. — Київ : Мистецтво, 2021. — 183 с. : іл. — До 50-річчя знайдення пекторалі з кургану Товста Могила. — Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України.

Наша чарівна країна багата на туристичні дива, які обов’язково слід побачити й відвідати. Мальовнича природа Карпатських гір та Криму, архітектурні пам’ятки великих міст та маленьких сіл, велич старовинних фортець і храмів та краса дендрологічних парків зачаровують і приваблюють.

Двісті дивовижних ілюстрацій з описами об’єктів, що їх містить ця книжка, допоможуть більше дізнатися про різні куточки нашого краю. Тож хутчіш розгортайте альбом і поринайте в захопливу мандрівку Україною! Видання стане чудовим подарунком до будь-якого свята чи просто на згадку. А також познайомить гостей із-за кордону з перлинами української землі.

 

913(477)

Л24 

Лапшина, Людмила. Україно, я люблю тебе! = Ukraine, i lоve you! : [путівник] / Л. В. Лапшина ; гол. ред. О. Кандиба ; пер. англ. Ю. Чурилової. — Харків : Вівват, 2017. — 126 с. : іл.

У цьому 400-сторінковому альбомі – понад 700 ілюстрацій із більш ніж 50 музеїв, архівів і бібліотек України та світу. Про наш герб – ніби простий, але досі загадковий. «Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський 100 років тому, коли Тризуб затверджено гербом УНР. Хоч йому ближчою була ідея цілком нового символу «творчої мирної праці в новій Україні» – золотий плуг на блакитному полі. Під час тогочасної дискусії, який із наших історичних символів гідний стати головним знаком новітньої української державності, «претендентами» передусім були три: галицький золотий лев, що спинається на скелю; київський архистратиг Михаїл, який на зламі XIX–XX ст. став сприйматися, як герб Наддніпрянської України; козак із мушкетом із часів Гетьманщини, який уже у XVIII ст. трактували як «національний герб». Про кожного з них в альбомі – по декілька десятків сторінок. Власницький знак із монет часів князя Володимира Великого, відомий доти лише вузькому колу фахівців, сприймався попервах радше як несміливий компромісний варіант. Але він став пострілом «у яблучко». Було кілька факторів, що переважили тоді на його користь справу нашого національно-державного герба. У цій книжці про це йдеться. І стався феномен: геть давно забутий, але тепер віднайдений – Тризуб умить прижився як національно-державний герб України. Усі решта символів, що мали куди сильніші позиції та тривалішу (але не глибшу!) традицію, відступили на другий план. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізував історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю. Упродовж усього XX ст. наш герб надихав мистців на створення його художніх інтерпретацій. Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Юліян Буцманюк, Олекса Новаківський, Павло Ковжун, Петро Холодний, Роберт Лісовський, Микола Битинський, Ніл Хасевич, Михайло Михалевич, Микола Бутович, Мирон Левицький, Михайло Дмитренко, Святослав Гординський та ін. – їхнім роботам у цьому альбомі присвячено багато сторінок. А про Тризуб загалом – понад половину цієї книжки.

92

Г81  

Гречило, Андрій. Наш Герб : українські символи від княжих часів до сьогодення : альбом / А. Гречило ; упоряд. і заг. ред. Б. Завітій ; пер. англ. В. Шевадуцька ; гол. ред. Л. Лихач. — Київ : Родовід, 2018. — 400 с. : іл.

У цій книзі зібрано роботи понад 60 фотографів, це понад 140 унікальних знімків. Завданням авторів було показати шлях незалежності очима кількох талановитих українських репортерів та документалістів. Ви не знайдете тут вичерпного списку імен та історичних подій. Фото – символи, важливий історичний та культурний багаж, який має силу змінювати громадську думку, тим самим впливаючи на історію.

 

94(477)

Ч-49

Чернов, Мстислав Андрійович. Незалежні : 100 найвизначніших фотографій сучасної України. / М. Чернов. — Київ : Ваш автограф, 2021. — 240 с. : іл. — Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України. 

Немає коментарів:

Дописати коментар