Традиції та звичаї українського народу

    Український народ здавна славиться багатою культурною спадщиною, що відображається у народних традиціях, обрядах та звичаях. Саме вони формували світогляд наших предків, супроводжували їх у повсякденному житті, святкуваннях і важливих подіях. Через пісню, вишивку, народні ремесла, обряди та символіку українці передавали з покоління в покоління мудрість, віру й любов до рідної землі.

     Колядування взимку, щедрування, веснянки, обрядові свята Івана Купала та Зелених свят, традиції українського весілля та хрестин — усе це не лише барвисті звичаї, а справжні культурні коди нації, які зберігають дух нашого народу.

    Заходячи на подвір'я, колядники просять дозволу заколядувати і, коли господарі погоджуються, колядники починають виставу з віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівуються господар, господиня та їхні діти, зичиться їм щастя і здоров'я, а в господарстві, щоб були статки і щедрий приплід.

    На більшості території України сучасне колядування триває до Водохреща (6 січня). Проте на Київщині до середини минулого століття колядники ходили від хати до хати аж до свята Стрітення Господнього (2 лютого).

 

 

    Дідух — це український традиційний різдвяний оберіг у вигляді снопа першого або останнього врожаю (житнього, пшеничного), що символізує дух предків, зв'язок поколінь, добробут та майбутній урожай, який ставлять у «червоному куті» на Святвечір і зберігають до Водохреща, після чого його спалюють, щоб відпустити душі пращурів. Це давній дохристиянський символ, який часто замінював ялинку і виготовлявся з колосків та прикрашався стрічками.

    Традиційні українські страви на Різдво — це 12 пісних страв на Святвечір, головними з яких є кутя (пшениця з маком, горіхами, медом) та узвар, а також борщ із вушками, вареники, голубці, рибні страви, гриби, капуста з пшоном, пампухи з часником або начинкою, та оселедець. Ці страви символізують добробут, здоров'я та достаток родини, а стіл накривають під скатертину з сіном.

    Сьогодні, перегортаючи сторінки книжок, представлених на виставці, ми пригадуємо давні традиції, відкриваємо нові факти та усвідомлюємо значення культурної спадщини в сучасному житті. Адже знання свого минулого допомагає нам цінувати й берегти національну ідентичність та передавати її наступним поколінням.