Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

субота, 21 лютого 2015 р.

21 лютого — Міжнародний день рідної мови

  Найбільший скарб народу це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова — зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою — сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава.
   В Україні Міжнародний день рідної мови існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення цього дня щороку 21 лютого.

   З нагоди відзначення цього свята 19 лютого 2015 року у відділі читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася літературно-музична композиція «Найдзвінкіше слово рідне, найрідніша мова».
  Коли йдеться про походження української мови, переважна більшість зацікавлених сприймає цю проблему як походження сучасної української літературної мови. Проте слід пам’ятати, що національна мова складається з двох самостійних гілок: спільної для всієї нації літературної мови, відшліфованої майстрами художнього слова, й мови народної, яка досить відмінна в різних діалектах.
   Щодо походження сучасної української літературної мови в науці — тут жодних проблем немає. Загальновідомо, що її започаткував наприкінці XVIII ст. Іван Котляревський, а основоположником став Тарас Шевченко.
    Щоб дослідити походження української мови, слід з’ясувати послідовність, час і місце виникнення властивих їй фонетичних, граматичних і лексичних рис.

     Формування українського народу та його мови почалося приблизно з середини І тисячоліття н. е. й розтягнулося на кілька століть. Проте тим рубежем, від якого українська мова виступає з усіма характерними мовними особливостями, що становлять її специфіку, був приблизно кінець ХІ – початок ХІІ ст. найдавніша точно датована пам’ятка українського рукописного мистецтва, яка збереглася до наших днів, належить до середини ХІ ст. Це широковідоме в науці знамените Остромирове Євангеліє 1056-1057 рр.
    Після запровадження християнства зростає потреба в богослужбових книгах. При найбільших храмах, при князівських резиденціях формуються бібліотеки і створюються скрипторії.
   Отже, ми бачимо, що розвиток і збагачення української мови почалося з давніх-давен. І в наші дні ми можемо пишатись багатством нашої мови.
Мова й школа, мова й наука, мова й церква, мова й театр, мова й державне врядування, мова й армія — сфери, де українська мова то утверджувалась, то відступала під тиском імперської політики та зазнавала жорстоких випробувань. Нараховують 22 заборони української мови, 8 з них – у радянський час.


   Нелегкий шлях пройшла українська мова. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей.
    Нам треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ  перестає бути самостійним, незалежним і багатим.
                                                                  Людмила Рюміна,
                                                                 завідувачка відділу читального залу