«Чорнобиль не має минулого часу» (до Дня Чорнобильської трагедії)

26 квітня 2025 року минає 39 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції — наймасштабнішої техногенної катастрофи за всю історію ядерної енергетики у світі.

Замість негайних дій із порятунку й оповіщення населення та інформування міжнародної спільноти про катастрофу, радянська влада намагалася в типовій манері замовчати та применшити масштаби аварії. Зволікання з евакуацією людей призвело до поглиблення згубних наслідків для здоровʼя та життів людей.

Радянська влада мала б негайно повідомити населення про важливі кроки для мінімізації впливу радіаційного забруднення. Натомість у центрі Києва (близько 110 км від Чорнобильської АЕС) 1 травня 1986 року відбулася урочиста демонстрація, у якій взяло учать близько 120 тисяч людей.

росія продовжує злочини радянського союзу

Практика нехтування людськими життями, звична для тодішньої влади, донині широко застосовується у кремлі. Правонаступниця тоталітарного радянського режиму — росія — продовжує її людожерські традиції. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році російські війська захопили Чорнобильську АЕС і знищили одну з найсучасніших лабораторій світового рівня на її території — центр міжнародних досліджень, який роками слугував майданчиком для вивчення радіаційної безпеки.

Ще одним у низці терористичних актів росії була цілеспрямована дронова атака  на ЧАЕС 14 лютого 2025 році на новий безпечний конфайнмент. Цю ізоляційну аркову споруду над зруйнованим четвертим енергоблоком будували 45 країн — і лиш одній спало на думку її руйнувати. Через це конструкція, яка слугує бар'єром від радіації, зазнала пошкоджень, і виникла загроза витоку радіоактивних речовин. Завдяки оперативній роботі працівників ДСНС пожежу вдалося швидко загасити, наразі тривають відновлювальні роботи.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до катастрофічних наслідків. Понад 90 тисяч жителів Прип’яті, Чорнобиля та навколишніх сіл назавжди покинули забруднені домівки, понад 3 мільйони українців і загалом 10 мільйонів людей по всьому світу постраждали від аварії. Радіоактивним цезієм тоді було забруднено 3/4 території Європи.

Та масштаби катастрофи могли бути ще більшими, якби не подвиг ліквідаторів, які працювали в умовах екстремальної небезпеки. Багато з них пожертвували своїм здоров’ям та навіть життям, щоб зупинити подальше поширення радіації. Загалом понад 600 тисяч людей взяли участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Нинішні дії росії уможливлюють повторення цієї трагедії. Держава-терорист використовує ядерні об'єкти як інструмент шантажу. Це грубе порушення міжнародного права, принципів ООН і Статуту МАГАТЕ. Ми маємо зробити все можливе, щоб катастрофа, подібна до аварії на Чорнобильській АЕС, ніколи не повторилась.

 

 

«Книга – мудрість віків». ... (до Всесвітнього дня книги та авторського права)

                              

«Хто любить книгу, той далеко піде у своєму розвитку. Книга рятує душу від здерев’яніння»

Тарас Шевченко

 

Сьогодні, 23 квітня, відзначається Всесвітній день книги та авторського права. Відзначається щорічно саме цього дня, починаючи з 1996 року.

Ця дата вельми символічна для всієї світової літератури. «винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон, ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков, а також український письменник Григорій Тютюнник; у цей же день померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа.

Всесвітній день книги має на меті сприяти поширенню задоволення від книжок і читання. Щороку 23 квітня в усьому світі проводять святкування, мета яких – визнати чарівну силу книг, що є зв’язком між минулим і майбутнім, мостом між поколіннями та культурами. З цієї нагоди ЮНЕСКО та міжнародні організації, які представляють три основні галузі книжкової індустрії – видавців, книгорозповсюджувачів та бібліотеки, вибирають місто, яке стає Світовою книжковою столицею аж до 23 квітня наступного року. До речі, Світовою столицею книги на 2025 рік призначено Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Головне святкування відбувається щорічно в штаб-квартирі ЮНЕСКО, куди запрошують продавців книг, видавничі компанії та митців, щоб поділитися своєю пристрастю до книг та читання, проводяться практичні семінари для молоді з типографії, ілюстрування, книгопереплетення, книгодрукування. ЮНЕСКО щиро запрошує плекати книги як цінний інструмент для обміну знаннями, взаєморозуміння та відкритості у світі розмаїття.

Нині щодня наша країна потерпає від ворожих обстрілів. І важливо в такий стресовий час не панікувати, вірити в ЗСУ, всіляко допомагати наближати нашу перемогу і… читати. Адже книга – це не лише засіб отримання знань, хороший відпочинок і терапевтичні ліки. Це і зброя. Сьогодні росія чітко усвідомлює ідеологічне значення книжок – за час повномасштабного вторгнення вона зруйнувала в Україні понад 220 бібліотек, близько 400 споруд було пошкоджено, знищено майже 200 млн примірників книжкового фонду. путін  повідомляв про плани щодо ввезення понад 2,5 млн екземплярів книжок до шкільних та публічних бібліотек у так званих «нових регіонах рф». Що це, як не прямий доказ того, що книжки – дійсно зброя у війні ідей та цінностей?

Тому нам, українцям, варто читати українську книгу. Сьогодні книга для нас стає не просто розвагою, а й способом об’єднатися, усвідомити себе нацією у важкі часи. Головне, що наразі всі зрозуміли: українська – мова Перемоги! І попри всі виклики український книжковий ринок демонструє динамічне зростання та розвиток.