День Трьох Святителів(до Дня Собору трьох святителів: Василя Великого, Іоанна Золотоустого, Григорія Богослова)

     Сьогодні, 30 січня, віряни святкують Трьох святих: Василія Великого, Григорія Богослова і Івана Золотоустого.

     Свято Собор трьох святителів встановили в XI столітті. У той час серед віруючих точилися суперечки про те, кого з трьох отців Церкви слід вважати головним. Тоді, за переказами, святителі з'явилися митрополиту Євхаїтському Іоанну і повідомили, що вони всі рівні перед Богом. Після цього в церкві встановили єдиний день їх вшанування.

     Відомо, що всі три святителі жили приблизно в один час. Василій Великий був родом із знатної родини в Кесарії, він отримав блискучу освіту в Константинополі та Афінах, там же познайомився з Григорієм Богословом. Пізніше вони разом жили в монастирі в Понті. Коли Василій став митрополитом Каппадокійським, то призначив своїми найближчими соратниками Григорія Ніського і Григорія Богослова.

     Іоан Златоуст був родом з Антіохії - він з юних років вивчав Святе Письмо, філософію і риторику, але довгий час уникав високих церковних посад, так як хотів усамітнення. За силу своїх проповідей Іоан отримав ім'я Златоуст. Пізніше він став архієпископом Константинопольським, але потім потрапив у заслання, де і помер. Чи був він особисто знайомий з Василієм Великим і Григорієм Богословом, достовірно невідомо.

                                 

Герої Крут: пам’ять, що формує націю (до Дня пам’яті Героїв Крут)

           29 січня українці відзначають День пам'яті Героїв Крут. У цей день прийнято віддавати данину стійкості і мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні воїни ЗСУ, стали на захист української держави від зовнішнього агресора.

           Загалом у бою під Крутами загинули з української сторони, за різними оцінками, 70-100 осіб. Втрати більшовицьких військ сягали 300 осіб.

           

 

           Після розстрілу більшовики не дозволили місцевим селянам поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних за розпорядженням українського уряду 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

 

           За радянських часів могили полеглих під Крутами були зруйновані. Десятиріччями історія бою замовчувалася або ж обростала міфами і вигадками як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

           Після здобуття Україною незалежності подвиг Героїв Крут став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. 

          

             «Під Крутами юнаки зробили вибір, який важко осягнути розумом, але неможливо не прийняти серцем. Вони йшли не за славою й не за перемогою — вони йшли за майбутнім України».

"Державний Прапор — символ свободи"(до Дня затвердження Державного Прапора України)

28 січня в Україні відзначають важливу дату — День затвердження Державного Прапора України. Саме цього дня у 1992 році Верховна Рада офіційно затвердила синьо-жовтий стяг як державний символ незалежної України.

Наш прапор — це не просто поєднання двох кольорів. Синій символізує мирне небо, свободу й духовність, а жовтий — пшеничні поля, працю, добробут і життя. Разом вони уособлюють гармонію, надію та прагнення українського народу до свободи.

Історія синьо-жовтого прапора сягає глибини століть. Ці кольори використовувалися ще за часів Київської Русі, з’являлися на гербах, козацьких хоругвах, символізували боротьбу за незалежність у різні періоди нашої історії. Але лише у 1992 році прапор отримав офіційний статус державного символу незалежної України.

Сьогодні Державний Прапор — це знак єдності, незламності та гідності. Він майорить над містами й селами, на передовій і в тилу, в серцях мільйонів українців по всьому світу. Під ним ми боремося, працюємо, мріємо та віримо в майбутнє.

28 січня — це нагода ще раз замислитися над цінністю нашої свободи, згадати шлях, який пройшла Україна, і з гордістю сказати: синьо-жовтий прапор — це символ нашої сили та нашої держави.