Українська міфологія.

Етнографія — історія народу, яка включає в себе історію його житла, одягу, харчування, родинного укладу, форм побуту. Це історія його світогляду, народних знань, вірувань і марновірства, обрядів і звичаїв. І ці звичаї та міфи міцно укорінилися в нашому сучасному житті, і часто ми не можемо пояснити чому саме так думаємо чи діємо. Добірка книжок «Українська міфологія» відповість на чимало питань і пояснить історію символів, обрядів, оберегів, заборон і забобон, які формувалися тисячоліттями.

398(477)

К64  

Кононенко, Олексій Анатолійович. Українська міфологія. Фольклор, казки, звичаї, обряди / О. А. Кононенко ; графіка і малюнки В. А. Кононенка ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 159 с. : іл.

Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з багатством фольклору, або усної народної творчості, що являє собою складову художньої культури народу. Слово, особливо поетичне, завжди високо шанувалося українцями, воно з давніх-давен пов’язане з традиціями, обрядами, ритуалами, з різними видами діяльності людини, з її переживаннями і настроями. Можна стверджувати, що фольклор узагальнює життєвий досвід, світогляд та естетичне ставлення людини до дійсності й донині залишається живильним джерелом для сучасної літератури та мистецтва.

398(477)

К64  

Кононенко, Олексій Анатолійович. Українська міфологія. Зброя, ритуали, обереги / О. А. Кононенко ; графіка і малюнки В. А. Кононенка ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 127 с. : іл.

Ця книжка докладно розповідає про різні види зброї та обладунків наших далеких предків, які хоч і були наділені, як сказав видатний діяч чеського і словацького національного відродження Павел Йозеф Шафарик, «тихою величчю», але завжди вміли постояти за себе.

398(477)

К64  

Кононенко, Олексій Анатолійович. Українська міфологія. Символіка / О. А. Кононенко ; графіка і малюнки В. А. Кононенка ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 217 с. : іл.

Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з розмаїттям притаманних йому тваринних і рослинних символів. Пошанування тварин у слов’ян має прадавнє коріння. Люди, які жили в лісах і степах, часто стикалися з представниками тваринного світу. Деякі звірі ставали в нагоді у господарстві, за умов коли з ними вміли налагоджувати стосунки; інших поважали за силу і вважали їх захисниками, оберегами роду чи племені, такі тварини звалися тотемами. І до дерев, квітів та рослин слов’яни ставились з особливою пошаною, наділяючи їх надприродними властивостями. Саме тому з’явилися перекази про світове дерево, яке обіймає коренями землю, а гілками тримає небо.

398(477)

К64  

Кононенко, Олексій Анатолійович. Українська міфологія. Божества і духи / О. А. Кононенко ; графіка і малюнки В. А. Кононенка ; худож.-оформ. О. А. Гугалова-Мєшкова. — Харків : Фоліо, 2020. — 191 с. : іл.

Міфи, легенди, вірування, замовляння, заклинання... Вони переходять із століття в століття, від покоління до покоління. Ці нетлінні духовні скарби далеких пращурів з їхньою чарівною образністю і символікою, не звичними для нас божествами, духами та персонажами, яким притаманна надлюдська магічна енергія і здатність перевтілюватися, виповідають нам, може, навіть більшою мірою, ніж науково-документальні праці, глибинні процеси духовного життя прадавніх людей, їх світогляд, засвідчують еволюцію їх моралі, психології. Не пізнати їх — просто обікрасти себе. На основі досліджень, етнографічних праць, спостережень і розвідок у нашому виданні дбайливо зібрано і систематизовано великий матеріал — з маленьких часточок знань і відомостей, що дійшли до нас з глибини століть, складається велична картина світобачення далекого слов’янського пращура.

39

Н20  

Найден, Олександр Семенович. Українська народна лялька / О. С. Найден. — 2-ге вид. — Київ : Стилос, 2020. — 240 с. : іл.

Українська народна лялька становить частину іграшкової культури, а разом з тим – і частину східнослов’янської та європейської лялькової культури ХХ ст. Українська ж народна іграшкова культура є не просто частиною селянського культурного простору з його обрядовими традиціями, метафізичними чинниками та історичною пам’яттю – вона є своєрідною його моделлю. Найперше, найголовніше завдання цієї книги – показати красу (зовнішню – декоративно пластичну і внутрішню – духовну) народної автентичної ляльки. Важливими є також визначення місця й ролі цієї ляльки в контексті сучасної лялькової культури, аналіз її антропоморфних предтеч, виявлення її традиційних домінантних ознак (іконографії, типажності, матеріалу, декоративних принципів тощо), її явних та опосередкованих зв’язків з «одягненою» сувенірною лялькою, лялькою колекційною (музейною), лялькою авторською.

У книжці використано здобутки сучасної археології, історії, фольклористики, етнології, культурології, та філософії з метою якомога повнішого розкриття образу української народної ляльки, висвітлення її семантичних прообразів та історичних прототипів, визначення її місця і ролі в українській іграшковій культурі.

398

Т88  

Турунен, Арі. Ознаки добра і зла. Забобони: історія забобонних звичаїв / А. Турунен ; пер. з фін. І. Малевич. — Львів : Вид-во Аннети Антоненко, 2020. — 192 с.

Чому відьма літає на мітлі, а чорт має роги? Чому заяча лапка приносить удачу, а сім - щасливе число? Як ім’я впливає на долю людини і яким був знак Каїна?

Книжка знайомить читача зі строкатим і захопливим світом забобонних звичаїв - звичаїв, які в повсякденному житті ми часто навіть не помічаємо. Ми стукаємо по дереву або плюємо через плече, коли дорогу перебігає чорна кішка, але більше не знаємо, чому так робимо. За допомогою забобонних звичаїв боролися зі страхами, але також прагнули подбати про власне щастя й вдачу, бо людина - єдина тварина, яка свідомо намагається вплинути на власну долю. У семи «щасливих» розділах книжки Арі Турунен зазирає в історію культури забобонів і розкриває деякі дивовижні секрети. Наприклад, сережки спочатку використовували для захисту від злих сил, слово «паніка» має походження від бога Пана, що визивав безконтрольний страх, а схрещення середнього і вказівного пальців для уникнення невдачі спочатку було символом парування.

1

Б48   Бердник, Громовиця. Знаки карпатської магії. Таємниця cтарого Мольфара / Г. Бердник. — Львів : Terra Incognita, 2020. — 224 с. : іл.

Вперше видана 2006 року, книга «Знаки карпатської магії» прочинила українському читачеві двері у містичний світ карпатського мольфарства і викликала живий інтерес до цього таємничого аспекту гуцульської культури. Робота над книгою поклала початок багатолітній дружбі авторки з карпатським «непрОстим» Михайлом Нечаєм — примівником, мольфаром і майстром Традиції. Надзвичайно цікаві бесіди з ним, пересипані дивовижними зразками фольклорних магічних текстів і доповнені роздумами Громовиці Бердник про карпатське мольфарство як складову світової магічно-шаманської культури, лягли в основу «Знаків карпатської магії». А тепер вони ще й надихнули талановиту художницю-ілюстраторку Анастасію Стефурак на створення чудового художнього обрамлення для оновленого видання.