30 серпня у світі відзначають Міжнародний день зниклих безвісти. Для України цей день особливо болючий: кожна зникла людина — це невимовне горе для сімей і серйозний виклик для держави.
Повномасштабна агресія рф спричинила тисячі випадків зникнень як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення. За кожною такою історією – людське життя, надії та страждання рідних, які щодня чекають на звістку про своїх близьких.
Це також день солідарності з родинами, які втратили зв’язок зі своїми рідними. Їхній біль і невизначеність – це біль усього українського народу. Ми зобов’язані пам’ятати і робити все можливе, аби жодна людина не залишилась у невідомості, а кожна родина дочекалася повернення свого героя чи близької людини.
Найбільший біль — не знати. Найбільша надія — дочекатися. Ми пам’ятаємо кожного зниклого безвісти й молимося за їхнє повернення додому
Немає коментарів:
Дописати коментар