Міжнародний день жінок і дівчаток в науці, відзначається щороку 11 лютого. Цей день є нагадуванням про те, що жінки відіграють важливу роль в науці. Перш за все, мова йде про розширення їх участі, щоб досягти повного і рівного доступу до науки. Мета свята – просувати гендерну рівність, розширювати права і можливості жінок в науці.
Святкування Міжнародного дня жінок і дівчат в науці курується ЮНЕСКО і спеціальною структурою ООН. Разом з тим, до святкування залучаються і різноманітні установи, які заохочують участь жінок і дівчаток в науці.
Рішення деяких з головних завдань порядку денного в галузі сталого розвитку – від поліпшення охорони здоров`я до боротьби зі зміною клімату – спирається на використанні талантів кожного. Це означає залучення все більшої кількості жінок в ці напрямки досліджень. Безсумнівно, участь жінок в різних областях знань розширює коло талановитих вчених.
Документ про святкування Міжнародного дня жінок і дівчат в науці прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН в 2016 році у резолюції 70/212. Мета документа – забезпечити повний і рівний доступ до науки для жінок і дівчаток. Перш за все, День є нагадуванням про важливу роль жінок в сучасному суспільстві.
Талант не має статевих, національних чи ідеологічних обмежень. Єдине, що може стати на його перешкоді – страх та непевність у власних силах. Саме тому українським жінккам і дівчатам не потрібно обмежувати себе стереотипами. Якщо ви відчуваєте схильність та бажання зв’язати своє життя з наукою – робіть це. Можливо, цей вибір не лише зробить щасливими вас, а й дасть людству видатну науковицю, напрацювання якої змінять світ! Видатні україночки, які змінили і продовжують змінювати світ науки, щоб показати: дівчата можуть усе.
Наталія Полонська-Василенко
Наша перша героїня ще з початку ХХ століття і аж до кінця життя вже у 1970-х роках займалася дослідженням історії та археології України, причому як в Україні, так і згодом в еміграції у Німеччині та Чехії. Вона у непростій історично для України час стала однією з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, тобто просувала ідею самостійності та безперервності українського історичного процесу. Наталія Полонська-Василенко – авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальними і досі.
Валентина Радзимовська
Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.
Ніна Мороженко
Сонце хоча і найближча до нас зірка, але приховує в собі ще чимало цікавих загадок. Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються. Адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людської діяльності. Без вивчення сонця неможливо зрозуміти не тільки те, яке майбутнє чекає на нашу цивілізацію, а і те, що відбувається в космосі – на далеких зірках, до яких так прагне дістатися людство. Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці в фізику сонця в которий раз демонструє, що фізика не є суто «чоловічою» наукою.
Наталія Виноград
Вона – експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки. Погодьтеся, актуальнішого фаху у 2020-2021 роках годі й шукати. Колись – звичайна дівчинка з села на Хмельниччині, а тепер авторка 305 наукових праць, а також 8 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України, доводить, що для дівчини, яка знає, чого вона хоче, немає нічого неможливого.
Ніна Вірченко
Одна з найвідоміших українських математикинь. Вона авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами. Ніна Вірченко визнана не лише в Україні, але і за кордоном – вона членкиня Австралійського, Американського, Бельгійського, Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. Зрештою, це і не дивно, адже математика не знає кордонів і визнає всі досягнення, де б їх не було здобуто.
Елла Лібанова
Академік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи.
Нана Войтенко
Більше 20 років Нана Войтенко займається дослідженнями болю. Що ми знаємо про біль? Для більшості людей на Землі біль – це те, чого вони воліли б позбутися якнайшвидше, якщо його відчувають. Нана Войтенко займається саме природою болю, як він виникає і поширюється в центральній і периферичної нервових системах людини. В умовах лабораторії Войтенко і її колегам вдалося розробити експериментальне лікування, що впливає тільки на ті клітини, які беруть участь в больових синдромах.
Ольга Броварець
Ольга – наймолодша докторка наук в Україні, вона стала докторкою у віці 29 років. Зараз Ользі 34 роки і вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.
Сьогодні ми бажаємо жінкам-науковцям великих звершень, невичерпної енергії та успіхів. Нехай вас не полишає натхнення та сили, бажання шукати відповіді на питання, що постають перед людством. А також дякуємо вам за світлий розум, багату уяву та сміливі рішення. За те, що не боїтеся робити тисячі спроб заради однієї успішної.
Немає коментарів:
Дописати коментар