14 листопада 1918 року намагаючись заручитись підтримкою Антанти, гетьман Скоропадський проголосив федерацію Української Держави з майбутньою небільшовицькою Росією, що стало одною з легітимацій антигетьманського повстання, не будучи його причиною. На засіданні Українського Національного Союзу створена Директорія Української Народної Республіки — тимчасовий революційний орган.
Директо́рія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.
Директорія УНР прийшла на зміну Гетьманату (Українській Державі), який було повалено 14 грудня 1918 року.
Обрання членів Директорії відбулося 13 листопада в Києві таємно. Місцем проведення таємної наради став будинок Міністерства шляхів на бульварі Шевченка, 34 (тоді - Бібіковський бульвар). Будинок перед тим належав родині Терещенків. В Міністерстві шляхів начальником департаменту працював майбутній член Директорії Андрій Макаренко. Він мав свій кабінет у будинку міністерства і зрозуміло, що мав вільний доступ до приміщення.
Директорія проголосила себе тимчасовою верховною владою революційного часу і констатувала, що влада в УНР має належати лише працюючим класам. «Слідуючим етапом нашої революції, — зазначалося в декларації від 26 грудня 1918, — є творення нових, справедливих, здорових і відповідних до реального відношення сил у державі, соціальних і політичних форм». Селянам, робітникам і трудовій інтелігенції пропонувалося обрати делегатів на Трудовий конгрес України — тимчасовий законодавчий орган УНР. У зовнішній політиці Директорія проголошувала цілковитий нейтралітет і бажання мирного співжиття з усіма народами та державами.
Докладніше про час гетьмана Скоропадського в книжках добірки «Директорія Української Народної Республіки і гетьманат Скоропадського».
Д36
Державник і держава : до 100 - річчя проголошення Павла Скоропадського Гетьманом України : зб. наук. пр. / редкол.: Г. Папакін [та ін.] ; упоряд.: Д. Гордієнко, Л. Бевз ; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. — Київ : [б. в.], 2018. — 240 с.
Збірка наукових праць присвячена висвітленню постаті гетьмана Павла Скоропадського та його діяльності на чолі Української Держави (1918 р.), а також як очільника українського гетьманського руху в еміграції. Частина матеріалів присвячена родині та оточенню гетьмана, зокрема його спадкоємцю – гетьманичу Данилу Скоропадському.
A95
AVE. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського / ред. Л. Івшина. — Київ : Українська прес-група, 2018. — 680 с.
Що Ви знаєте про Гетьмана Скоропадського та його час? І чому це знання необхідне? Чому історія 100-річної давнини, така важлива для нас, опинилася на маргінесі? Як відновити розірваний зв'язок часів? Спадкоємцями якої політичної традиції ми є? Потрібно дати відповіді на ці запитання.
Книга "Ave..." - про "загублену" українську аристократію. Коли повернеться жива пам'ять про Гетьмана, про Василя Вишиваного (Вільгельма Габсбурга), про полковника Петра Болбочана... - це буде маркером справді вільного народу. Наблизимо цей час?
У45
Українська Держава — жорсткі уроки. Павло Скоропадський : погляд через 100 років / під заг. ред. К. Галушко. — Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. — 336 с.
Події 26 тижнів перебування при владі в Україні «останнього гетьмана» Павла Ськоропадського в 1918 році досі зумовлюють палкі суперечки істориків. «Оперетковий гетьман» чі «визначний державник», «німецька маріонетка» чи справжній відновлювач українства? У пропонованій праці проектом «LikБез. Історичний фронт» представлено спектр думок дослідників: від апологетів гетьмана до скептиків і противників. Окрім того, ми побачимо найширші кордони України, розбудову українського війська, відносини з Кримом, установлення кордону з Росією, який дуже несхожий на сучасний... Читач сам зможе оцінити постать Ськоропадського, його дії та провести очевидні аналогії із сьогоденням.
Г87
Громенко, Сергій. Скоропадський і Крим: від протистояння до приєднання / С. Громенко. — Київ : Наш Формат, 2021. — 352 с. : іл.
Чий Крим зараз і кому він має належати в майбутньому? Яким мусить бути статус півострова: незалежна держава, член союзу або суб’єкт федерації, автономія чи регіон під іноземним протекторатом? Кому має належати право управління Кримом — етнічній більшості чи корінним народам? Як Україні поводитися з півостровом — дати йому якнайширші повноваження чи запровадити пряме керування з Києва, умовляти кримців добрим словом чи запровадити безжальну економічну блокаду? Ні, це питання не з порядку денного 2014 року після російської анексії Криму — вони постали перед Україною ще сто років тому.
Я60
Яневський, Данило Борисович. Грушевський, Скоропадський, Петлюра / Д. Б. Яневський ; худож.-оформ. М. С. Мендор. — Харків : Фоліо, 2020. — 795 с. : іл. — (Великий науковий проект).
На сторінках цієї книги, що адресована не тільки політикам, журналістам, політологам, а й тим читачам, які мають бажання дізнатися більше про історію своєї країни, автор намагається сформувати цілісне, несуперечливе уявлення про феномен національних протодержавних утворень на території сучасної України в 1917—1920 рр. Дослідник сформулював свої варіанти відповідей на питання: що таке «українські національно-визвольні змагання»?, що приховує термін «Українська революція»?, яку історію написав Михайло Грушевський?, якою бачив Україну засновник Української Держави Павло Скоропадський?, хто, як і коли насправді створив Директорію та хто стояв за спиною Симона Петлюри? Ви дізнаєтесь, що приховують сучасні міфотворці про буремні події 1917—1920 рр., сформуєте несуперечливе уявлення, що насправді відбувалося на теренах сучасної України у ті часи.
Немає коментарів:
Дописати коментар