Хрещення Київської Русі: першооснови та сьогодення

Цього року, 28 липня Україна відзначає 1030 річницю хрещення Київської Русі-України. Цього ж дня Православна церква вшановує і пам'ять рівноапостольного князя Володимира - хрестителя Русі.

Серед усіх реформ, здійснених Володимиром, звичайно ж найважливішою була релігійна. Спочатку князь намагався реформувати язичництво, але з цього нічого не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство і криваві жертви, повністю себе вичерпала. Тому Володимир у 988 році прийняв християнство з Візантії і ввів його в якості державної релігії на Русі. Це був абсолютно раціональний крок, адже Візантія в той час була найбільш могутньою і багатою державою континенту, центром цивілізації.

Християнізація Русі означала входження її в світову християнську спільноту, знаходження нею свого місця у співдружності християнських держав.

В читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки діє книжкова виставка «Хрещення Київської Русі: першооснови та сьогодення» присвячена цій події.

На виставці представлено декілька перекладів «Біблії» на українську мову, а також наукові і науково- популярні видання.

В книжці Олександра Моця та Володимира Рички «Київська Русь: від язичництва до християнства» розглядаються проблеми утвердження християнства на Русі, формування церковної організації й трансформації всього духовного життя стародавнього населення нашої країни, розкривається механізм зміни ідеологічних систем – язичництва і християнства, їх боротьба та взаємовпливи

Дві наймогутніші державні постаті нашої далекої минувшини Володимир Святий та Ярослав Мудрий під досвідченим пером відомого історика Петра Толочка являються читачеві у новому освітленні, а їхні діяння і непідвладний часові спадок розкриваються на основі новітніх здобутків української і світової науки.

У творі видатного британського славіста Алексіса Власто «Запровадження християнства у славян: вступ до середньовічної історії слов’янства» проаналізовано ранню історію слов'янських народів з точки зору поступового формування християнських держав. Особливу увагу автор приділяє політичному та культурному протистоянню між Сходом і Заходом у боротьбі за прихильність окремих слов'янських народів.

Представлене дослідження Стефанюка Руслана «Як хрестилась Україна» стосується історії прийняття християнської віри нашими предками. У ньому охоплений широкий проміжок історії України від початків християнства до його запровадження на державному рівні.

У навчальному посібнику «Православ'я: український вимір» за редакцією Петра Сауха розкривається місія і доля православ'я в Україні, становлення Української православної церкви з її національно-самобутніми рисами. Православна релігія і церква розглядаються як явище культури, через призму української духовності й національно-визвольних змагань за незалежність держави й автокефалію церкви.

У монографії Здіорука Сергія «Суспільно-релігійні відносини: виклики Україні XXI століття» досліджуються проблеми функціонування і розвитку системних суспільно-релігійних відносин, розв'язання котрих визначає стратегію гуманітарної політики і демократичних реформ в Україні. Автором здійснено спробу осмислення завдань суспільно-релігійного поступу, що стоять перед українською нацією: релігійно-церковної структуризації українського суспільства, впливу етноконфесійних чинників на національну ідентифікацію, закордонний досвід служби військових капеланів та забезпечення національних інтересів українського народу в контексті суспільно-політичних трансформацій сучасного світу.

Для більш детального ознайомлення з книжками цієї тематики запрошую вас відвідати Тернопільську обласну універсальну наукову бібліотеку.

Зав. сектору МБА відділу читального залу Т. Зуляк