Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

четвер, 19 серпня 2021 р.

23 серпня Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму.

 Декларація Європейського парламенту про проголошення 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму:

«Європейський парламент,

- Беручи до уваги Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства,

- Беручи до уваги наступні статті Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основних свобод: Стаття 1 - Зобов’язання поважати права людини; Стаття 2 - Право на життя; Стаття 3 - Заборона катування і стаття 4 - Заборона рабства і примусової праці,

- Беручи до уваги Резолюцію 1481 (2006) Ради Європи Парламентської Асамблеї про необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів,

- Беручи до уваги Правило 116 своїх Правил процедури,

А. тоді як пакт Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 між Радянським Союзом і Німеччиною розділили Європу на дві сфери, що представляють інтерес за допомогою секретних додаткових протоколів,

B. тоді як масові депортації, вбивства і полон вчинені в контексті актів агресії з боку сталінізму і нацизму потрапляють в категорію військових злочинів і злочинів проти людяності,

С. в той час як, відповідно до норм міжнародного права, законодавчі обмеження не застосовуються до воєнних злочинів і злочинів проти людяності,

D. в той час як вплив і значення радянського ладу і окупації, а також для громадян посткомуністичних держав мало відомі в Європі,

Е. в той час як стаття 3 Постанова № 1904/2006 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 року встановлює на період з 2007 до 2013 року програму «Європа для громадян», щоб сприяти активності європейського громадянства (1) вимагає підтримки для дії програми «Активної Європейської Пам’яті», призначеної для запобігання будь-якого повторення злочинів нацизму і сталінізму,

1. пропонує 23 серпня оголосити Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму, в цілях збереження пам’яті про жертви масових депортацій і знищень, і в той же час вкорінення і зміцнення демократії, зміцнення миру і стабільності на європейському континенті;

2. доручає своєму Голові направити цю декларацію, до парламентів держав-членів.»

Пропонуємо добірку найновіших книжок, присвячених цій темі, з читального залу Тернопільської ОУНБ.

94(477)

Т68  

Тріумф людини. Українці в нацистських і радянських концтаборах / авт.: І. Бігун, В. Бондарук, В. В'ятрович [та ін.] ; під. заг. ред. В. В'ятровича ; Укр. ін-т нац. пам'яті ; Центр дослідж. визвольного руху. — Львів : Папуга, 2019. — 200 с. : іл.

Цей проект — про те людське, що не здатна знищити жодна система. Про небайдужий погляд, розказану казку, простягнуту руку, розділений окраєць хліба. Про силу волі, віри і любові. Про перемогу надії. Про свободу в серцях. Про тріумф людини.

Вихідці з України були в багатьох концтаборах нацистської Німеччини. Представлені тут історії свідчать: багато українців не хотіли миритися з роллю пасивних рабів нацизму. У таборах вони формували мережі взаємодопомоги та підпільні організації, наважувалися на втечі, бунти й повстання. Імперія ГУЛАГ розпочала свою роботу із становленням радянської влади і продовжила вбивати після падіння нацизму. У радянських концтаборах режим винищував українську націю. Але комуністи не досягли цілі. Українські в’язні були серед тих найактивніших, хто зруйнували, здавалося б непереможну, імперію ГУЛАГу.

Великою мірою завдяки тим українцям, які не зламались у нацистських і комуністичних концтаборах, ми зараз живемо у вільній незалежній державі.

94(100)

Д42 

Джонс, А. Геноцид: вступ до глобальної історії / А. Джонс ; пер. з англ. К. Диси ; наук. ред.: І. Винокурова, О. Стяжкіна, Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. — Київ : Дух і Літера, 2019. — 696 с. : іл.

«Геноцид: Вступ до глобальної історії» – це наймасштабніший за своїм охопленням посібник із проблем геноциду серед усіх, що видані дотепер. У цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies, геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я. Адам Джонс також приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим злочинам. Книжка представляє феномен геноциду в перспективі соціальних наук: психології, соціології, антропології, гендерних студій, політології та теорії міжнародних відносин. Це незамінне видання для дослідників геноцидів та всіх, хто зацікавлений у пізнанні однієї з найтривкіших хвороб людства.

94(477)

М28 

Марочко, Василь. Йосип Сталін - фельдмаршал Голодомору / В. Марочко ; Нац. музей Голодомору-геноциду, Ін-т дослідж. Голодомору. — Київ : Мельник М. Ю., 2020. — 104 с.

Висвітлено тактико-стратегічний задум сталінської політики хлібозаготівлі, особисту участь Сталіна у «розверстанні» обсягів примусового вилучення селянського хліба, республіканських та обласних планів заготівлі, ініціювання кремлівським володарем судових репресій проти так званих «ухильників» і «саботажників».

Немає коментарів:

Дописати коментар