Цього року, 28 липня
Україна відзначає 1030 річницю хрещення Київської Русі-України. Цього ж дня Православна церква вшановує і пам'ять
рівноапостольного князя Володимира - хрестителя Русі.
Серед усіх реформ, здійснених Володимиром, звичайно ж найважливішою була
релігійна. Спочатку князь намагався реформувати язичництво, але з цього нічого
не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство і
криваві жертви, повністю себе вичерпала. Тому Володимир у 988 році прийняв
християнство з Візантії і ввів його в якості державної релігії на Русі. Це був абсолютно
раціональний крок,
адже Візантія в той час була найбільш могутньою і багатою державою континенту,
центром цивілізації.
Християнізація Русі означала входження її в світову християнську спільноту,
знаходження нею свого місця у співдружності християнських держав.
В читальному залі Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки
діє книжкова виставка «Хрещення Київської Русі: першооснови та сьогодення» присвячена
цій події.
На виставці представлено декілька перекладів «Біблії» на українську мову, а
також наукові і науково- популярні видання.
В книжці Олександра Моця та Володимира Рички «Київська Русь: від язичництва
до християнства» розглядаються проблеми утвердження християнства на Русі,
формування церковної організації й трансформації всього духовного життя стародавнього
населення нашої країни, розкривається механізм зміни ідеологічних систем –
язичництва і християнства, їх боротьба та взаємовпливи
Дві наймогутніші державні постаті нашої далекої минувшини Володимир Святий та Ярослав Мудрий під досвідченим пером відомого історика
Петра Толочка являються читачеві у новому освітленні, а їхні діяння і
непідвладний часові спадок розкриваються на основі новітніх здобутків
української і світової науки.
У творі видатного британського славіста Алексіса Власто «Запровадження
християнства у славян: вступ до середньовічної історії слов’янства» проаналізовано
ранню історію слов'янських народів з точки зору поступового формування
християнських держав. Особливу увагу автор приділяє політичному та культурному
протистоянню між Сходом і Заходом у боротьбі за прихильність окремих
слов'янських народів.
Представлене дослідження Стефанюка
Руслана «Як хрестилась Україна» стосується історії прийняття християнської віри
нашими предками. У ньому охоплений широкий проміжок історії України від
початків християнства до його запровадження на державному рівні.
У навчальному посібнику «Православ'я: український вимір» за редакцією Петра
Сауха розкривається місія і доля православ'я в Україні, становлення Української
православної церкви з її національно-самобутніми рисами. Православна релігія і
церква розглядаються як явище культури, через призму української духовності й
національно-визвольних змагань за незалежність держави й автокефалію церкви.
У монографії Здіорука Сергія «Суспільно-релігійні відносини: виклики
Україні XXI століття» досліджуються проблеми функціонування і
розвитку системних суспільно-релігійних відносин, розв'язання котрих визначає
стратегію гуманітарної політики і демократичних реформ в Україні. Автором здійснено
спробу осмислення завдань суспільно-релігійного поступу, що стоять перед українською
нацією: релігійно-церковної структуризації українського суспільства, впливу етноконфесійних
чинників на національну ідентифікацію, закордонний досвід служби військових
капеланів та забезпечення національних інтересів українського народу в
контексті суспільно-політичних трансформацій сучасного світу.
Для більш детального ознайомлення з книжками цієї тематики запрошую вас
відвідати Тернопільську обласну універсальну наукову бібліотеку.
Зав. сектору МБА відділу читального залу Т. Зуляк
