Нові книжки у відділі читального залу

Русначенко, А. Нариси новітньої історії України у 5-ти кн. / А. Русначенко. — Київ : Видавець Олег Філюк, 2017.

Кн. 1. — 2017. — 476 с.

Кн. 2. — 2017. — 720 с.

Кн. 3. — 2017. — 628 с.

Кн. 4. — 2017. — 540 с.

Кн. 5 — 2017. — 624 с.

Твір Анатолія Русначенка є спробою дати власне цілісне бачення новітньої української історії, від початку ХХ століття, революції 1914—1923 років, до сучасності. Погляд автора — україноцентричний, але він не оминає східно- і центрально-європейської перспективи. Для здійснення цієї мети дослідник послідовно використовує дві парадигми: тоталітаризму й імперії, що в тій чи іншій мірі притаманні і його попереднім викладам. В центрі уваги — український народ у його взаємовідносинах з сусідами в Україні і поза її межами в добу революцій, її, України, нової колонізації совєтською імперією і постколоніального розвитку.

Автор вказує на витоки комунізму і більшовизму в Росії і спроби перенести їх на український грунт, які призвели до жахливих наслідків у вигляді російсько – українських війн, голодоморів, колективізацій і депортацій населення.

Аналізується національна політика більшовиків в Україні у вигляді українізації, а потім шаленої совєтізації, зокрема, і через русифікацію, з погромом інтелігенції і національної культури до ІІ Світової війни і після неї.

Монографія вигідно вирізняється від інших таких узагальнень тим, що автор в своїй праці приділяє багато місця високій культурі, церкві, пише і про національні меншини, у книзі аналізується й соціальний, національний склад компартії в Україні. Стосовно першої, то автор прагне показати вплив імперської політики на культуру в Україні того часу. Охоплено найважливіші історичні події на всіх українських етнічних землях, зокрема події Світової війни, української революції середини століття, національно-визвольний рух в наступні десятиліття, економічну і соціальну політику, спроби деколонізації і соціально-економічного розвитку країни після 1991 року. Не оминає дослідник і того, як ставилися люди до дій влади в той час, середовище самої влади в Україні, її характер. Також автором висвітлюються події «помаранчевої» революції, «революції гідності» 2013—2014 років.

Монографія складається з нарисів у вигляді кількох книг, які є результатом читаного нормативного курсу і може бути посібником для викладачів, вчителів, студентів історичних, гуманітарних спеціальностей вузів, всіх, кому небайдужа наша історія.

Степан Будний (1933—1958)

Степан Будний — поет, учитель, журналіст. Він назавжди залишився в пам’яті молодим, двадцятип’ятирічним.

Поезія Степана Будного, як поезія Василя Симоненка, займає особливе місце в нашій літературі. Це, передусім, поезія мужності й правди, любові й болю. Це — гімн Життю і Людині. Чим же вона полонить серце молоді? Безумовно, своєю щирістю, оптимізмом, дитинним світосприйманням.

Народився Степан Будний 23 серпня 1933 р. в с. Струсів, нині — Теребовлянського району. Рано залишився без батька. Закінчивши середню школу, Степан вступив до Чернівецького університету, навчався на філологічному факультеті. У студентські роки брав активну участь у літературних вечорах, публікував свої поетичні та прозові твори в університетській багатотиражці, обласній газеті «Радянська Буковина». Неодноразово його поезії друкували у Тернопільському «Вільному житті».

Після закінчення навчання Степана Будного хотіли залишити в Чернівцях — пропонували роботу в одній із шкіл та редакції обласної газети. Але Степан відмовився. Удома його чекала самотня мати. Повернувся у рідний Струсів. Спочатку вчителював у Кровинківській семирічці. А згодом перейшов працювати у редакцію струсівської районної газети «Червоні зорі». Одночасно викладав українську мову і літературу у вечірній школі.

У березні 1958 р. в Тернополі відбувся вечір-зустріч з Павлом Тичиною. Тут Степан прочитав свій вірш «Звертання до Марічки» й отримав благословення від Поета.

Та жорстока доля надто мало виділила Степану Будному часу для життя, для радості й праці. Невиліковна хвороба прийшла несподівано, Степан потрапив у Тернопільську обласну лікарню. Там, в онкодиспансері, він вступив у нерівний бій із страшною недугою. В безсонні ночі, у перервах між операціями створив більшу частину свого творчого доробку.

У часи тяжкої недуги поет звертався до Лесі Українки, вчився у неї мужності, нескореності, називав її своєю незрадливою учителькою.

Уже не хотіли слухатися руки, тільки чітко працював мозок. «Писати, писати до останнього подиху про народ, писати для народу».

Я лежав в білосніжній палаті.

Де немає ні вітру, ні моря.

І придумав легенду про чайку.

Що вмирала, сумна і велична.

Ця легенда стала лебединою піснею поета. Він здогадувався про свою приреченість, тому так спрагло і гостро ловив кожний порух життя, природи, невидимими променями посилав у світ свою любов до людей.

За два дні до трагічної розв’язки він прийшов, незважаючи на заборону лікарів, у редакцію обласного радіо і прочитав свої поезії. Востаннє...

Степан Будний помер 22 червня 1958 р. Похований у Струсові.

