Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

неділя, 29 вересня 2024 р.

«Бабин Яр: пам'ять на тлі історії» (до Дня пам'яті жертв Бабиного Яру)


У день пам’яті жертв Бабиного Яру 29 вересня вшановуються 83-ті роковини від початку масових розстрілів мирного населення, військовополонених, ромів, євреїв, здійснених гітлерівцями у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 року).

У 2005 році, згідно з указом Президента України, 29 вересня було офіційно проголошено Днем пам'яті жертв Бабиного Яру. Цей день встановлено для того, щоб вшанувати пам'ять про загиблих і привернути увагу суспільства до важливості пам'яті про минуле. Саме в цей день 1941 року відбулася одна з найбільших масових страт в історії України, коли німецькі нацисти розстріляли понад 33 тисячі євреїв за два дні.

Бабин Яр – це урочище, розташоване на північному заході Києва, яке стало символом жахливих злочинів, скоєних під час Голокосту. У вересні 1941 року, після окупації Києва нацистами, почалася масова депортація та знищення єврейського населення. Спочатку жертв вивозили за місто, але в скорому часі вирішили проводити страти прямо у Бабиному Яру.

Протягом лише кількох днів у Бабиному Яру були розстріляні тисячі людей. Серед них були жінки, діти, старі, і ті, хто намагався захистити їх. Це місце стало символом не лише єврейського геноциду, а й численних інших злочинів, скоєних під час війни. За різними оцінками, за час німецької окупації, в Бабиному Яру загинули близько 100 тисяч людей, включаючи українців, ромів, та представників інших національностей.

Після війни Бабин Яр довгий час залишався забутим. Лише в 1960-х роках почалися перші спроби вшанувати пам'ять загиблих. У 1976 році на місці трагедії був встановлений пам'ятник. Проте справжнє визнання цієї трагедії почалося лише у 1990-х роках, коли Україна здобула незалежність.

Це одна із, на жаль, багатьох трагічних сторінок нашої історії, яка залишається болючим нагадуванням про минуле. Сьогодні, коли Україна знову страждає від війни, ми продовжуємо писати нові трагічні глави в історії.

Україна, яка об’єднує багато етнічних груп і національностей, ніколи не забуде і завжди пам’ятатиме про жахливу трагедію Бабиного Яру, адже терор, який зараз відбувається в Україні, має бути зупинений.

Сьогодні ми стаємо свідками не менш жорстоких й кривавих злочинів, що знову відбуваються на українській землі. Російський фашизм відроджується у вигляді рашизму, сповідуючи схожі методи: масові вбивства, тортури, викрадення людей, спалення тіл для приховування злочинів та насильницьке вивезення мирного населення, зокрема дітей. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Мир, безпека й рівновага в Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всіх злочинців буде належно покарано.

Ушановуючи пам'ять жертв Бабиного Яру, згадаємо тих, хто загинув у цих трагедіях і будемо робити все можливе, щоб така нелюдська жорстокість не мала місця у сучасному світі.

Немає коментарів:

Дописати коментар