Кремль став заручником
власної пропаганди про те, що українці не вміють воювати. У цензурованій ними
історії України не було сторінок, які б попередили російських солдат, яке пекло
чекає на них у разі вторгнення. Ми мали в своїй історії Українську повстанську
армію. Тож дізнаймося більше про сторінки героїчної боротьби з цієї добірки
книжок з фонду читального залу ТОУНБ.
94(477)
У45
Поле битви - Україна. Від
"володарів степу" до "кіборгів" : воєнна історія України
від давнини до сьогодення / кол. авт.: Б. Черкас [та ін.] ; упоряд. К.
Галушка ; Ін-т історії України НАН
України. — Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. — 352 с. — (Історія без
цензури).
Найвагоміший історичний
проект десятиліття! Мета книжок цієї серії — розказати про українське минуле,
опираючись на факти, а не на вигадки чи ідеологічне замовлення. Для того щоб
створювати майбутнє, потрібні не лише воля і хоробрість, не лише наполегливість
та щоденна праця, але й знання про нашу історію. Без цензури.
Ф18
Фактор свободи: Мазепа,
Петлюра, Бандера / В. Бірчак, В. В'ятрович, О. Ісаюк [та ін.] ; Укр. ін-т нац.
пам'яті, Центр досліджень визвольного руху. — Київ : [б. в.], 2021. — 36 с. :
іл.
Ніхто не народжується
бути героєм. Тим паче – ніхто не призначений стати символом. Це усвідомлений
вибір шляху людьми, цілком звичайними за народженням. До того ж, не одноментний
вибір. Його доводиться постійно повторювати у змінних обставинах. Плата за
нього – життя.
Але стати символом – це
не просто здійснити геройський вчинок всупереч страху померти. Це жити,
перетворюючи своє існування на міф, який триватиме й після смерті. Це стати
водночас об’єктом захоплення для своїх та ціллю для ненависті чужих. І при
цьому залишатися людиною, а не кумиром чи страховиськом. Це жити не лише під
мікроскопом, розуміючи, що кожен твій вчинок вивчають оточуючі, а й під
телескопом – що це будуть робити і твої нащадки. Це принести у жертву не лише
власне існування, відмовившись від звичайних людських втіх, але й спокійне
життя близьких, тих, кого найбільше кохаєш. Це чекати смерті кожної миті, але
встигати жити, творити, боротися.
В різний час, у різних
обставинах цей вибір зробили троє українців – Іван Мазепа, Симон Петлюра,
Степан Бандера. Їхні біографії різні, але всіх об’єднує ідея свободи, яку
прагнули здобути для свого народу, та ворог, що стояв на шляху до її
реалізації, – Російська імперія. У протистоянні з ним їхні імена стали символом
для свого народу і тавром для його ворогів. Їх оспівували і проклинали.
Вони стали для імперії
тим неврахованим фактором, який зруйнував її сценарій. Фактором свободи, який
під їхнім іменем знову і знову проявлявся в нашому минулому та перетворював
його саме на українську історію.
Цілі покоління їхніх
послідовників називали мазепинцями, петлюрівцями, бандерівцями. З вуст
прихильників і ворогів ці імена звучали однаково пристрасно: перші вкладали в
них захоплення і гордість, а другі – страх і ненависть. Вони досі так звучать.
Все найгірше для ворогів в українцях (свободолюбність, завзятість, незламність)
досі означують як мазепинське, петлюрівське, бандерівське.
А починалося все з рішення звичайної людини, її надзвичайної властивості повторювати це рішення знову і знову, всупереч обставинам, до кінця, до перемоги.
94(477)
Р88
Русначенко, Анатолій.
Нариси новітньої історії України. Кн. 3 / А. М. Русначенко. — Київ : Олег
Філюк, 2017. — 627 с.
Твір Анатолія Русначенка
є спробою дати власне цілісне бачення новітньої української історії. Монографія
складається з нарисів у вигляді кількох книг. Погляд автора –
україноцентричний, але він не оминає східно – і центрально-європейської
перспективи. Для здійснення цієї мети дослідник послідовно використовує дві
парадигми: тоталітаризму й імперії, що в тій чи іншій мірі притаманні і його попереднім
викладам. В центрі уваги – український народ у його взаємовідносинах з сусідами
в Україні і поза її межами. Автор вказує на витоки комунізму і більшовизму в
Росії і спроби перенести їх на український грунт, які призвели до жахливих
наслідків у вигляді російсько – українських війн, голодоморів, колективізацій і
депортацій населення. Аналізується національна політика більшовиків в Україні у
вигляді українізації, а потім шаленої совєтізації, зокрема, і через
русифікацію, з погромом інтелігенції і національної культури до ІІ Світвої
війни і після неї. Монографія вигідно вирізняється від інших таких узагальнень
тим, що автор в своїй праці приділяє багато місця високій культурі, церкві,
пише і про національні меншини, у книзі аналізується й соціальний, національний
склад компартії в Україні. Стосовно першої, то автор прагне показати вплив
імперської політики на культуру в Україні того часу. Охоплено найважливіші
історичні події на всіх українських етнічних землях, зокрема події Світової
війни, української революції середини століття, національно – визвольний рух в
наступні десятиліття, економічну і соціальну політику.
94(477)
У45
Україна. Пам'ять боротьби
: збірка статей / упоряд.: Р. Гунда, А. Бережина. — Львів : Меморіал, 2021. —
560 с. — Видання присвячене 30-й річниці Незалежності України.
Герої не вмирають, вони йдуть у вічність, аби повернутися, нагадати про себе: іменем, свiтлинами, книгами, музеями, меморіалами… Збірка об'єднує матерiали й кольорові ілюстрації у розділах «Українська церква, «Збройна боротьба», «Культурний фронт» і «Старожитностi. Серед авторiв - Ліна Костенко, Андрiй Курков, екзарх Вселенського Патріархату архієпископ Тельмiсський Іов (Геча), Оксана Пахльовська, Тарас Чухліб, Лідія Орел. Яскраві ілюстрації Ганни Бездоганної, Максима Рiтуса, Анни Сенiк, Юрія Косiна, Валентина Кондратюка й Андрiя Бережини.
Немає коментарів:
Дописати коментар