Посмертно видано книжки Степана Будного «Людина до сонця йде» (1961), «Поезії» (1972), «Син землі» (1997).

У Тернополі його іменем названа обласна літературно-мистецька премія. Посмертно, у 1991 р. Степан Будний був прийнятий у члени Спілки письменників України. У Струсові, на батьківщині поета, в середній школі, яка носить його ім'я, 26 жовтня 1991 року відкрито музей.

Поетичний доробок Степана Будного не такий уже й великий, але без нього не можна уявити своєрідність української поезії кінця 50-х початку 60-х років XX століття. Він збагатив пашу лірику новою тематикою, новими жанрами й інтонаціями. Поет створив неповторний лік ліричною героя, яскраво виразив дух гуманізму, свободи, волі до життя, і в цьому сила його поезії. Виступав також з перекладами віршів, прозових творів, літературно-критичними статтями. Його твори перекладали білоруською, молдавською, польською російською та іншими мовами.

Галина Шведа,

бібліотекар відділу читального залу

Нові книжки у відділі читального залу

              Фонд відділу читального залу постійно оновлюється. Пропонуємо користувачам ознайомитися з виданнями із серії «Думати як…», що надійшли до книгозбірні у IV кварталі 2018

Сміт, Д. Думати, як Стівен Гокінг : пер. з англ. / Деніел Сміт. — Київ : Вид. група КМ-БУКС, 2018. — 200 с.

Гокінгова історія — це історія нескінченної перемоги духу над тілом. Коли у двадцять один рік у нього діагностували аміотрофічний латеральний склероз, йому, за прогнозами, лишалося не більше двох років життя. Але він вирішив продовжувати насолоджуватися своїм життям і роботою.

Стівен Гокінг завдяки своєму внеску в космологію, зокрема теорії чорних дір, став всесвітньо відомим фізиком, удостоєним посади лукасівського професора математики в Кембриджському університеті, яку колись обіймав сер Ісаак Ньютон.

Ця захоплива книга розкриє унікальний Гокінговий підхід до вирішення важливих наукових питань, ознайомить зі сміливими ідеями вченого і факторами, які вплинули на формування його особистості та світогляду, а також навчить використовуваним Гокінгом методам та прийомам, які ви зможете застосувати в різних галузях свого життя. Ви також зможете навчитись думати, як Гокінг, який стверджує, що він думає в одинадцяти вимірах.

Сміт, Д. Думати, як Вінстон Черчилль : пер. з англ. / Деніел Сміт. — Київ : Вид. група КМ-БУКС, 2018. — 224 с.

Вінстон Черчилль, який двічі був прем’єр-міністром Великої Британії, назавжди залишиться в пам’яті як видатний лідер, що привів свою країну до перемоги у Другій світовій війні. Його девіз — «Ніколи не здавайтесь!» — та палкі промови по радіо надихали британців чинити запеклий опір нацистській загрозі, коли Британія опинилася сам на сам із ворогом, який окупував усю Європу. Надзвичайно успішний політик був також офіцером збройних сил Великої Британії, журналістом, істориком, письменником, лауреатом Нобелівської премії з літератури.

Ця книга розповість про визначні моменти та ключові принципи життя Вінстона Черчилля, про його власну філософію та рішення. Ця книга навчить вас мислити так само, як Черчилль! Дізнайтесь, як він подолав особисту та професійну невдачу, познайомтеся з афоризмами й уривками з творів великої людини!

Сміт, Д. Думати, як Альберт Ейнштейн : пер. з англ. / Деніел Сміт. — Київ : Вид. група КМ-БУКС, 2018. — 208 с.

Відомий в усьому світі Божевільний Професор зі скуйовдженим волоссям думав би інакше, якби в ньому не поєдналися такі унікальні якості, як інтелект, інтуїція та уява, що зробили його генієм. Пропонована книга дає можливість поглянути на події ХХ століття очима видатного вченого, гуманіста, громадського діяча. 

XV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

5 жовтня стартує XV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року найцікавіші документальні стрічки про права людини побачать мешканці понад 200 міст і містечок України. Традиційно Мандрівний Docudays UA триватиме до кінця грудня й завітає до 22-х областей України. Перші покази відбудуться у Тернопільській області! Координатором Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у Тернопільській області є голова ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ» Олександр Степаненко.

Серед майданчиків для показів і обговорень фільмів є Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотека. 12 жовтня о 14. 00 год. у відділі читального залу бібліотеки відбудеться перегляд  стрічки Фредеріка Вайзмена «Ex Libris: Нью-Йоркська публічна бібліотека».

У фокусі фільму знаходиться Нью-Йоркська публічна бібліотека. Вайзмен показує фунціонування її розгалудженої системи і піднімає питання ролі бібліотеки у сучасному суспільстві. «Багато людей думає, що бібліотеки – це сховище книг. Але ні, бібліотеки це місця для людей, які хочуть навчатися», — така думка звучить у одній зі сцен фільму.

Нью-Йоркська публічна бібліотека є проявом глибоко вкоріненої американської віри у право кожного знати і бути поінформованим. Це одна з найбільш демократичних інституцій Америки — бібліотека вітає кожного. Бібліотека прагне надихати людей навчатися, розвивати знання і зміцнювати спільноти.

Запрошуємо всіх бажаючих на перегляд фільму.