Чорнобиль і війна.

 Чорнобильська катастрофа сталася в ніч на 26 квітня 1986 року.

У ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталося два вибухи, що повністю зруйнували реактор. Через вибух почалася пожежа, а повітря було забруднене радіоактивними речовинами, виверження яких вдалося зупинити тільки в кінці травня 1986 року.

Після аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну, Білорусь, Росію, а також значну частину європейських країн. Жителів прилеглих міст евакуювали, радіоактивному випромінюванню піддалися близько 600 000 чоловік, перш за все ліквідатори катастрофи.

В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, а навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. В даний час над зруйнованим четвертим четвертим енергоблоком АЕС встановлено саркофаг - новий безпечний конфайнмент, запущений в експлуатацію в липні 2019 року.

Через 36 років після трагедії на АЕС з'явилася нова загроза вибуху через війну, яку розв'язала Росія проти України. Рано вранці 24 лютого 2022 року Російська Федерація напала на Україну. Увечері в перший же день війни з'явилася інформація про підготовлюваний Росією теракт на території Чорнобильської АЕС.

Окупанти знаходилися на території ЧАЕС п'ять тижнів. За цей час з'являлася інформація про локальні пожежі в Чорнобильській зоні, загасити які Україна не могла через окупантів. Крім того, станція залишалася без електрики, яка необхідна зокрема, для охолодження відпрацьованого палива.

31 березня "Енергоатом" повідомив, що на території ЧАЕС немає російських військ, вони зняли облогу зі Славутича (міста енергетиків станції) і змусили керівництво ЧАЕС підписати "акт прийому-передачі", в якому зазначили, що протягом п'яти тижнів "забезпечували надійну охорону і оборону" атомної електростанції. Вже 2 квітня над Чорнобильською АЕС знову підняли український прапор.

Перебуваючи в Чорнобильській зоні тривалий час і без необхідного захисту окупанти ймовірно отримували високі дози зовнішнього і внутрішнього опромінення. Зокрема, вони переміщалися на бронетехніці без радіаційного захисту через високотоксичну зону "Рудий ліс" і підняли хмари радіоактивного пилу. Робітники з ЧАЕС розповідаючи Reuters про дні під окупацією зазначали, що деякі російські солдати не чули про Чорнобильську катастрофу.

Пропонуємо вам перелік тематичної літератури, яка є в читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки.

94(477)

П39 

Плохій, Сергій. Magistra Vitae. Розмови про історію з Сергієм Плохієм : [зб. інтерв'ю] / С. Плохій ; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Центр європ. гуманітар. дослідж., Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. — Київ : Дух і Літера, 2020. — 368 с.

Уроки історії, які нам ще треба вивчити – головна тема збірки інтерв’ю історика Сергія Плохія, які він дав українським медіям протягом останніх років. Розмови історика з провідними журналістами та науковцями України – це не тільки погляд на історію очима сучасності, але також погляд на сучасність очима історії, захоплива подорож за лаштунки створення книжок з історії, які стали бестселерами в Україні та поза її межами. Нарешті, це відповіді на питання, які сьогодні турбують світ, коли він дивиться на Україну з перспективи свого власного досвіду та своєї історії.

Автор книжки не брав участі у ліквідації наслідків аварії, на той час він викладав в Дніпропетровському університеті. Але пройшов через усі етапи чорнобильського досвіду, який випав на долю пересічного українця. Тоді інформацію отримували із Заходу, де, на відміну від власних газет та телевізорів, говорили чи можна пити воду з Дністра, і радили як вберегтися від радіації. Останнім етапом було розчарування Горбачовим, який ще вчора здавався месією.

94(477)

А65 

Андржеєвський, Анатолій. Чорнобильська бувальщина / А. Андржеєвський. — Київ : Гамазин, 2019. — 156 с.

            Розповідь про ліквідацію Чорнобильської катастрофи з перших вуст: про те, якою була Прип'ять до вибуху на ЧАЕС, як гасили пожежу, евакуйовували населення, зводили тимчасові містечка для ліквідаторів і вже постійне для працівників електростанції - Славутич.Спомини автора рясно доповнюють вирізки з тогочасної преси й розвідок, присвячених подіям тих часів, особисті фото.

821(44)

А39 

Аккерман, Галя. Пройти крізь Чорнобиль / Г. Аккерман ; пер. з фр. П. Таращука ; передм. О. Пахльовської. — Київ : Либідь, 2018. — 168 с. : фот.

Авторка книги «Пройти крізь Чорнобиль» Галя Аккерман, яка неодноразово була у зоні відчуження, і порівняла це з «грою у лотарею», бо могла отримати велику дозу радіоактивної отрути, передала цей особливий побут і погляди жителів.

 

          

         94(477)

Н38 

Не стихає Чорнобильський біль. Книга-реквієм : хроніка подвигу чорнобильців Тернопільщини / упоряд.: М. Ротман, Н. Ротман. — Тернопіль : Терно-граф, 2017. — 280 с. : іл.

Чудовими краєвидами, щедро врожайними садами, прекрасними лісами славилась чорнобильська земля. Та тільки – до жахливої позначки, до радіаційної межі, проораної квітневої ночі 1986-го. Відтоді ця земля стала називатись зоною – скаліченою, непридатною для життя місцевістю. І якщо від атомної катастрофи здригнули серця всіх землян, то слово «зона» не перестає боліти у цих серцях вже понад тридцять років і ще надовго лишиться в пам’яті людства.