Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

понеділок, 20 вересня 2021 р.

Культ предків.

 Історія нашої країни переконливо доводить, що чи не кожен етнос, навіть не дуже численний, має у своєму розподілі етнографічні групи, позначені в культурі, мові й звичаях специфічними рисами. Етнографічні групи українців, що найкраще зберегли свою самобутність, проживають у Карпатському районі. Це гуцули, бойки, лемки, які утворюють у гірській місцевості своєрідні етнографічні підрайони. Докладніше про особливості етнографічних груп українців Карпат та інших місцевостей – у книжках з добірки «Культ предків».

39

Е88   

Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули / редкол.: Я. Тарас, М. Сополига, У. Мовна [та ін.] ; за наук. ред. С. Павлюка ; худож.-оформ. Мендор М. С. ; НАН України, Ін-т народознавства. — Харків : Фоліо, 2020. — 379 с. : іл. — (Великий науковий проект).

«Етнографічні групи українців Карпат. Бойки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків. Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідністю відзначаються мелодика народного співу, інстру­ментальна музика, традиційні танці, самобутнє народне мистецтво та ін. Ще в минулому Гуцульщина славилася своїм багатим ужитково-декоративним мистецтвом: керамікою, різьбою по дереву, чудо-писанкою, художнім ткацтвом, вишивкою, художньою обробкою металу, шкіри, виробами із рогу. Неповторною колористичною гамою і художньою орієнтацією відзначається традиційний гуцульський одяг із властивими йому прикрасами і доповненнями (згардами, чересами, тобівками тощо).

39

Е88   

Етнографічні групи українців Карпат. Лемки / редкол.: Я. Тарас, М. Сополига, У. Мовна [та ін.] ; за наук. ред. С. Павлюка ; худож.-оформ. М. С. Мендор ; НАН України, Ін-т народознавства. — Харків : Фоліо, 2020. — 363 с. : іл. — (Великий науковий проект).

У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр ­їхньої матеріальної традиційної культури — народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор та ін. Лемки, як одна з найпомітніших етнографічних груп українців, заслуговують на безумовне всебічне вивчення історико-соціального буття та культурної традиційності. Саме лемкам випала особливо важка доля через політичну ситуацію: бути уярмленими упродовж кількох століть не тільки одним окупантом, але й пере­бувати одночасно у складі декількох чужих держав, але не скоритися, не втратити своєї української самобутності, зберігши при цьому моральну велич і силу духу національного самоусвідомлення у найскладніших історичних випробуваннях. Лемків і Лемківщину слід розглядати не у загальноприйнятому руслі як українську діаспору, а як українське зарубіжжя, населення якого продовжує жити на своїй історичній батьківщині, але в політичних умовах іншої держави.

39

Е88   

Етнографічні групи українців Карпат. Бойки / редкол.: Я. Тарас, М. Сополига, У. Мовна [та ін.] ; за наук. ред. С. Павлюка ; худож.-оформ. М. С. Мендор ; НАН України, Ін-т народознавства. — Харків : Фоліо, 2020. — 574 с. : іл. — (Великий науковий проект).

Монографічне дослідження приурочене всебічному висвітленню унікального культурно-традиційного спадку бойків. Своєрідними рисами відзначаються різні галузі бойківської народної духовної культури, характер осмислення природних і суспільних явищ, комплекс норм народного звичаєвого права, моралі, етики, традиційних знань, обрядів, сімейного і побутового календарів тощо. В них переплелися нашарування народної буденної свідомо­сті різних епох, починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язиче­ських і пізніх християнських елементів, фантастичних ілюзорних уявлень із здобутками упродовж віків, практичним досвідом. Бойківська фольклорна традиція донесла до нашого часу цікаві пам’ятки давніх верств усної поетичної творчості українського народу, зокрема календарно- і сімейно-обрядової (колядки, ладканки), народні балади, соціально-побутові пісні, народні казки, легенди, перекази. Значний інтерес становить мелодична і тональна структура бойківських народних пісень та інструментальної музики, музичні й хореографічні особливості народного танцю. На виняткову увагу заслуговує образотворче народне мистецтво бойків — вишивка, форми і способи прикрашати одяг та інші побутові предмети, вироби з бісеру, різьблення по дереву, розпис писанок і народний живопис.

39

Ф66  

Фіцич, Наталка. Культ предків. Нетуристичні звичаї України / Н. Фіцич ; фот.: Р. Альмухамедова, А. Павлиніва, С. Цимбала. — Харків : Фоліо, 2017. — 170 с. : іл.

Відома журналістка, авторка телевізійних проектів: документального циклу «Відкрита зона» (соціальні, історичні, культурологічні явища та персони), «Майстер-клас» (народні ремесла та майстри), «ПроОбраз» (видатні діячі культури), Наталка Фіцич цілий рік подорожувала Україною, фіксуючи за допомогою фото- і відеокамери старовинні обряди і традиції різних регіонів нашої країни. Ця книжка — результат роботи багатьох людей, яким не байдужа спадщина наших предків.

39

С79   

Стельмащук, Г. Українське народне вбрання / Стельмащук Г. — Лівів : Література та мистецтво, 2019. — 256.

На джерельному і фактологічному матеріалі представлено шлях формування і побутування українського традиційного вбрання від найдавніших часів до початку XX ст. Розглянуто комплекси вбрання усіх етнографічних регіонів України. Вперше подано коротку характеристику вбрання української еліти, міщан і робітників.

Немає коментарів:

Дописати коментар