Історія нашої церкви.

Наприкінці липня в Україні відзначають свято, присвячене одній з найважливіших подій в історії Київської Русі. У цей день православна церква згадує хрещення Русі київським князем Володимиром Великим. Офіційно свято називається День Хрещення Київської Русі-України.

Свято відзначається щорічно 28 липня в день церковної пам'яті князя Володимира, зарахованого до лику святих. Встановлено це свято указом Віктора Ющенка від 25 липня 2008 року. Точний день і навіть рік реальної події не відомий. Більшість істориків вважають, що Русь прийняла хрещення в 988 році, але є й інші версії.

Князь Володимир Святославович до 30 років був язичником. Під час свого правління він зрозумів, що релігія з багатобожжям вичерпала себе. Тому Володимир прийняв християнство з Візантії, адже Візантія була найрозвиненішою і найсильнішою країною континенту. Прийняття християнства сприяло б розвитку країни і зміцненню зв'язку Київської Русі з європейськими країнами.

Цікаві факти про хрещення Русі і свята:

Першою спробою впровадження православ'я було "Фотієво хрещення" в 867 році.

Першим правителем Русі, який прийняв християнство, стала княгиня Ольга - бабуся Володимира Великого.

Кілька країн Європи прийняли хрещення пізніше Київської Русі. Це були Ісландія, Норвегія і Швеція. Остання довго вважалася язичницькою і варварською країною.

До прийняття християнства князь Володимир вів розпусне життя і багато разів одружувався.

Багато православних церков в це свято влаштовують особливі богослужіння і дзвонять в дзвони.

Дізнаймося більше про історію нашої церкви, прочитавши книжки з фонду читального залу Тернопільської обласної універсальної бібліотеки.

2

К20 

Капранов, Дмитро. Історія нашої церкви / Д. Капранов, В. Капранов ; наук. ред. о. Віталій Клос ; худож. О. Костенко. — Київ : Зелений пес : Гамазин, 2018. — 80 с. : іл.

Усі ми знаємо, що Володимир хрестив Київ. Але звідки тоді взявся Московський Патріархат і що він робить в Україні? Хто такі греко-католики, і чим вони відрізняються від католиків? Звідки в нас протестанти і старообрядці? Брати Капранови знамениті своїм вмінням розповідати просто і цікаво про найскладніші речі. Тому з цієї тоненької книжечки ви довідаєтеся не лише про карколомні пригоди, таємні змови та підступні інтриги, які супроводжували розвиток Української Церкви, але й дізнаєтеся про те, хто навчив Україну читати, друкувати книжки та завів у нас бібліотеки, хто склав першу абетку та привіз до Києва перший телескоп, чому в українських храмах так гарно співають - і багато іншого, прецікавого та надзвичайно потрібного кожному українцю.

63.3(4Укр)

Б78  

Бокієвський, В. Ф. Історія хрещення Київської Русі / В. Ф. Бокієвський ; кол. ред.: Г. Б. Мунін [та ін.]. — Київ : Кондор, 2013. — 64 с. : іл.

У виданні широко розглядаються як відомі, так і малознані історичні події, що супроводжували процес прийняття і поширення християнства на українських землях. Книга перенесе юного читача в атмосферу історико-культурних подій, які відбувалися під час масового хрещення у 988 році мешканців Києва, а згодом й інших міст Руської держави, князем Володиимиром Святославовичем.

 

86

А90 

Аскольдова могила: українське християнство крізь віки /  упоряд. : І. Онишкевич, Н. Пуряєва. — Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2015. — 336 с.

У книзі висвітлено історію храму Святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі, починаючи з ІХ ст., історію одного з найвизначніших українських некрополів – Аскольдового кладовища, що був стертий з лиця землі в 1930-х роках. Книга розповідає про становлення й розвиток греко-католицької парафії Святого Миколая на Аскольдовій могилі, найвизначніші події з її життя, що стали водночас важливими подіями в історії України та Української Греко-Католицької Церкви, серед яких, зокрема, апостольский візит Святішого Отця Блаженного Івана Павла ІІ та введення на престіл Екзарха Києво-Вишгородського владики Любомира Гузара. Книга розповідає про працю парафіян над відновленням історичної пам’яті та історичної справедливості, пов’язаними з Аскольдовою могилою: реставрацію храму-ротонди, зведення меморіалу на могилі Героїв Крут, відновлення культу першомученика та хрестителя України-Русі князя Аскольда-Миколая.

82.09(477)

М48 

Мельник, Ярослава. Апокрифічний код українського письменства / Я. Мельник ; Укр. Католицький Ун-т. — Львів : Вид-во УКУ, 2017. — 376 с. — (Київське християнство). — Київське християнство та унійна традиція.

Книгу присвячено осмисленню апокрифічного інтертексту української літератури. Крізь призму прочитання великого корпусу текстів українських книжників різних епох висвітлено процес входження апокрифів в український духовний простір, національну рецептивну модель «таємних» книг, книжний і релігійний характер української літератури.

 

2

Б48  

Березняк, Віктор. Сонцепоклонство чи Християнство? Віра в Сонце (Гора/Хора) чи Осіріса - Ісуса? : розвідки у галузі прадавньої української історії / В. Березняк. — Київ : Стебеляк, 2016. — 144 с. : іл. — (Таємниця Святого Христофора).

Читач має змогу ознайомитися з неупередженим перекладом «Історії Геродота», в якому виправлені основні неточності та свідомі перекручення фальшивих істориків, і поринути в прадавні часи Скитії, поглянувши на скитів очами очевидця тих подій. Примітки пояснять старі назви земель, країн, народів, міст і рік. Також в них проведений аналіз походження скитів, їх культури, звичаїв, мови та писемності. Відкрийте для себе багато нового про коріння українського народу, його славні традиції в землеробстві та військовій справі.