Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

пʼятниця, 16 квітня 2021 р.

Історія України в постатях.

 Змінюються часи, і оцінки фактів істориками в світлі наступних подій також можуть змінюватися. Спогади людей, які пережили певні епізоди, можуть бути дещо суб′єктивними. Але часто події безповоротно змінюють долі. І свідченням того, що відбулося, слугують документи, які зберігаються в архівах. З цієї добірки ви дізнаєтеся про рішення і дії видатних постатей з різних епох – Мазепу, Скоропадського, Грушевського і Петлюру, які зробили внесок в українську державність. А також довідаєтеся про долі простих вояків, які зробили усе, що від них залежало,  з вірою, що наступним поколінням в Україні житиметься краще.

94(477)

К78 

Кралюк, Петро. Історія України «Без брому». Розвиток державності на українських землях / П. Кралюк ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 424 с. : іл. — (Великий науковий проект).

Книга Петра Кралюка «Історія України, яку можна читати «без брому». Розвиток державності на українських землях» розкриває історію державних змін на теренах України від прадавніх часів до нашого сьогодення. Усупереч висловлюванню відомого українського письменника і політика початку ХХ ст. Володимира Винниченка, мовляв, не можна українську історію читати без брому, тобто заспокійливого, автор акцентує увагу на тому, що бездержавність — явище, характерне для багатьох народів. Тому українці у своєму прагненні створити власну державу були далеко не одинокі. Проте, проживаючи в різних країнах і обіймаючи високі посади, вони зробили чимало для становлення, зокрема Угорського королівства, Речі Посполитої, Російської імперії, Османської імперії, і врешті-решт здобули свою державу.

94(477)

К78 

Кралюк, Петро Михайлович. Чорна рада / П. М. Кралюк ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Бібколектор, 2019. — 201 с. : іл.

           У книзі Петро Кралюк розповідає про події, які передували Ніжинській чорній раді 1663 року, а також про її наслідки. Особливо звертає увагу на діяльність таких гетьманів і козацьких проводників, як Іван Виговський, Юрій Хмельницький, Яким Сомко та Іван Брюховецький. Автор намагається показати, яку роль відіграла означена подія в контексті козацької революції середини ХVII століття. У виданні також розглянуто, як Ніжинська чорна рада знайшла відображення в козацькому літописанні та романі П. Куліша «Чорна рада».

94(477)

Ж91 

Журавльов, Денис Володимирович. Іван Мазепа: людина, політик, легенда / Д. В. Журавльов ; худож.-оформ. М. С. Мендор. — Харків : Фоліо, 2020. — 348 с. : іл. — (Великий науковий проект).

Іван Мазепа (1639—1709) — одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають палкі суперечки. Мало кому випала така цікава й непроста доля за життя та після смерті. Приятель Петра І, один з перших кавалерів найвищого російського ордену Андрія Первозванного — і борець за інтереси Української козацької держави; будівничий величних соборів — і «Юда», відлучений від церкви, підданий анафемі, що проголошувалася з амвонів тих же соборів; неймовірно обережний майстер складних дипломатичних ігор — і людина, що зуміла поставити на карту все і, зрештою, програла найголовнішу й найризикованішу гру свого життя; блискучий світський кавалер у дусі розкішного, неповторного XVII століття, улюбленець жіноцтва — і чи не єдиний справді обдарований поет і музикант серед українських гетьманів... Про Мазепу ніколи не забували (хоч як не пригадати пушкінське з «Полтави» «Забыт Мазепа с давних пор...») і прихильники, і супротивники української ідеї. Той, хто прочитає цю книгу, зможе створити свій власний варіант образу гетьмана Мазепи — одного з найколоритніших, найцікавіших українців за всю історію нашої країни.

94(477)

Є63 

Єнсен, Альфред. Мазепа: іст. картини / А. Єнсен ; пер. зі швед. Н. Р. Іваничук ; худож.-оформ. М. С. Мендор. — Харків : Фоліо, 2020. — 183 с. : іл. — (Великий науковий проект).

Книжка «Мазепа. Історичні картини» – це переклад історичної монографії Альфреда Єнсена, створеної в 1912 році. Постать Івана Мазепи і досі є надзвичайно суперечливою, по-різному переосмислюється й викликає різноманітні дискусії не лише в українській, але і в європейській спільнотах. Окрім цього, особистість та вчинки гетьмана постійно міфологізуються та романтизуються, овіюються численними теоріями, припущеннями і вигадками такою мірою, що навіть досвідченим науковцям важко відділити істину від вимислу. Дослідження Альфреда Єнсена не позбавлене суб’єктивних оцінок та висновків, проте в той же час становить неабияку цінність для українців, оскільки, по-перше, дозволяє поглянути на себе і свою історію очима видатного європейця, а по-друге, містить багато фактичного матеріалу, спогадів та листування, які можуть засвідчити невідомі моменти з життя Івана Мазепи та відкрити широкому загалу його об’єктивний портрет.

94(477)

Я60 

Яневський, Данило Борисович. Грушевський, Скоропадський, Петлюра / Д. Б. Яневський ; худож.-оформ. М. С. Мендор. — Харків : Фоліо, 2020. — 795 с. : іл. — (Великий науковий проект).

На сторінках цієї книги автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський?, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917—1920 рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на теренах сучасної України у ті часи.

94(477)

М25 

Мараєв, Владлен. Україна, 1918: хроніка/ В. Мараєв ; худож.-оформ. М. С. Мендор. — Харків : Фоліо, 2020. — 295 с. : іл. — (Великий науковий проект).

           «Україна, 1918: Хроніка» – це огляд найбільш значущих для історії нашої Батьківщини подій, що трапилися у скорочений календарною реформою рік. Проголошення самостійності Української Народної Республіки, укладення Брест-Литовського миру з Центральними державами, гетьманський переворот і проголошення Української Держави під керівництвом Павла Скоропадського, заснування Української Академії наук, антигетьманське повстання під проводом Директорії та відновлення Української Народної Республіки — такої «програми» цілком могло вистачити на декілька десятиліть, але усе це і навіть більше вмістив у себе короткий 1918-й. Основну увагу приділено тим подіям, які, на думку автора, є найбільш важливими, цікавими й визначальними для подальшого розвитку нашої країни. Популярний виклад матеріалу в поєднанні з ілюстраціями й наведеними історичними джерелами (державними документами, газетними повідомленнями, щоденниковими записами і спогадами військових та політичних діячів того часу) сприяє легкому прочитанню і дає змогу усвідомити, скільки зусиль було докладено для того, щоб Україна стала незалежною.

94(477)

К56 

Коваль, Роман.«Батькам скажеш, що був чесним»: невигадані історії та вояцькі біографії/ Р. Коваль ; наук. ред. Ю. Юзич ; Б-ка Іст. клубу «Холодний Яр». — Київ : Іст. клуб «Холодний Яр»: Видавець Мельник М. Ю., 2019. — 568 с. — (Отаманія ХХ століття ; кн. 10).

Про українсько-російську війну в 1917–1930-х роках та звичайних українців, які в боротьбі проти російських окупантів ставали героями. Книжка заснована на документах із ГДА СБУ і ЦДАВО України та спогадах вояків Армії УНР, учасників повстансько-партизанського руху і кубанських козаків.

Немає коментарів:

Дописати коментар