«З синів – на сини –
віки перебуде,
каміння перестоїть!»
М.
Шашкевич
6
листопада Україна відзначає 205-ту річницю з дня народження Маркіяна Шашкевича
– уродженця Львівщини, письменника, поета, культурно-громадського діяча,
священника, ініціатора видання альманаху «Русалка Дністровая», засновника літературного
гуртка «Руська трійця».
Він – перший
священник, який відправляв богослужіння українською мовою, перший письменник в
Галичині, який писав українською і відстояв наш алфавіт і мову в статті «Абетка
чи абецадло».
Коли
з’явився Маркіян Шашкевич, Західна Україна перебувала у стані повного
економічного та культурно-освітнього застою. Не було шкіл, освіти, свідомого
міщанства та ще й діяло москвофільство, яке поширювало неуцтво серед населення.
І в таких несприятливих умовах він висунув ідею піднести мову нашого народу на рівень
літератури й науки. Саме духовно-подвижницька, культурно-громадська та освітня діяльність
Шашкевича значно вплинула на національне відродження та розвиток української
літератури в Галичині.
«Шашкевич
– людина наскрізь симпатична, щира і проста, огріта неложною любов’ю до рідного
народу і непохитна своєї дороги як у штуці, так і в життю», – ці слова великого
Івана Франка дають, мабуть, найповнішу оцінку всієї подвижницької діяльності
цього класика української літератури.
Сьогодні
нам, сучасним українцям, треба вчитися у Маркіяна Шашкевича глибокої
духовності, розуміння народної мудрості, національної твердості духу, благородства
і самовідданості.
Звертаймось
до цього великого прометея нації, щоб черпати сили для поступу, твердості в
діяннях, щоб воскресити те, що відродило нас як націю, народ, державу.
Ольга Гапочка,
бібліотекар відділу читального залу
Немає коментарів:
Дописати коментар